Ухвала суду № 18764044, 30.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2011 р. № 10/26пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Шевчук С.Р.

суддів:Владимиренко С.В.

Малетича М.М.

Мирошниченка С.В.

Плюшка І.А. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 20.06.2011

у справі№10/26пд

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ремо"

доПублічного акціонерного товариства "УкрСибБанк";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1) Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"; 2) Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1;

3) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального ОСОБА_2

провизнання недійсним договору іпотеки від 23.07.2008 та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2011 у справі №10/26пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2011, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ремо" до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк": визнано недійсним договір іпотеки від 23.07.2008, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис на даному договорі про звернення стягнення на предмет іпотеки, вчинений 16.01.2010 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2011 у справі №10/26пд постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2011 та рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011 у справі № 59/329-10 залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2011 у справі №10/26пд. У поданій заяві заявник просить скасувати згадану постанову, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції з огляду на неоднакове застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. При цьому заявник, посилаючись на постанови Вищого господарського суду України від 07.04.2011 у справі №4/323, від 19.01.2011 у справі №17/91/10, від 14.02.2011 у справі №4/29, вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 241 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи №10/26пд до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 20.06.2011 у справі №10/26пд, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 07.04.2011 у справі №4/323, від 19.01.2011 у справі №17/91/10, від 14.02.2011 у справі №4/29, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо наявності підстав для визнання недійсними договорів іпотеки.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечено виконання лише дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір, серед іншого, має містити зміст та розмір основного зобов'язання.

З постанови від 20.06.2011 у справі №10/26пд, про перегляд якої просить заявник, вбачається, що залишаючи без змін судові рішення першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки від 23.07.2008, суд касаційної інстанції керувався фактичними обставинами справи, встановленими при попередніх судових розглядах, відповідно до яких 07.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Ремо" і Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" був укладений договір іпотеки №1-Н (нерухомого майна: нежилий будинок (літера А-1) за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 10150,30 кв.м.,) на забезпечення виконання зобовязання Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" за кредитним договором від 07.03.2007 №1 у розмірі 15000000доларів США. Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ремо" від 21.07.2008 № 8, було прийнято рішення про уповноваження директора ОСОБА_3 укласти від імені товариства договір іпотеки нежилої будівлі, для забезпечення виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" за кредитним договором, укладеним у межах загальної суми 30000000 доларів США. При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що директор позивача не був уповноважений на укладення спірного іпотечного договору від 23.07.2008, оскільки з рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Ремо", оформленого згаданим протоколом, та листа Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" від 27.02.2008 про проведення переговорів з Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" з питання збільшення кредитної лінії за кредитним договором від 07.03.2007 № 1 до 30000 000,00 доларів США, що потребує переукладання договору іпотеки нерухомого майна від 07.03.2007, підписаного між позивачем та відповідачем, вбачається, що ОСОБА_3 був уповноважений на укладення договору іпотеки на забезпечення нерухомим майном виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" в межах саме 30000000 доларів США за вже укладеним кредитним договором від 07.03.2008, у той час як за кредитним договором від 23.07.2008 №1, сума кредиту складає 20000000 доларів США, що не відповідає рішенню вже згаданих загальних зборів. В звязку з викладеним, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що кредитний договір №1, за яким забезпечувалося зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" спірним договором іпотеки, укладений тільки 23.07.2008, тобто після укладення оскаржуваного іпотечного договору, що не відповідає приписам частини четвертої статті 3, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України "Про іпотеку", а директор іпотекодателя не був уповноважений на підписання спірного договору іпотеки, що відповідно і потягло за собою визнання вказаного договору недійсним, і в свою чергу визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису на даному договорі іпотеки про звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі якого позивачу було запропоновано задовольнити вимоги іпотекодержателя.

В постанові від 07.04.2011 у справі № 4/323, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного господарського суду про безпідставність позову про визнання недійсним договору іпотеки з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, відповідно до яких протоколом зборів учасників (засновників) позивача від 28.05.2009 № 7 право підпису оскаржуваного договору про внесення змін до договору іпотеки від 26.12.2008 надано директору позивача ОСОБА_4, що спростовує твердження позивача про відсутність у нього повного обсягу цивільної правоздатності на вчинення даного правочину. Крім того, затвердженням даного рішення загальних зборів, позивач підтвердив, що йому було відомо про укладений договір іпотеки від 26.12.2008, який був прийнятий ним до виконання, тобто були вчинені конклюдентні дії щодо забезпечення виконання зобовязань боржника за договором кредитної лінії від 26.12.2008 №261208/1 в межах 14610603грн.

В постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011 у справі №17/91/10, вказано про правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у визнанні недійсним договору іпотеки з підстав укладення його від імені позивача неуповноваженою на те особою, з огляду на протокол загальних зборів учасників позивача від 04.08.2008 № 08, на яких були розглянуті питання про надання згоди виступити фінансовим та майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю “Астарта Групп” щодо повернення кредиту у формі поновлюваної валютної кредитної лінії в межах генерального кредитного договору, укладеного з Миколаївською обласною дирекцією ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” шляхом передання в іпотеку нежитлового об'єкту загальною площею 588,1 кв. м., що належить іпотекодателю на праві власності, та питання про надання повноваження директору товариства ОСОБА_5 на підписання договору поруки та всіх інших супутніх документів стосовно цього питання.

В постанові Вищого господарського суду України від 14.02.2011 у справі №4/29, на яку також посилається заявник, колегія суддів погодилась з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки з огляду на встановлені ними обставини справи про прийняття загальними зборами акціонерів позивача рішення, викладеного в протоколі від 21.12.2007 №21/12-07, про укладення договору іпотеки (був укладений 29.12.2007 для забезпечення виконання зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс компані" за кредитним договором від 29.12.2007 №21 18/138 в межах 2967000грн.), право на підписання якого надано генеральному директору позивача.

Вказане свідчить про те, що судом касаційної інстанції у зазначених вище справах при здійсненні оцінки наявності підстав для визнання договорів іпотеки недійсними відповідні судові рішення були прийняті з огляду на встановлення різних фактичних обставин. Так, в постановах Вищого господарського суду України від 07.04.2011 у справі №4/323, від 19.01.2011 у справі №17/91/10, від 14.02.2011 у справі №4/29, на які посилається заявник, встановлено, що в оскаржуваних договорах іпотеки чітко вказані реквізити кредитних договорів, на забезпечення виконання яких вони укладались, сума зобовязань, в межах яких здійснювалось забезпечення нерухомим майном, договори іпотеки підписувались вже після підписання кредитних договорів, тобто на виконання вже існуючих зобовязань (частина четверта статті 3, пункт 2 частини першої статті 18 Закону України "Про іпотеку"), також було встановлено факт наділення особи, яка підписувала оскаржуваний договір зі сторони іпотекодателя необхідними для цього повноваженнями. При цьому в постанові, про перегляд якої просить заявник, було встановлено факт надання загальними зборами позивача повноважень на укладення договору іпотеки на забезпечення зобовязань боржника в межах іншого кредитного договору, а кредитний договір, за яким виконавчим написом було заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, був укладений після оскаржуваного договору іпотеки, тобто з порушенням вимог вказаних норм матеріального права.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" у допуску справи №10/26пд до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Шевчук

СуддіС.Владимиренко

М.Малетич

С.Мирошниченко

І.Плюшко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)