Рішення № 18764539, 11.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.11р.Справа № 15/5005/10455/2011 За позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, м. Жовті Води

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ в особі Жовтоводського управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" , м. Жовті Води

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 96 від 13.01.11р.

від відповідача: ОСОБА_2., представник за довіреністю № 164 від 31.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, м.Жовті Води (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ в особі Жовтоводського управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" , м. Жовті Води (далі-відповідач), про здійснення зняття збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 7 440,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань визначених договором №052010-09П на постачання природного газу (промисловість, госпрозрахунковий компобут) від 01.01.2009р.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 10.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №052010-09П на постачання природного газу (промисловість, госпрозрахунковий компобут) (далі-Договір) та додаткові угоди строк дії яких триває до теперішнього часу.

Відповідно до п.1.1. Договору, відповідач передає у власність позивача в 2009р. природний газ, за наявності його обсягів, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

У разі неповного проведення розрахунків за спожитий природній газ та послуги з його транспортування відповідач припиняє постачання газу позивачу, в порядку визначеному чинним законодавством, при цьому відповідальність за наслідки дій з припинення газопостачання несе позивач (п. 3.1.4. Договору).

Згідно п. 5.7. Договору, сторони домовились, що зміна складової відпускної ціни, що вказана в цьому договорі, відповідно нормативним актам уповноважених державних органів є обов'язковою для сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію. У разі зміни відпускної ціни в сторону зменшення або збільшення, сторонами здійснюється перерахунок за новими цінами та підписується відповідна додаткова угода.

Сторони прийшли до згоди, що всі спори (розбіжності), які можуть виникнути при виконанні умов даного договору, мають вирішуватися шляхом переговорів (п.9.1. Договору).

У випадку неможливості досягнення згоди шляхом переговорів спори (розбіжності) передаються до вирішення до господарських судів України, та розглядаються у встановленому порядку згідно з чинним законодавством і умовами даного договору (п.9.2. Договору).

Як зазначено у п. 10.2. Договору, всі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін, крім випадків зазначених у пунктах 7.3., 10.3 та 10.6. цього Договору.

18.06.2009р. за вихідним №03/2-291 відповідач направив лист на адресу позивача щодо підписання Додаткової угоди № 5 від 05.05.2009р. (далі-Додаткова угода) до Договору про зміну відпускної ціни обсягів газу, спожитого у період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р.

Позивач додаткову угоду не підписав, повернувши відповідачу, як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Але, як зазначає позивач, відповідач постійно під час виставлення авансових рахунків позивачу, безпідставно включає збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 7 440,47 грн., яка щомісячно переходить на наступний місяць. Крім того, відповідач вимагає від позивача проведення оплати сум за використаний природний газ авансовими платежами, у зв'язку з нібито наявною заборгованістю позивача перед відповідачем у розмірі 7440,47 грн.

З вищевказаною сумою збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ позивач не погоджується та сплачувати відмовляється, у зв'язку з відсутністю правової підстави нарахування позивачу вищевказаної цільової надбавки.

Як зазначено в Листі Міністерства юстиції України від 20.03.2009 р. N 2289-0-4-09-20, відповідно до частин першої та четвертої статті 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Разом з цим, згідно з § 47 глави 1 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950, постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях - Офіційному віснику України та газеті "Урядовий кур'єр". Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року N 1161 "Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ" опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" від 13 січня 2009 р. N 3 та інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 19 січня 2009 року N 1, тобто набрала чинності з 13 січня 2009 року (а.с. 25).

Отже, як зазначає позивач, запропонована для підписання Додаткова угода № 5 від 05.05.2009р. є сумнівною та такою, що порушує загальні принципи договірних правовідносин між суб'єктами господарювання.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вих. № 3454 від 27.10.2009 року з вимогою здійснити зняття збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 7 440,47 грн. (а.с. 28).

Як зазначає позивач, жодної відповіді на претензію відповідач на адресу позивача не направляв.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, на його думку, затримка з укладанням Додаткової угоди № 5 від 05.05.2009р. могла статися у зв'язку з затримкою надання відповідних роз'яснень Міністерством юстиції України та Державної податкової адміністрації України. Так, Міністерство юстиції України надало роз'яснення стосовно набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008р. № 1161 "Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ", тільки 20.03.2009р. за № 2289-0-09-20. В свою чергу, Державна податкова адміністрація України листом від 05.05.2009р. № 10817/7/15-0917 надала роз'яснення щодо справлення збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ з 01 січня по 12 січня 2009р.

Таким чином, як вважає відповідач, сторони зобов'язані були оформити Додаткову угоду №5 від 05.05.2009р., а отриманні згідно з цією угодою кошти у сумі 7 440,47 грн. перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету.

Крім того, відповідач зазначає про те, що хоча позивач і відмовився підписати Додаткову угоду № 5 від 05.05.2009р., відповідачем перераховані до спеціального фонду державного бюджету кошти позивача у сумі 7 440,47 грн.

Як зазначає відповідач, проект Додаткової угоди № 5 від 05.05.2009р. відповідачем був надісланий позивачу 12.05.2009р. за вих. № 03/2-224, а не 18.06.2009р., як неправдиво стверджує позивач у позовній заяві. Цей факт підтверджується відповіддю позивача від 26.05.2009р. за вих. №1385 (а.с.55).

Також, відповідач зазначає про те, що претензію позивача він не отримував, внаслідок чого позивачем не було отримано жодної відповіді на зазначену претензію.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року N 1161 "Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ" опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" від 13 січня 2009 р. N 3 та інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 19 січня 2009 року N 1, тобто набрала чинності з 13 січня 2009 року (а.с. 25).

Як зазначено в п. 10.2. Договору № 052010-09П на постачання природного газу (промисловість, госпрозрахунковий компобут) від 01.01.2009р., всі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін, крім випадків зазначених у пунктах 7.3., 10.3 та 10.6. цього Договору.

Додаткова угода № 5 від 05.05.2009 р. відповідно до якої було нарахована сума, яку оспорює позивач підписана не була, хоча і мала б бути підписана відповідно до п.5.7. Договору. Але, відповідач зі своєї сторони не скористався наданим йому правом та не звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача укласти Додаткову угоду з дня набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008р. №1161, тобто з 13 січня 2009р., або у відповідності до ст. 22 Цивільного процесуального кодексу України, не скористався своїм правом подати зустрічний позов до початку розгляду господарським судом даної справи по суті.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008р. №1161 оскаржувана сума повинна бути нарахована позивачу, але з дотриманням чинного законодавства та умов Договору.

Згідно з п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони (п.11 Інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. N 01-8/2351).

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірна сума нарахована відповідачем безпідставно, тобто поза Договором.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись Листом Міністерства юстиції України від 20.03.2009 р. № 2289-0-4-09-20; ч.1, ч. 4 ст. 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"; § 47 глави 1 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007р. № 950; ст.ст. 509, 525, 526, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 22, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ в особі Жовтоводського управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" (52204, м. Жовті Води, вул. Заводська, буд. 1а, код ЄДРПОУ 20243456) здійснити зняття збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 7 440,47 грн. (сім тисяч чотириста сорок грн. 47 коп.) по особовому рахунку Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52208, м. Жовті води, вул. 8 Березня, буд. 40а, код ЄДРПОУ 32182594) по укладеному між сторонами Договору № 052010-09П на постачання природного газу (промисловість, госпрозрахунковий компобут) від 01.01.2009р., як безпідставне.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ в особі Жовтоводського управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" (52204, м. Жовті Води, вул. Заводська, буд. 1а, код ЄДРПОУ 20243456) на користь Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52208, м. Жовті води, вул. 8 Березня, буд. 40а, код ЄДРПОУ 32182594) витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 17.10.11р.