Рішення № 18765026, 06.10.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.2011 Справа № 5008/1194/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона”, м. Ужгород

до відповідача комунального підприємства „Міськсвітло”, м. Ужгород

про стягнення 16 431,40 грн.

Суддя Г.Й.Бобрик

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник по довіреності № 102 від 08.09.2011р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Аркона”, м. Ужгород заявило позов до комунального підприємства „Міськсвітло”, м. Ужгород, про стягнення 16 431,40 грн., з яких 13 375,5 грн. - основного боргу , 1590,47 грн. - інфляційних втрат, 443,03 грн. - 3 % річних, 1022,4 грн. - пені.

Представник позивача, присутній в засіданнях суду по розгляду справи позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягає на задоволенні позову з огляду на законність та обґрунтованість вимог матеріалами справи, визнання відповідачем заборгованості в сумі 13 375,5 грн. в акті звірки взаємних розрахунків від 31.12.10.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, вимоги суду, викладені в ухвалах від 29.08.11; 14.09.11; 06.10.11; не виконав. Про причини ухилення від вимог суду не повідомив, відповідно правом на судовий захист не скористався.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач, на виконання умов договору № 79, укладеного ТОВ „Аркона” та КП „Міськсвітло”, продав, а відповідач купив бензин, дизпаливо в кількості та виді „палива” визначених в накладних, які є невідємною частиною договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач упродовж спірного періоду 2009-2010 років передав відповідачеві за накладними, доданими до позовної заяви, та вказаних у розрахунку суми позову, пальне на загальну суму 46082,60 грн..

Спірну партію пального отримав відповідач через своїх представників, уповноважених довіреностями серії НБМ № 827476 від 02.03.09 ; серії НБМ №827493 від 04.05.09 ; серії НБМ №827500 від 22.06.09 ; № 31 від 28.06.10.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлену продукцію з урахуванням якої заборгованість складає 13 375,5 грн.. Підтвердженням боргу слугує акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.10 та картка розрахунку з замовником складена станом на 31.07.2011р..

За умовами п.3.1. Договору №79 замовник виконує стовідсоткову оплату за „Паливо” на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1(одного) банківського дня, після отримання „Палива”.

Незважаючи на претензію № 89 (вимогу) надіслану позивачем у липні-місяці 2011 р. для добровільного врегулювання спору, заборгованість відповідачем не погашена.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором, в частині сплати, призвело до виникнення заборгованості в сумі 13 375,50 грн., про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV та статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами .

Оскільки відповідач доказів погашення основного боргу за період розгляду справи у господарський суд не подав, то суд прийшов до висновку про присудження до стягнення суми основного боргу 13 375,5 грн. в примусовому порядку.

Умовами статті 5 Договору № 79 сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов чинного Договору.

Зокрема п. 5.2 передбачено сплату пені за порушення терміну оплати „палива” у розмірі 0,5 відсотків від несплаченої суми за кожен прострочення.

Проте, позивач враховуючи приписи Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” 22.11.1996 № 543/96-ВР нарахував пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення боргу, в розмірі 1022, 40 грн..

Згідно розрахунку суду стягненню підлягає пеня в сумі 652 грн., перерахована відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України .

Згідно ст.. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до цього, поряд з сумою основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 652 грн., інфляційні витрати 1590,47 грн. та 3 % річних - 443,03 грн. .

Розрахунки позивача щодо сум пені, інфляційних, та трьох відсотків річних містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму позову правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем у встановленому порядку, а тому, згідно ст.. 15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заявленої суми позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 15, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства „Міськсвітло”, (м.Ужгород, вул. Руська, 38 код ЄДРПОУ 03344591) 15 779,40 грн., з яких 13 375,50 грн. - основного боргу, інфляційних втрат 1 590,47 грн., 3 % річних - 443,03 грн., та пені - 652 грн.. та суму 400,3 грн. на відшкодування судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Г.Й. Бобрик

Вступна та резолютивна частини рішення проголошена 6.10.11.

Рішення підписано 17.10.2011 р.