Рішення № 18763012, 10.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2011 р.Справа № 5013/1438/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/1438/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ"

про стягнення 14 551 510,69 грн.,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

про визнання договору недійсним,

представники сторін:

від позивача за первісним позовом - ОСОБА_1, довіреність № 160-Ф/11 від 01.07.11;

від відповідача - у засіданні 10.10.11 відсутній.

У судовому засіданні, в якому був присутній представник первісного відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 02/01-09 від 10.01.11), оголошувалась перерва з 21.09.11 до 28.09.11, з 05.10.11 до 10.10.11, про що представникам сторін повідомлялося під розписку в засіданні суду. Але представник первісного відповідача в судовому засіданні 10.10.11 не був присутній.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" суми заборгованості за кредитним договором № 33/КВ-07 від 05.10.2007 року в загальному розмірі 14 551 510 грн. 69 коп., з яких 270 317,16 євро поточна заборгованість за кредитом, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 3 122 705,72 грн.; 491 383,00 євро прострочена заборгованість за кредитом, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 5 676 459,86 грн.; 4 238,35 євро поточна заборгованість за процентами, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 48 961,45 грн.; 313 667,15 євро прострочена заборгованість за процентами, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 3 623 485,11 грн.; 115 270,20 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 1 331 602,16 грн.; 64 776,31 євро пені за несвоєчасне погашення процентів, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 7 48 296,39 грн., а також вимоги про стягнення з відповідача судові витрати в розмірі 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне:

позивачем надано не розрахунок суми позову, а розрахунок заборгованості за кредитним договором, зроблений в автоматичному режимі;

у відповідному розрахунку не вбачається, яку суму кредитних коштів отримав відповідач від позивача, які суми кредитних коштів, процентів за користування кредитом, були погашені відповідачем, в який період, які суми є різницею між погашеними сумами та сумами коштів, що рахуються як заборгованість;

позивачем здійснено автоматичний облік заборгованості за кредитним договором без врахування строків нарахування пені та строків позовної давності для її стягнення;

у відповідній частині відповідач просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у стягненні відповідних сум;

із розрахунку заборгованості по кредитному договору та із самого позову не зрозуміло на якій підставі та у якій послідовності позивачем здійснено подвійне нарахування процентів за користування коштами відповідачем за один і той самий період та застосовано процентну ставку у розмірі 11% та 25%;

нарахування відповідних процентів за своєю природою є засобом цивільно-правової відповідальності у зв'язку з невиконанням умов договору, на відмінність процентів, передбачених п. 1.1 кредитного договору;

вирахування окремо відповідних процентів, що застосовуються як штрафні санкції свідчить про явне перевищення загальної суми пені та штрафних санкцій над сумою заборгованості за кредитом;

встановивши загальний розмір штрафних санкцій, суд має можливість застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки;

як вбачається з доданих виписок з банківського рахунку, відповідачем частково здійснювалося повернення кредитних коштів так і сплачувалися відсотки за їх користування, однак позивачем при здійсненні розрахунку по заборгованості відповідне не враховано.

Спільно з первісним позовом розглянуто зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсним: кредитного договору № 33/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 05.10.2007 року та додаткові договори № 33/2 від 23.10.2007 року та № 33/3 від 16.12.2008 року, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ"; договору застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року (зі змінами та доповненнями № 1 від 23.10.2007 року), що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ".

ТОВ "Джерело-ЛАЛ" зустрічний позов подало з тих причин, що спірні договори підписані з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" директором Прядко Леонідом Миколайовичем з перевищенням повноважень, згідно п.п. ж п. 14.3 статуту до виключної компетенції загальних зборів засновників товариства належить: прийняття рішення про відчудження майна товариства, на суму, що становить 50% і більше відсотків майна товариства; згідно п. 9.1 статуту загальний розмір статутного капіталу товариства дорівнює 5 000 000 грн., вартість грошових коштів за кредитним договором складає 819 807 євро 16 центів, що за курсом НБУ (7,125 грн. за один євро) на день укладання кредитного договору складає 5 841 126 грн., питання укладання відповідного договору про отримання кредитних коштів повинно вирішуватися на загальних зборах товариства, відповідне стосується і укладання додаткових договорів до кредитного договору № 33/2 від 23.10.2007 року та № 33/3 від 16.12.2008 року; директором товариства з перевищенням повноважень підписано договір застави транспортних засобів, оскільки вартість майна, що передано у заставу складає 5 834 240 грн., що також перевищує 50% розмір майна товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на те, що твердження позивача за зустрічним позовом є безпідставними та необгрунтованими, оскільки при підготовці кредитування вказаної юридичної особи, банк витребував у майбутнього позичальника всі документи, а так само і ті, що підтверджують повноваження директора під час підписання вказаних договорів, таким чином ТОВ "Джерело-ЛАЛ" надано до банку протокол № №17, 33, 34 загальних зборів (засновників) учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ", в яких надано право директору Прядко Л.М. звертатися до ТОВ "Укрпромбанк" за кредитом, укладати договори кредиту, застави для отримання кредиту в ТОВ "Укрпромбанк".

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", від імені якого діє Кіровоградська філія (по тексту - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" (по тексту - Позичальник) укладений кредитний договір № 33/КВ-07 від 05.10.2007 року на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії (надалі кредитний договір).

Відповідно до розділу 1 кредитного договору Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти для придбання бурякозбиральних комбайнів Vervaet-617Т2007 року випуску (2 одиниці) у сумі еквівалент 819 807 євро 16 євроцентів строком з 05.10.2007 року по 04.10.2012 року включно, а Позичальник зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,5% річних у гривні, 13,5% річних у доларах США, 11% річних у євро, комісію за управління кредитною лінією одноразово із розрахунку 0,3% річних від ліміту кредитування.

Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами у будь-якій з валют кредиту у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування.

Для обліку строкової заборгованості Позичальника за кредитом, Банк відкриває позичкові рахунки у кожній з валют кредиту: у гривні № 2063001300202 в Кіровоградській філії ТОВ "Укрпромбанк" МФО 323754; у доларах США № 2063001300202 в Кіровоградській філії ТОВ "Укрпромбанк" МФО 323754; у євро № 2063001300202 в Кіровоградській філії ТОВ "Укрпромбанк" МФО 323754.

На виконання умов кредитного договору між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Джерело-ЛАЛ" 11.10.2007 року укладено додатковий договір № 33/1 до кредитного договору № 33/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 05.10.2007 року. Умовами якого змінено з моменту відкриття кредитної лінії щодо отримання траншами кредитних коштів, позичальник сплачує комісію передбачену п.п. 1.1. кредитного договору, а також визначення рахунків на які повинен сплатити позичальник комісію. Крім того, встановлювався вид та предмети забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору.

23.10.2007 року сторонами укладено додатковий договір № 33/2 до кредитного договору № 33/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 05.10.2007 року, умовами якого визначився предмет та види забезпечення виконання зобов'язань позичальником по кредитному договору.

16.12.2008 року укладено додатковий договір № 33/3 до кредитного договору № 33/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 05.10.2007 року, за умовами якого доведення та укладення нового графіка зменшення ліміту кредитування, тобто до 20.10.2007 року ліміт кредитування у відповідності до вимог п.п. 1.1 Кредитного договору становив 819807,16 євро (у відповідності на зменшення згідно графіку зменшення ліміту кредитування укладеного до кредитного договору), станом на момент укладення даного додаткового договору № 33/3, ліміт кредитування у відповідності до нового графіка зменшення ліміту кредитування, станом до 20.11.2009 року становить 675857,16 євро.

Повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з Графіком зменшення ліміту кредитування (п.1.1 додаткового договору № 33/3 від 16.12.2008 року до кредитного договору № 33/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 05.10.2007 року).

У випадку порушення Позичальником встановлених договором строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості Позичальника за кредитом (п. 4.1 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році - при нарахуванні процентів у доларах США та Євро, та виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році - при нарахуванні процентів у гривнях. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця, включно на рахунки: у гривні № 2068602300202 в Кіровоградській філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 323754; у доларах США № 2068602300202 в Кіровоградській філії ТОВ "Укрпромбанк" МФО 323754; у євро № 2068602300202 в Кіровоградській філії ТОВ "Укрпромбанк" МФО 323754. У випадку порушення позичальником встановлених строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Між Банком та Позичальником виникли зобов'язання за кредитним договором, відносини за яким регулюються, зокрема, параграфами 2 та 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором, застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" укладено договір застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером № 3023, за яким банку в заставу передано сільськогосподарську техніку:

- комбайн, 2007 року випуску, марки Beeteater 617 Vervart, заводський № XL9BR0030E11145, двигун № М-19496, реєстраційний номер КМ00354, що належить ТОВ "Джерело-ЛАЛ";

- комбайн, 2007 року випуску, марки Beeteater 617 Vervart, заводський № XL9BR0030E1114530, двигун № М-19659, реєстраційний номер КМ00356, що належить ТОВ "Джерело-ЛАЛ".

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між банком та Півняк Олександром Володимировичем укладено іпотечний договір № 33/Zкіп-07-4 від 05.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером № 2935, передано в заставу нерухоме майно, а саме, квартира, розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Родникова, 77, корп. 3, кв. 6, загальною площею 133,5 кв.м.

Позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав належним чином, що підтверджується копіями меморіальних ордерів № 92781 від 12.10.2007 року на суму 395 807,16 євро за курсом НБУ 2 838 133,26 грн., № 102171 від 06.11.2007 року на суму 100 000 євро, за курсом НБУ 731644,00 грн., № 105242 від 15.11.2007 року на суму 100 000 євро, за курсом 742350,00 грн., № 106175 від 19.11.2007 року на суму 100 000,00 євро, за курсом НБУ 739875,50 грн., № 107679 від 21.11.2007 року на суму 108000,00 євро, за курсом НБУ 806373,90 грн., виписками з особового рахунку, світлокопіями заяв про відкриття поточного рахунку та договору банківського рахунку.

Право надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюті як засобу платежу на території України у жодної зі сторін кредитного договору, підтверджується наступним.

В силу частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсними укладених між банком та товариством кредитного договору № 33/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 05.10.2007 року та договору застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року на підставі частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України. Позовні вимоги у справі № 34/24 були мотивовані тим, що при укладенні кредитного договору сторонами не було дотримано вимог статей 203, 524 Цивільного Кодексу України, статей 189, 198 Господарського кодексу України, частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Причиною виникнення спору у справі № 34/24 було те, що на думку ТОВ "Джерело-ЛАЛ", видача банками кредитів та сплата процентів за їх користування у валюті відмінній від української гривні без наявності індивідуальної ліцензії Національного Банку України є порушенням валютного законодавства. Зазначене порушення є підставою для визнання недійсними кредитних договорів у яких зобюв'язання між сторонами виражене в іноземній валюті та підлягає виконанню у валюті, відмінній від гривні України.

Проте рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2010 року у справі № 34/24 в позові ТОВ "Джерело-ЛАЛ" відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 року рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2010 року залишено без змін.

Відповідно ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Між тим, диспозиція норми частини 3 цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Частиною 2 статті 198 Господарського кодексу України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України як засобу платежу (затверджене постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 року за № 1429/10028), використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями). У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Докази належного виконання грошових зобов'язань позичальником по вказаному кредитному договору відсутні.

За ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Суму нарахованих відсотків по кредиту відповідач має сплатити на користь позивача згідно ст. 1048 ЦК України, а суму кредиту зобовязаний повернути згідно ст. 1049 ЦК України.

Як встановлено ст. 610, ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 6.1.3 кредитного договору Позичальник зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції, а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним договором, у випадках та у порядку, передбачених п. 9.2 цього договору. Відповідно до п. 9.2 кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору.

Внаслідок того, що Позичальник не погашав кредит, не сплачував проценти за користування кредитом, банком на адресу позичальника та фінансового поручителя (первісного відповідача) направлено вимоги щодо виконання зобов'язання за кредитним договором.

Позичальник не виконав грошові зобов'язання по сплаті 270 317,16 євро - поточна заборгованість за кредитом, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 3 122 705,72 грн.; 491 383,00 євро - прострочена заборгованість за кредитом, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 5 676 459,86 грн.; 4 238,35 євро - поточна заборгованість за процентами, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 48 961,45 грн.; 313 667,15 євро - прострочена заборгованість за процентами, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 3 623 485,11 грн., що підтверджується випискою з рахунку позичальника, обґрунтованим та правомірним розрахунком Банку.

Вимоги позивача про стягнення: 270 317,16 євро поточної заборгованості за кредитом, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 3 122 705,72 грн.; 491 383,00 євро простроченої заборгованості за кредитом, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 5 676 459,86 грн.; 4 238,35 євро поточної заборгованості за процентами, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 48 961,45 грн.; 313 667,15 євро простроченої заборгованості за процентами, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 еквівалентно 3 623 485,11 грн., є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно п. 8.1 кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Частина 1 статті 229 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вказана ставка пені, що встановлена кредитним договором відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, частині 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Разом з цим, при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано вимоги чинного законодавства щодо строків нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

У позовній заяві зазначено вимогу про стягнення 115270,20 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 року еквівалентно 1 331 602,16 грн. та 64 776,31 євро пені за несвоєчасне погашення процентів, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 року еквівалентно 748 296,39 грн.

Водночас, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем подано суду уточнений розрахунок пені станом на 06.06.2011 (т. 2 а.с. 43) з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Як вбачається із цього розрахунку сума пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 07.12.2010 по 06.06.2011 року становить 37 576,01 євро, а сума пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 07.12.2010 по 06.06.2011 року становить 20986,12 євро, що по офіційному курсу НБУ на 06.06.2011 року еквівалентно 676 510,14 грн. (том 2 а.с. 43).

Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Датою платежу вважається дата прийняття судового рішення.

Решта суми пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 77694,19 євро та решта суми пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 43790,19 євро неправомірно обчислена позивачем поза межами шести місяців, що не відповідає частині 6 статті 232 ГПК України. Водночас Банк не подав до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення пені, тому вимога про стягнення 121 484,38 євро пені розглядається судом, але не підлягає задоволенню як неправомірна.

Станом на 10.10.2011 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить:

8 158 208,60 грн. заборгованість за кредитом (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 761 700,16 євро); 3 777 173,53 грн. заборгованість по процентам (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 352 659,98 євро); 627 231,15 грн. пеня (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 58 562,13 євро).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 8 158 208,60 грн. заборгованість за кредитом (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 761 700,16 євро); 3 777 173,53 грн. заборгованість по процентам (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 352 659,98 євро); 627 231,15 грн. пеня (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 58 562,13 євро).

у задоволенні решти первісного позову про стягнення пені у сумі 121484,38 євро слід відмовити.

ТОВ "Джерело-ЛАЛ" у зустрічному позові, як на причину своїх вимог, посилається на наступне:

кредитний договір № 33/К-07 від 05.10.2007 року, додаткові угоди укладені сторонами від 23.10.2007 року та 16.12.2008 року, договір застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року підписані з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" директором Прядко Леонідом Миколайовичем з перевищенням повноважень, що у відповідності до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсним правочину;

пункт 14.12 статуту передбачає, що питання віднесені до виключної компетенції загальних зборів засновників товариства, не можуть бути передані для вирішення директору товариства;

згідно п.п. ж п. 14.3 статуту до виключної компетенції загальних зборів засновників товариства належить: прийняття рішення про відчуження майна товариства, на суму, що становить 50% і більше відсотків майна товариства;

згідно п. 9.1 статуту загальний розмір статутного капіталу товариства дорівнює 5 000 000 грн., вартість грошових коштів за кредитним договором складає 819 807 євро 16 центів, що за курсом НБУ (7,125 грн. за один євро) на день укладання кредитного договору складає 5 841 126 грн., питання укладання відповідного договору про отримання кредитних коштів повинно вирішуватися на загальних зборах товариства, відповідне стосується і укладання додаткових договорів до кредитного договору № 33/2 від 23.10.2007 року та № 33/3 від 16.12.2008 року;

директором товариства з перевищенням повноважень підписано договір застави транспортних засобів, оскільки вартість майна, що передано у заставу складає 5 834 240 грн., що також перевищує 50% розмір майна товариства.

На підставі зазначеного вище, позивач за зустрічним позовом вважає, що договір повинен бути визнаний недійсним у відповідності до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначає, що у разі визнання кредитного договору недійсним, ТОВ "Український промисловий банк" втратить право вимагати стягнення суми боргу за відповідним позовом, що є на розгляді в суді.

Зустрічний позов ТОВ "Джерело-ЛАЛ" підлягає вирішенню по суті, оскільки причиною виникнення спору у справі № 34/24 було те, що, на думку ТОВ "Джерело-ЛАЛ", видача банками кредитів та сплата процентів за їх користування у валюті відмінній від української гривні без наявності індивідуальної ліцензії Національного Банку України є порушенням валютного законодавства. Зазначене порушення, на думку позивача, має бути підставою для визнання недійсними кредитних договорів у яких зобов'язання між сторонами виражене в іноземній валюті та підлягає виконанню у валюті, відмінній від гривні України. Тобто, зустрічний позов у даній справі № 5013/14/38/11 подано ТОВ "Джерело-ЛАЛ" з інших підстав, які не були зазначені та не розглядалися судом у іншій справі № 34/24.

При вирішенні зустрічного позову господарський суд виходить з наступних положень законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи із змісту ст.ст.572, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. 345 Господарського кодексу України, сторонами у справі було узгоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду.

Спірний кредитний договір № 33/К-07 від 05.10.2007 року, додаткові угоди укладені сторонами від 23.10.2007 року та 16.12.2008 року, договір застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року, укладені в письмовій формі уповноваженими особами та скріплені печатками сторін.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також, необхідно зазначити, що згідно правил ст. 207 Господарський кодекс України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" є юридичною особою і діє на підставі Статуту, затвердженого Загальними зборами учасників, протокол № 15 від 26.02.2007 року. Вищим органом товариства є Загальні Збори Засновників Товариства (п. 14.1 Статуту).

Згідно п. 1.4.11 Статуту товариства виконавчим органом є директор, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам засновників товариства.

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України та пункту 9.2 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними," правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ТОВ "Джерело-ЛАЛ" Банком були видані кошти у євро в межах кредитної лінії, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки, позичальником проводилося часткове погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджує схвалення кредитного договору та договору застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року, підписані з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" директором Прядко Леонідом Миколайовичем.

Представником ТОВ "Український промисловий банк" надано господарському суду світлокопії протоколів №№ 17, 33, 34 Загальних зборів (засновників) учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ", відповідно до яких директора Прядко Леоніда Миколайовича уповноважили від імені товариства звертатися до ТОВ "Укрпромбанк" за кредитом, укладати договори кредиту, застави для отримання кредиту в ТОВ "Укрпромбанк" що кредитний договір № 33/К-07 від 05.10.2007 року, додаткові угоди укладені сторонами від 23.10.2007 року та 16.12.2008 року, договір застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року.

З огляду на викладене вище суд дійшов до висновку про те, що вимоги про визнання кредитного договору № 33/К-07 від 05.10.2007 року, додаткових угод, укладених сторонами 23.10.2007 року та 16.12.2008 року, договору застави транспортного засобу № 33/Zкв-07-1 від 11.10.2007 року, що підписані з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" директором Прядко Леонідом Миколайовичем немовби з перевищенням повноважень, спростовуються матеріалами справи як безпідставні та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом, за розгляд зустрічної позовної заяви - на позивача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 10.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" (28200, Кіровоградська область, Новгородківський район, смт. Новгородка, вул. Кірова, 39, ідентифікаційний код 33927790) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325): 8 158 208,60 грн. заборгованості за кредитом (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 761 700,16 євро); 3 777 173,53 грн. заборгованості по процентам (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 352 659,98 євро); 627 231,15 грн. пені (по офіційному курсу НБУ на 10.10.2011 еквівалентно 58 562,13 євро); 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 17.10.2011