Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
11.10.2011Справа №5002-18/3590-2011 за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52)
про стягнення 61126,41 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача ОСОБА_1. представник, довіреність від 29.08.2011 року
Від відповідача Тимонов А.П. ген. директор, посвідчення № 749; ОСОБА_2. ю/к, дов. від 17.05.2011.
З участю прокурора Коноваленко А.В. посвідчення № 11156
Суть спору: Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати у розмірі 59196,94 грн. та пені у сумі 1929,47 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 651 Цивільного кодексу України і п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та мотивовані тим, що 01.05.2000 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди комунального майна. На підставі розпорядження Сімферопольського міського голови від 21.03.2000 № 233-Р та вищевказаного договору, відповідачу були передані нежилі приміщення, розташовані по пр. Кірова, 52/1 у м. Сімферополі, загальною площею 251,7 кв.м. Строк дії договору неодноразово продовжувався, в останнє - до 01.01.2012.
Відповідно до умов договору оренди, відповідач зобовязаний щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним, вносити орендну плату. Проте станом на 01.08.2011 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 59196,94 грн. Несплата відповідачем орендної плати у сумі 59196,94 грн. стала підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради для стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 59196,94 грн. та пені у сумі 1929,47 грн. у примусовому порядку.
05.09.2011 року на адресу господарського суду від позивач надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи. Суд задовольнив таке клопотання та залучив надіслані позивачем документи до матеріалів справи.
23.09.2011 від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач визнає позов та просить надати відстрочку виконання судового рішення.
11.10.2011 через канцелярію суду від прокурора надійшла заява про зменшення позовних вимог за вих. № 890/11 від 11.10.2011, відповідно до якої прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 44613,87 грн. та пеню у сумі 1929,47 грн. Така заява мотивована тим, що у процесі вирішення спору відповідачем було сплачено суму заборгованості у розмірі 14583,07 грн.
Суд приймає таку заяву прокурора до свого розгляду.
Слухання справи відкладалося, у справі судом оголошувалася перерва з 10.10.2011 по 11.10.2011 у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, суд -
ВСТАНОВИВ:
01 травня 2000 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір № 103 оренди нежилих приміщень по пр. Кірова, 52 (будівля виконкому).
Відповідно до умов такого договору (з урахуванням Угоди про зміну і доповнення договору оренди нежилих приміщень від 01.05.2000 (а.с. 10-12), відповідачу були передані нежилі приміщення по пр. Кірова, 52/1 у м. Сімферополі, площею 251,7 кв.м.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобовязується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.
Пунктом 6.1 договору встановлено закінчення строку дії договору 31.12.2000.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, відносини стосовно оренди державного майна, майна що належить АР Крим чи знаходиться у комунальній власності, регулюються договором оренди, цім Законом і іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Строк дії договору закінчився 31.12.2000.
Проте судом встановлено, що Наказами Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради та Угодою про зміну договору оренди нежилих приміщень від 01.02.2011, строк дії вказаного договору продовжувався щорічно до 01.01.2012.
Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 3.3 договору оренди (з урахуванням змін), відповідач зобовязаний щомісяця не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним, вносити орендну плату.
Позивач частково здійснював оплату за оренду майна, проте на момент звернення прокурора до суду за відповідачем рахувалася заборгованість з орендної плати у сумі 59196,94 грн. станом на 01.08.2011.
11.10.2011 через канцелярію суду від прокурора надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 44613,87 грн. та пеню у сумі 1929,47 грн. Така заява мотивована тим, що у процесі вирішення спору відповідачем було сплачено суму заборгованості у розмірі 14583,07 грн.
У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суд України від 20.10.2006 року № 01-8/2351 зазначається, що у разі зменшення позовних вимог, якщо їх прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вирішує спір виходячи з суми заборгованості відповідача у розмірі 44613,87 грн., доказів оплати якої відповідач суду не представив.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 44613,87 грн. за період з квітня 2011 року по червень 2011 року включно, то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Прокурор також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1929,47 грн. за період з 22.02.2011 по 13.07.2011.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчинюється у письмовій формі.
Пунктом 4.3 договору від 01.05.2000 (в редакції п. 3.5 угоди від 29.04.2005) передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок прокурора у частині нарахування пені, суд знаходить його вірним, у звязку із чим з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 1929,47 грн. за період з 22.02.2011 по 13.07.2011.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
23.09.2011 від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач визнає позов та просить надати відстрочку виконання судового рішення до моменту сплати заборгованості Управлінням житлово-комунального господарства Сімферопольської міської ради Закритому акціонерному товариству «Сімкомунсервіс».
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 11.10.2011 віднесли вирішення питання щодо відстрочки виконання судового рішення на розсуд суду.
Пунктом 6 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розглянувши таке клопотання по надання відстрочки виконання судового рішення у дійсні справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускається відстрочка виконання зобовязання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приймаючи до уваги вищевказані приписи законодавства України та те, що жодних документів, які б підтверджували доводи відповідача відносно надання відстрочки, суду не надано, суд відмовляє у задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» про надання відстрочки виконання судового рішення.
11.10.2011 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.10.2011.
На підставі вищевикладеного ст.ст. 22, 44, 49, 82 85, п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Прийняти до свого розгляду заяву прокурора про зменшення позовних вимог за вих. № 890/11 від 11.10.2011.
2.Позов задовольнити.
3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52; код ЄДРПОУ 13778729) на користь Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; код ЄДПРОУ 20687358; р/р 35428004000903 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, отримувач - Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради ) заборгованість з орендної плати у сумі 44613,87 грн., пеню у сумі 1929,47 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52; код ЄДРПОУ 13778729) в дохід державного бюджету України (код платежу 22090200, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405) державне мито в сумі 465,43 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52; код ЄДРПОУ 13778729) в дохід державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6.В задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» про надання відстрочки виконання судового рішення відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримОсоченко І.К.
Судове рішення № 18764410, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3590-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: