Рішення № 18764405, 11.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2011Справа №5002-9/3329-2011 За позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзержинського,6) в інтересах держави в особі: 1. Ради міністрів АР Крим, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т Кірова, 13), 2. Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)

До 1. Сакської районної державної адміністрації, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс Плюс", (96515, АР Крим, Сакський район, с. Веселівка, пров. Шкільний, 14)

Про визнання протиправним та скасування розпорядження і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача 1 ОСОБА_1., предст., дов. пост. № 01-01/409 від 24.02.2011 року.

Від позивача 2 - ОСОБА_2., довіреність № 1376/10-29 від 26.08.10 року.

Від відповідача 1 - не зявився

Від відповідача 2 не зявився

За участю прокурора - Куртбедінова Л.Х., посвідчення № 10169.

Суть спору: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, м. Сімферополь та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, м. Сімферопол,ь звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Сакської районної державної адміністрації та Приватного підприємства "Агропромсервіс Плюс", в якій просить суд просить визнати противоправним та скасувати розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 599-р від 20.06.2007 року «Про надання в довгострокову оренду земельну ділянку ТОВ «Агропромсервіс Плюс» для будівництва бази відпочинку, повязаної з обслуговуванням жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.01.2008 року укладеного між Сакською районною державною адміністрацією та ТОВ «Агропромсервіс Плюс», площею 2,2300га на території Ліснівської сільської ради зареєстрованого у КРФ «Державне підприємство ДЗК при Держкомземі України» за № 040801500004, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною перевіркою встановлено, що розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 599-р від 20.06.2007 р. надано в оренду земельну ділянку ТОВ “Агропромсервіс Плюс” для комерційного використання для будівництва бази відпочинку на території Ліснівської сільської ради Сакського району. Відповідно до укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки вона передається в оренду для комерційного використання, а тому голова Сакської районної державної адміністрації, підписуючи цій договір, в даному випадку не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. Сакська районна державна адміністрація в АР Крим приймаючи розпорядження № 599-р від 20.06.2007 р. перевищила надані законом повноваження та прийняла не законне розпорядження, що і стало підставою для звернення Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах для звернення із позовом до суду.

19 вересня 2011 року від позивача №1 Ради міністрів АР Крим до суду надійшли письмові пояснення по справі.(а.с.37-38)

У судовому засіданні 11.10.2011року прокурор та позивачі повністю підтримали позивні вимоги.

Відповідачі чотири разі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Про день слухання справи були сповіщені належним чином. Ухвала суду була спрямована на їхню адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представників відповідачів суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників позивачів, прокурору, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 599-р від 20.06.2007 р. надано в оренду земельну ділянку ТОВ “Агропромсервіс Плюс” для комерційного використання для будівництва бази відпочинку на території Ліснівської сільської ради Сакського району.

На підставі вищевказаного розпорядження, 17.01.2008 між Сакською районною державною адміністрацією в АР Крим та ТОВ “Агропромсервіс Плюс” укладено договір оренди землі.

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення для будівництва бази відпочинку, повязаної з обслуговуванням жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району.

14.07.2011 Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства Сакською районною державною адміністрацією.

В ході такої перевірки встановлено, що Сакська районна державна адміністрацію при прийнятті розпорядження № 599-р від 20.06.2007 р. порушила вимоги статті 122 Земельного кодексу України, оскільки прийняття такого розпорядження виходить за межі повноважень Сакської районної державної адміністрації, а відноситься до повноважень Ради міністрів АР Крим.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 14.07.2011р. (а.с. 11-12).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Органами виконавчої влади, які мають право розпоряджатися земельними ділянками за межами населених пунктів, є Кабінет Міністрів України, обласні державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районні державні адміністрації (частина 4 статті 4 Закону України “Про оренду землі”).

Розмежування повноважень між органами виконавчої влади стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування визначено у статті 122 Земельного кодексу України.

Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Таким чином, Земельний кодекс України обмежує обсяг цивільної дієздатності районних державних адміністрації в частині передачі у власність або у користування земельних ділянок, визначаючи перелік цільового використання земель.

Спірними розпорядженням та договором оренди землі надана земельна ділянка для обслуговування автозаправної станції в комерційних цілях, що не належить до повноважень районної державної адміністрації, так як така передача не пов'язана з правом районної державної адміністрації, визначеним частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України, передавати земельні ділянки у користування для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, будівництва шкіл, закладів культури, лікарень, дитячих садків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття субєктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 2 розяснення Президії Вищого арбітражного Суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та / або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що позовні вимоги щодо визнання недійсним розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 599-р від 20.06.2007 року «Про надання в довгострокову оренду земельну ділянку ТОВ «Агропромсервіс Плюс» для будівництва бази відпочинку, повязаної з обслуговуванням жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району», підлягають задоволенню.

Прокурор у позовній заяві також просить визнати недійсним договір оренди землі від 17.01.2008р., укладений між Сакською районною державною адміністрацією та ТОВ “Агропромсервіс Плюс”, площею 2,2300га на території Ліснівської сільської ради зареєстрованого у КРФ «Державне підприємство ДЗК при Держкомземі України» за № 040801500004.

Судом встановлено, що дійсно, 17.01.2008р. між Сакською районною державною адміністрацією в АР Крим та ТОВ «Агропромсервіс Плюс» укладено договір оренди землі.

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання для обслуговування автозаправної станції з комплексним обслуговуванням автотранспорту.

Підставою для укладення вказаного договору оренди землі слугувало розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 599-р від 20.06.2007 року «Про надання в довгострокову оренду земельну ділянку ТОВ «Агропромсервіс Плюс» для будівництва бази відпочинку, повязаної з обслуговуванням жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району».

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) на момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Оскільки судом вище встановлено, що Сакська районна державна адміністрація в АР Крим не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на прийняття розпорядження № 599-р від 20.06.2007 року щодо передачі в оренду земельної ділянки для комерційного використання, та враховуючи те, що вище судом визнане недійсним розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 599-р від 20.06.2007 року, то, як наслідок, підлягає визнанню недійсним і договір оренди землі від 17.01.2008р., укладений між Сакською районною державною адміністрацією та ТОВ «Агропромсервіс Плюс», площею 2,2300га на території Ліснівської сільської ради зареєстрованого у КРФ «Державне підприємство ДЗК при Держкомземі України» за № 040801500004.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться солідарне на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 11.10.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 12.10.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 599-р від 20.06.2007 року «Про надання в довгострокову оренду земельну ділянку ТОВ «Агропромсервіс Плюс» для будівництва бази відпочинку, повязаної з обслуговуванням жителів територіальної громади Сакського району на території Ліснівської сільської ради Сакського району».

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.01.2008 року укладеного між Сакською районною державною адміністрацією та ТОВ «Агропромсервіс Плюс», площею 2,2300га на території Ліснівської сільської ради зареєстрованого у КРФ «Державне підприємство ДЗК при Держкомземі України» за № 040801500004.

4.Стягнути з Сакської районної державної адміністрації в АР Крим (96500, м. Саки, вул. Леніна, 15; код ЄДРПО України 04055541) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Сакської районної державної адміністрації в АР Крим (96500, м. Саки, вул. Леніна, 15; код ЄДРПО України 04055541) в дохід державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; р/р 31214264700002; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; код платежу: 22050003) 118,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс Плюс", (96515, АР Крим, Сакський район, с. Веселівка, пров. Шкільний, 14; код ЄДРПО України 32740361) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс Плюс", (96515, АР Крим, Сакський район, с. Веселівка, пров. Шкільний, 14; код ЄДРПО України 32740361) в дохід державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; р/р 31214264700002; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; код платежу: 22050003) 118,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.