Рішення № 18764403, 10.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

10.10.2011Справа №5002-16/3154-2011

За позовом Заступника військового прокурора Військово Морських сил України (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41) в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, Повітрянофлотський проспект,6)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопластк» ( 98100, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 77, ідентифікаційний код 35034693)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кримське управління капітального будівництва Міністерства оборони України (95000, м. Сімферополь, вул. Залізнична, 5 , ідентифікаційний код 35034693).

Про спонукання до виконання певних дій та стягнення штрафу.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність постійна від 05.01.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2., довіреність постійна від 11.07.2011 р.

Від третьої особи - ОСОБА_1., довіреність постійна № 03 від 11.05.2011 р.

Прокурор ОСОБА_3., посвідчення № 370 від 17.02.2011 р.

Обставини справи: Заступник військового прокурора Військово Морських сил України звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Міністерство оборони України з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопластк» про зобовязання відповідача виконати зобовязання по договору на пайову участь у будівництві житла № 227/ДБ-289Д від 19.12.2008р., а саме завершити будівництво, ввести в експлуатацію та передати Міністерству оборони України з оформленням акту прийому передачі квартир та обовязковою реєстрацією (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України) 150 квартир, відповідно до адресного переліку, загальною площею 7802,7 кв.м., розташованих у м. Феодосія, вул.. Сімферопольське шосе, вул.. Дружби, 42

Ухвалою ГС АР Крим від 11.08.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Кримське управління капітального будівництва Міністерства оборони України. (а.с.46-47)

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором на пайову участь у будівництві житла № 227/ДБ-289Д від 19.12.2008р., а саме в частині своєчасної передачі 150 квартир, загальною площею 7802,7 кв.м., розташованих у м. Феодосія, вул.. Сімферопольське шосе, вул.. Дружби, 42 у загальнодержавну власність в оперативне управління Міністерства оборони України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач у судове засідання 10.10.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги прокурора у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник третьої особи явку у судове засідання 10.10.2011р. забезпечив, надав заяву, в якій погоджується з позовними вимогами прокурора та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.49-52) та у доповнення до відзиву, що надійшли на адресу суду 07.10.2011р., відповідно до яких у позові просить відмовити.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11.08.2011р. в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжувався.

Враховуючи те, що строк встановлений ст.. 69 ГПК Укпаїни сплинув, підстави для відкладення справи відстутні, а відтак, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ :

19 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопластк» (Забудовник) та Міністерство оборони України (Пайовик) був укладений договір на пайову участь у будівництві житла №227/ДБ-289Д (а.с. 14-16).

Відповідно до п.1.1. Договору метою його укладення є забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України, шляхом пайової участі Міністерства оборони України у спорудженні Забудовником багатоквартирних житлових будинків у м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, вул.. Дружби,42.

Підставою для укладення цього Договору є рішення тендерного комітету Департаменту будівництва Міністерства оборони України з організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (протокол засідання тендерного комітету від 12 грудня 2008 року за № 209 (Додаток № 1)

Як вбачається із п.1.3. Договору (у редакції Додаткової угоди №6/289/Д від 30.12.2009р.), предметом договору є те, що Забудовник зобов'язується збудувати та передати Пайовику (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України) у термін до 30 грудня 2010 року у зазначеному в п.1.1 житлових будинків 150 квартир, відповідно до адресного переліку квартир (Додаток № 2), загальною площею 7802,7 кв.м.(а.с.20)

Передача вказаних квартир пайовику здійснюється з оформленням акту прийняття - передачі квартир та обовязковою реєстрацією відповідно до чинного законодавства. Пайовик зобовязується прийняти визначені у цьому Договорі квартири (житло), та оплатити Забудовнику їх вартість, яка визначена у п.2.1. Договору у відповідному порядку.

Також цією додатковою угодою були внесені зміни в пункт 2.1 договору, якими змінена договірна ціна робіт з будівництва обєкта, вона складає 42914850,00 грн. у тому числі ПДВ 7152475,00 грн.

Згідно з п..1.6. Договору (у редакції Додаткової угоди № 6/289Д від 30.12.2009р.) передача квартир обовязково повинна здійснюватися у термін не пізніше 30 грудня 2010 року 150 квартир.

Згідно з п.7.3. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у обумовлені строки було профінансовано 42914830,00 грн. для будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України, про що свідчать платіжні доручення (а.с.21-36)

Однак, відповідачем взяті за себе зобовязання за договором своєчасно виконані не були, що й стало причиною для звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2010р. між ТОВ «Технопластк» та Кримським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України був підписаний акт приймання передачі квартир у кількості 105 штук, що розташовані у м. Феодосія, вул.. Сімферопольське шосе, вул.. Дружби, 42 . (а.с.54-56)

Акт приймання передачі квартир № 35 у кількості 45 штук був підписаний між тими ж сторонами 03.11.2010р.(а.с.58).

Таким чином, вимога прокурора в частині передачі Міністерству оборони України 150 квартир з оформленням акту прийому передачі спростовується матеріалами справи, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Вимога прокурора в частині завершення будівництва та введення в експлуатацію також не підлягає задоволенню, оскільки в обумовлений у додатковій угоді строк до 30.12.2010р., Забудовник збудував та передав за відповідними актами приймання передачі квартири у кількості 150 штук, що відповідає умовам п.1.3.договору у редакції додаткової угоди від 30.12.2010р.

Разом з тим, у матеріалах справи є сертифікати відповідності закінчених будівництвом обєктів - житлових будинків у м. Феодосія по вул. Сімферопольське шосе, 24 Е та по вул.. Дружби, № 42 Е проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил, а також підтверджує їх готовність до експлуатації. Вказані сертифікати видані 29.12.2010р. та 20.10.2010 р., тобто до складання актів приймання передачі. (а.с.53,57).

Посилання прокурора на акт Контрольно ревізійного департаменту № 234/40/16 від 14.02.2011р. не приймається судом в якості доказу, оскільки вказаний акт є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовою особою, зокрема, предявлення позову, однак не позбавляє її процесуального обовязку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами. Сам лише акт КРД не визначений законодавством як безумовний доказ. Обставини, вказані в такому акті повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги прокурора в частині обовязкової реєстрації закінченого будівництвом обєкта є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, п.3.1. Договору на забудовника покладений обовязок з реєстрації права власності за Міністерством оборони України. Також, у п.1.3. Договору передбачений обовязок Забудовника передати квартири Пайовику.

При цьому, суд враховує відсутність у матеріалах справи будь яких письмових звернень відповідача до органів БТІ для належної реєстрації закінченого будівництвом обєкта.

Всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не представлено суду жодних доказів стосовного вказаних звернень до БТІ, не надано пояснень й під час судових засідань, а відтак, суд приходить до висновку, що вимога прокурора в цій частині засновані на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В п. 4.2. Договору сторони передбачили, що Забудовник на несвоєчасне виконання чи невиконання покладених на нього за Договором зобовязань сплачує Пайовику штраф у розмірі 5% від Договірної ціни.

Перевіривши розрахунок штрафу в сумі 2145742,50 грн., суд приходить до висновку щодо правильного його обчислення. (42 914850,00 грн. * 5% = 2145742,50 грн.).

Однак, здійснивши правову оцінку застосованих прокурором заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У частині 2 ст.233 ГК України зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобовязань у встановлений договором термін та керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір застосованого прокурором штрафу до 50 %, тобто до 1072 871,25 грн.

При цьому, суд не може прийняти заперечення відповідача стосовно неможливості нарахування прокурором штрафу з посиланням на приписи закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» у звязку з тим, що норми Цивільного законодавства мають переважне право перед норами закону.

Крім того, посилання відповідача на п. 4 ст. 3 вказаного Закону є безпідставним, оскільки заборона нарахування штрафних санкцій застосується лише при розірванні будь-яких договорів, результатами яких є передача Забудовниками завершеного обєкту.

Крім того, п..4.2. Договору сторони передбачили відповідальність забудовника у вигляді штрафу за несвоєчасне виконання чи невиконання покладених на нього обовязків.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а тому відповідача слід зобовязати ввести в експлуатацію 150 квартир, розташованих за адресою: м. Феодосія, вул.. Сімферопольське шосе, 24Е та вул.. Дружби, 42 та стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі 1072 871,25 грн. В іншій частині вимог прокурора відмовити.

Також, з відповідача на користь державного бюджету варто стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропрорціно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 10.10.2011р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Заступника військового прокурора Військово Морських сил України задовольнити частково.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопластк» (98100, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 77, ідентифікаційний код 35034693) ввести в експлуатацію 150 квартир відповідно до адресного переліку, загальною площею 7802, 7 кв.м., розташованих за адресою: м. Феодосія, вул.. Сімферопольське шосе, 24Е та вул.. Дружби,42Е, виходячи із п.1.3. та п.3.1. Договору.

3.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопластк» (98100, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 77, ідентифікаційний код 35034693) на користь Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, Повітрянофлотський проспект,6, ідентифікаційний код 00034022) штраф у сумі 1 072871,25 грн.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопластк» (98100, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 77, ідентифікаційний код 35034693) в доход державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 22090200, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 25042,50 грн. державного мита

5.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопластк» (98100, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 77, ідентифікаційний код 35034693) в доход державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

6.В частині вимог завершити будівництво та передати Міністерству оборони України з оформленням акту прийому передачі квартир відмовити.

7.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.