Постанова № 18764277, 20.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" жовтня 2011 р. Справа № 4/134

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач),

суддівДанилової Т.Б.,

Костенко Т.Ф.

розглянувши

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на постанову від 02.08.2011 Донецького апеляційного господарського суду

у справі №4/134 господарського суду Донецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Буран"

простягнення 8 889 грн. 60 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача- не з*явились

Від відповідача- не з*явились

Відповідно до Розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 18.10.11 справа розглядається колегією суддів у складі: Ходаківська І.П., Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ “Павлоградвугілля” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ “Торгівельно-промислова компанія “Буран” про стягнення 8889 грн. 60 коп. штрафу.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2011 (суддя Подколзіна Л.Д.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2011 у складі: Ломовцевої Н.В., Приходько І.В., Скакуна О.А. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм права.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.07.2007 між ВАТ “Павлоградвугілля” (покупець) та ТОВ “Торгівельно-промислова компанія “Буран” (постачальник) укладено договір поставки №ПУ-78. Договір укладено з додатковими угодами від 11.12.2007, від 26.12.2008, від 29.12.2009.

Відкрите акціонерне товариство “Павлоградвугілля” перейменоване у Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Павлоградвугілля”, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”(ЄДРПОУ 00178353).

Пунктом 7.1 договору, в редакції додаткової угоди від 29.12.2009р. до нього, останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що уразі належного виконання обома сторонами своїх зобов’язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2010р. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов’язань за договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов’язань.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов’язався поставити у власність покупця продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за цінами та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що покупець зобов’язаний прийняти поставляєму у його власність продукцію і своєчасно оплатити її вартість згідно з умовами даного договору.

Згідно п. 3.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до договору.

Пунктом 3.2 договору визначено, що умови поставки продукції-DDP, згідно Інкотермс-2000, якщо інше не обумовлено в відповідних специфікаціях до даного договору. Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У разі, коли сторонами у специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими у міжнародних торгових термінах “Інкотермс-2000”, з урахуванням погоджених сторонами застережень та умов поставок в відповідних специфікаціях.

Специфікацією від 25.12.2009р. сторони визначили, що поставці підлягає стрілочний перевід Р-34 (ПСП “Шахта Западно-Донбаська”) ПО 934-1/4-12 к-т у кількості 2 штук за ціною 23985, 00 грн., вартістю 47 970, 00 грн. на загальну суму 57 564, 00 грн. з ПДВ. Умови поставки - EXW (“ІНКОТЕРМС-2000”). Строк поставки - до 26.01.10 р. Умови оплати позивачем одержаної продукції - протягом 60 календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції, а специфікацією від 02.03.2010р. - стрілочні переводи Р-34 ПО 934-1/4-12 к-т у кількості 1 штуки за ціною 24 965, 00 грн., Р-34 ПО 934-1/5-20 к-т у кількості 1 штуки за ціною 25 295, 00 грн., Р-34 ПО 934-1/4-12 к-т у кількості 2 штук за ціною 24 965, 00 грн. на загальну суму 49 930, 00 грн. (ПСП “Шахта “Благодатна”, ПСП “Шахта “Терновська”, ПСП “Шахта “Самарська”). Умови поставки - EXW (“ІНКОТЕРМС-2000”) - м. Донецьк, вул. Кірова, 1 “а”. Строк поставки - до 26.03.2010р. Умови розрахунків - протягом 60 календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції.

Пунктом 3.7 договору визначено, що постачальник зобов’язаний у письмовій формі за 3 дні до фактичної поставки повідомити покупця про строк надходження продукції у погоджений пункт призначення та дані про вантажоперевізника, а також направити інші повідомлення, необхідні покупцю для здійснення необхідних заходів для прийняття продукції.

Відповідно до видаткової накладної №38 від 31.03.2010 відповідач поставив продукцію (стрілочний перевід у кількості 6 одиниць) на загальну суму 177792 грн. 00 коп., яка отримана уповноваженою особою позивача, що підтверджується довіреністю №753/Д від 30.03.2010р.

Позивач, посилаючись на те, що відповідачем порушено строки поставки продукції, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 8 889 грн. 60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено судами, специфікаціями до договору сторони узгодили поставку товару на умовах EXW-ІНКОТЕРМС-2000, місце поставки - м.Донецьк, вул.Кірова, 1 “А” та граничний строк поставки - до 26.01.10р. та до 26.03.10р. відповідно.

Термін EXW –“франко-завод”означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Відповідно до умов ІНКОТЕРМС-2000 ст. А.7. групи E “Повідомлення покупцю” продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

Колегія суддів зазначає, що господарські суди правильно встановивши обставини справи, дійшли невірних висновків, оскільки зазначення в специфікаціях «строк поставки - до 26.01.10р. та до 26.03.10р.»не є належним повідомленням продавця покупцю щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього розумінні умов ІНКОТЕРМС-2000 ст. А.7. групи E “Повідомлення покупцю”. «Строк поставки - до 26.01.10р. та до 26.03.10р.»не є чіткою датою коли продавець готовий надати товар у розпорядження покупця і відповідно, коли покупець може отримати товар.

Враховуючи наведене, а також те, що інших повідомлень продавцем покупцю щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього не надавалось, колегія суддів вважає, що має місце неналежне виконання відповідачем його обов*язків за договором поставки від 02.07.2007р.

З урахуванням викладеного, а також того, що попередні суди повно встановили обставини справи, колегія суддів вважає за можливе прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

З огляду на викладене, рішення та постанова попередніх судових інстанцій в даній справі підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позов задоволено.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задовольнити.

Рішення від 25.05.2011 господарського суду Донецької області та постанову від 02.08.2011 Донецького апеляційного господарського суду у справі №4/134 господарського суду Донецької області скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Буран" на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 8 889грн.60коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Донецької області.

Головуючий суддя І.Ходаківська

Судді Т.Данилова

Т.Костенко