Постанова № 18762670, 28.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2011 № 05-5-29/4852-29/552

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Царук І.О.

за участю представників:

від відповідача 1: ОСОБА_4 представник за довіреністю від 21.06.2011

Андрієнко Є. М. керівник

від відповідача 3 ОСОБА_1 представник за довіреністю № 14/20-21-11 від 11.01.2011

від третьої особи 3ОСОБА_2 представник за довіреністю № 010-01/5421 від 05.07.2011

від третьої особи 4ОСОБА_3 представник за довіреністю № 29-22/528 від 31.12.2010

від інших учасників судового процесу: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргуКорпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»

на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2008

у справі№ 05-5-29/4852-29/552 (головуючий суддя Усатенко І.В., судді Власов Ю.Л., Ковтун С.А.)

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до1. Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»

2. Міністерства аграрної політики України

3. Національної компанії «Украгролізинг»

треті особи1. Міністерство фінансів України

2. Державне казначейство України

3. Відкрите акціонерне товариство «Державний експортноімпортний банк»

4. Кабінет Міністрів України

простягнення 802663945,59 грн.

Для зручності викладення обставин справи, далі по тексту Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва йменується ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, Корпорація «Українська універсальна агропромислова біржа» - Украгропромбіржа, Національна компанія «Украгролізинг» - НК «Украгролізинг», Відкрите акціонерне товариство «Державний експортноімпортний банк» - Укрексімбанк.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.49 т.2), заявлено про стягнення з Украгропромбіржі заборгованості перед державним бюджетом у розмірі 1468299177,40 грн., з яких 752 525 211,37 грн. - основний борг, 715 773 966,03 грн. пеня за прострочення виконання зобовязання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2008, повний текст якого підписаний 31.12.2008, у справі № 05-5-29/4852-29/552 позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва належним чином доведений факт наявності в Украгропромбіржі заборгованості перед державним бюджетом у заявленому до стягнення розмірі і законно нараховано пеню за невиконання зобовязань.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Украгропромбіржа звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2008 у справі № 05-5-29/4852-29/552 повністю та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Украгропромбіржа посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки при прийнятті рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги що жодним актом цивільного законодавства України або цивільно-правовою угодою не встановлено зобовязання Украгропромбіржі здійснювати власними коштами погашення кредитів, залучених державою або під державні гарантії чи відшкодовувати витрати державного бюджету, здійснені на погашення гарантованих платежів; що власниками техніки є товаровиробники і на них покладено обовязок по відшкодуванню витрат перед державним бюджетом; що наявних в матеріалах справи доказів недостатньо для встановлення точної суми, яка вже була оплачена за спірними договорами, а отже, позивачем не доведено заявлену до стягнення суму.

Ухвалою від 04.09.2009 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Капацин Н. В., судді Пашкіна С. А., Поляк О. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Украгропромбіржі прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням голови суду № 0123/1/6 від 18.06.2009 справу № 05-5-29/4852-29/552 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Ропій Л. М.

Ухвалою від 01.07.2009 для дослідження розрахунків у справі № 05-5-29/4852-29/552 призначено бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до отримання висновку експертів.

Ухвалою від 18.06.2011 провадження у справі поновлено.

Розпорядженням голови суду № 0123/1/44 від 05.09.2011 справу № 05-5-29/4852-29/552 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н. Ф., суддів Баранця О. М., Синиці О. Ф.

Під час розгляду справи представники Украгропромбіржі апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, представник НК «Украгролізинг» залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду, зазначивши при цьому, що НК «Украгролізинг» не є належним відповідачем по даній справі, представники ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, Укрексімбанку та Кабінету Міністрів України проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили спірне рішення суду першої інстанції залишити без змін.

26.09.2011 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Украгропромбіржі надійшли клопотання про витребування додаткових доказів, а саме, витребування у НК «Украгролізинг» первинних бухгалтерських документів, якими підтверджуються дійсні суми стягнення заборгованості за договором доручення від 05.09.2002 № 02-37 д в розрізі товаровиробників, та залучення співвідповідачем у справі ДАК «Хліб України».

В судовому засідання представники Украгропромбіржі вказані клопотання підтримали.

Представник НК «Украгролізинг» проти задоволення клопотання про витребування додаткових доказів заперечив, зазначивши, що з огляду на порядок надходження та врахування платежів за цим договором, вказані документи не зможуть бути надані, вирішення клопотання про залучення співвідповідачем у справі ДАК «Хліб України» залишив на розсуд суду.

Представник Кабінету Міністрів України залишив вирішення вказаних клопотань на розсуд суду, представник Укрексімбанку проти їх задоволення заперечив.

Зазначені клопотання задоволенню не підлягають з підстав, що викладені нижче.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

10.05.95 Урядом України як Гарантом та Експорт-Імпорт Банком США ("Ексімбанк США"), агентством Сполучених Штатів Америки, підписана Гарантійна структурна Угода між Урядом України та Експорт-Імпорт Банком США (ратифікована Законом України «Про ратифікацію Гарантійної структурної угоди між Урядом України та Експорт-Імпорт Банком США» від 14.07.1995 № 311/95-ВР) ( далі - Гарантійна структурна угода).

Згідно Розділу 1 Гарантійної структурної угоди термін „Гарантія” означає гарантію, яку надає Гарант по Зобов'язаннях, термін „Зобов'язання” - зобов'язання Укрексімбанку ("Сторона, яка приймає на себе зобов'язання") за дорученням Гаранта щодо окремих операцій, (і) які страхуються або гарантуються, або належать Ексімбанку США за його програмами страхування, гарантій або позик, та для яких Гарант надав гарантію згідно положення ст. 2.02.

Згідно ст. 2.02 Гарантійної структурної угоди Гарант надаватиме свою Гарантію по зобов'язаннях по відношенню до акредитивів та переказних векселів письмовим повідомленням до Ексімбанку США та по відношенню до звичайних векселів та інших боргових інструментів, підтверджуючи гарантію на такі векселі або інструменти. Від Гаранта може також вимагатися підписання кредитної угоди стосовно середньострокових операцій за програмами позик та гарантій Ексімбанку США.

Згідно Пояснювальної записки до Гарантійної структурної угоди, середньострокова кредитно-гарантійна програма розрахована на загальний строк повернення до 5 років з максимальною сумою фінансування 250 млн. дол. США і передбачає фінансування Ексімбанком США 85 відсотків суми укладених контрактів між українськими імпортерами та американськими експортерами на поставку товарів в Україну. 15 відсотків від суми контракту повинен сплатити імпортер перед початком фінансування.

Середньострокова кредитно-гарантійна програма буде використовуватись для закупівлі устаткування, обладнання для всіх без винятку галузей економіки.

Кредит надається під гарантії Уряду. Рішення про доцільність надання таких гарантій у кожному окремому випадку будуть прийматись Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства, згідно з пріоритетними напрямками використання іноземних кредитів, які визначенні Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 року N 234, після розгляду обґрунтувань щодо забезпечення своєчасного повернення контрактів за рахунок кредиту можливе лише за умови позитивного рішення Експортно-імпортного банку США.

09.06.1995 Украгропромбіржа як Покупець та «Джон Дір Експорт» як Продавець підписали угоду про продаж (далі Угода від 09.06.1995 року), предметом якої є поставка у 1996-1997 роках зернозбиральних техніки (т. 3 а.с.70-75).

Обсяг Угоди від 09.06.1995 року становить 245 932 200 дол. США (розділ 1 Угоди від 09.06.1995 року); Вартість Угоди від 09.06.1995 року має бути оплачена за рахунок кредиту, наданого Покупцю шляхом укладення окремої угоди про кредит між Україною і обраним Продавцем банком США, яка починає діяти на підставі безвідкличного акредитиву і повинна містити, серед іншого, зобовязання виплати кредиту протягом 5 років у порядкую встановленому Угодою від 09.06.1995 року. Повернення кредиту має гарантуватися Міністерством фінансів України, підтверджуючим повністю відповідальність та кредитоспроможність Уряду України (розділ 2 Угоди від 09.06.1995 року).

Отже, Угода укладена в рамках середньострокової кредитно-гарантійної програми в розумінні Гарантійної структурної угоди, стосовно виконання зобовязань за якою має бути надана гарантія Уряду України шляхом підписання відповідної кредитної угоди.

Згідно п. 1 Положення про порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів України та Національного банку, затвердженого Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України 27.08.92, кредити іноземних банків, міжнародних фінансових організацій одержані у рамках міждержавних і міжурядових угод надаються українським юридичним особам (позичальникам) під гарантії Кабінету Міністрів України і Національного банку. Будь-яка юридична особа України має право одержати кредит за умови виконання вимог цього Положення і позитивного рішення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України.

Згідно зазначеного Положення та Декрету Кабінету Міністрів України від 17.03.93 № 25-93 «Про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжнародних договорів», гарантом кредитів, які відповідно до міжнародних договорів надаються Україні урядами іноземних держав, міжнародними фінансовими організаціями та іноземними банками, від імені держави виступає Кабінет Міністрів України, обслуговування іноземного кредиту, отриманого під гарантії Кабінету Міністрів України, здійснюється Укрексімбанком як фінансовим агентом Уряду України за міжнародними кредитними договорами.

Згідно п. 9 Положення про порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів України та Національного банку, затвердженого Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України 27.08.92, при позитивному рішенні Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України Укрексімбанк укладає з іноземним банком-кредитором або міжнародною фінансовою організацією індивідуальну кредитну угоду, а також кредитну угоду безпосередньо з позичальником. Згідно п. 10, - надання кредиту здійснюється на основі кредитної угоди між Укрексімбанком і позичальником. Позичальник відшкодовує Укрексімбанку всі витрати, пов'язані із залученням, обслуговуванням та погашенням кредиту і сплачує маржу в розмірі, що встановлюється кредитною угодою.

Пунктом 16 Положення передбачено, що позичальник відповідає за повне і своєчасне погашення кредитів і процентів від них.

Постановою Кабінету міністрів України «Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою» від 07.02.1996 № 166 (далі Постанова № 166) погоджено спрямування коштів у сумі 200 млн. доларів США у межах середньострокової гарантійної програми Експортно-імпортного банку США для закупівлі зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" (п. 1) і постановлено:

- надати гарантії Уряду України на суму 171,5 млн. доларів США на користь Експортно-імпортного банку США в рамках Гарантійної структурної угоди за зобов'язаннями Укрексімбанку згідно з міжбанківською кредитною угодою з американським банком (з урахуванням відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту), в рамках якої буде здійснюватися фінансування 85 відсотків загальної вартості Угоди від 09.06.95 року та додатка до неї від 15 грудня 1995 р. на поставку зернозбиральної техніки на суму 200 млн. доларів США. (п. 2);

- Міністерству фінансів надати гарантії на суму 28,5 млн. доларів США для забезпечення зобов'язань щодо здійснення авансового платежу в розмірі 15 відсотків вартості Угоди від 09.06.95 року та додатка до неї від 15 грудня 1995 р. на поставку зернозбиральної техніки на суму 200 млн. доларів США (п. 3).

26.03.1996 Укрексімбанк, як Агент, якій діє від імені та за дорученням Уряду України (Позичальник), Уряд України (Гарант), Сосьєте Женераль, який діє через своє відділення у Нью-Йорку (Кредитор), та Експортно-імпортний банк США (Ексімбанк) уклали кредитну угоду (далі Кредитна угода), за умовами якої Кредитор надає Позичальнику кредит на суму 171476378,00 дол. США для закупівлі у США Украгропромбіржею продуктів для експорту в державу Позичальника (Україну) і для уплати відповідної комісії за ризик (т. 4 а.с.21-114).

Згідно умов Кредитної угоди, Уряд України як Гарант гарантував оплату у повному обсязі в належний строк з боку Позичальника Кредитору чи Ексімбанку.

Отже, у відповідності чинного на той час законодавства України Укрексімбанк як фінансовий агент Уряду України уклав договір з іноземним банком-кредитором, проте, матеріали справи не містять доказів укладення ним кредитної угоди безпосередньо з позичальником, в даному випадку Украгропромбіржею, за умовами якої остання мала б зобовязання відшкодовувати Укрексімбанку всі витрати, пов'язані із залученням, обслуговуванням та погашенням кредиту, отриманого за умовами Кредитної угоди.

Доказів наявності позитивного рішення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України про погодження Украгропромбіржі надання гарантійних зобов'язань під кредит для закупівлі зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір", як то передбачено п. 9 Положенням про порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії КМ України та Національного банку, затвердженого Валютно-кредитною радою Км України 27.08.92, матеріали справи також не містять.

Укладена 26.03.1996 на виконання п. 7 Постанови № 166 Міністерством фінансів України (Мінфін), Укрексімбанком, Міністерством сільського господарства та продовольства України (Мінсільгосппрод) та Украгропромбіржею (Позичальник) угода № 18/01-122 про умови та порядок обслуговування Кредиту, який залучається на умовах кредитної угоди в рамках Гарантійної структурної угоди по фінансуванню Угоди від 09.06.1995 року (далі Угода № 18/01-122), предметом якої є права та обовязки сторін щодо обслуговування кредиту США в сумі 171476 378 дол. США, залученого для фінансування Угоди від 09.06.1995 року, і згідно п. 3.3 якого Украгропромбіржа відшкодовує Мінфіну усі витрати, що пов'язані з обслуговуванням або виникли внаслідок обслуговування кредиту, не може вважатися кредитною угодою в розумінні Положення про порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів України та Національного банку, затвердженого Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України 27.08.92, укладеною Укрексімбанком з Украгропромбіржею як позичальником.

До того ж, статтею 5 Угоди № 18/01-122 «Відповідальність сторін», встановлено, що відповідальність за виконання зовнішніх фінансових зобовязань щодо кредиту та авансовому платежу за рахунок бюджету несе Мінфін, а відповідальність за своєчасне виконання зовнішніх зобовязань по кредиту в межах залишків коштів на рахунках Мінфіну, які відкриті в Укрексімбанку з метою накопичення та резервування коштів для своєчасного обслуговування зазначеного кредиту несе Укрексімбанк.

З огляду на вищезазначені норми законодавства, згідно досліджених обставин справи, Украгропромбіржа не може вважатися позичальником в розумінні Положення про порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії КМ України та Національного банку, затвердженого Валютно-кредитною радою КМ України 27.08.92, з відповідними наслідками порушення зобовязань в частині повного і своєчасного погашення кредитів і процентів від них державному бюджетові.

В той же час, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вимагає стягнути з Украгропромбіржі збитки державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків з іноземними кредитами, одержаними юридичними особами під гарантії Уряду України.

Проте, враховуючи, що Постановою КМ України № 166 гарантії Уряду України на суму 171,5 млн. доларів США на користь Експортно-імпортного банку США в рамках Гарантійної структурної угоди вирішено надати за зобов'язаннями Укрексімбанку; що Гарантійною структурною угодою Кабінет Міністрів України виступив гарантом по зобов'язаннях Укрексімбанку; що кредит на суму 171476378,00 дол. США за Кредитною угодою одержав як позичальник саме Укрексімбанк; що пунктом 16 Положення про порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії КМ України та Національного банку, затвердженого Валютно-кредитною радою КМ України 27.08.92, передбачено, що за повне і своєчасне погашення кредитів і процентів від них відповідає позичальник, а також, виходячи зі змісту ст. 5 Угоди № 18/01-122 „Відповідальність сторін”, - надана державою гарантія, яка є законною підставою для стягнення на користь кредитора (держави) простроченої заборгованості за залучений під державну гарантію кредит, має доказове значення виключно до грошових зобовязань Укрексімбанку, зобовязання якого за Кредитною угодою забезпечувались державною гарантією.

Умова п. 3.3 Угоди № 18/01-122, згідно якій Украгропромбіржа має зобовязання відшкодовувати Мінфіну усі витрати, що повязані з обслуговуванням або виникли внаслідок обслуговування кредиту, зазначених обставин не спростовує і до уваги колегією суддів не приймається.

Згідно ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові.

Враховуючи, що держава гарантувала виконання саме Укрексімбанком зобовязань перед іноземними кредиторами та виконала їх за рахунок бюджетних коштів, то держава не позбавлена можливості використати право на зворотну вимогу до боржника (Укрексімбанк) в межах суми, сплаченої нею за гарантією кредиторові.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Пунктом 4 Постанови № 166 встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання, які отримують зернозбиральну техніку фірми «Джон Дір» за рахунок кредитів США, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів, розраховуються з Украгропромбіржею (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів) шляхом поставки продовольчого зерна за ціною 115 доларів США (у валюті України за курсом Національного банку на момент здачі зерна) за тону м'якої пшениці третього класу, іншої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки до державного резерву або власними коштами (з урахуванням відсотків за користування кредитом) згідно з курсом Національного банку на день розрахунків з державним бюджетом, а починаючи з 1998 року - власними коштами, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 23.12.1998 року №2057 та від 16.11.2000 року № 1708.

Пунктом 5 Постанови № 166 на Украгропромбіржу, за її згодою, покладено виконання функцій державного агента з отримання і використання кредитів для закупівлі зернозбиральної техніки фірми «Джон Дір», поставки її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання і укладення з ними договорів її продажу на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років під заставу сільськогосподарської продукції, які передбачають розрахунки за цю техніку.

Пунктом 6 Постанови № 166 Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству фінансів, Державному комітетові по матеріальних ресурсах разом з Украгропромбіржею доручено розробити і затвердити порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральних комбайнів фірми «Джон Дір», проведення розрахунків за отриману ними техніку й поставки до державного резерву сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки (п. 6).

На виконання п. 6 Постанови № 166 наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 22 серпня 1997 року № 14/185/56 «Про затвердження Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми «Джон Дір» та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів» затверджено Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми «Джон Дір» та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.1997 року за № 388/2192 (далі Порядок № 14/185/56).

Зі змісту преамбули Порядку № 14/185/56 слідує, що його розроблено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 7 лютого 1996 р. № 166 «Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою» та від 20 березня 1997 року № 234 «Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману зернозбиральну техніку фірми «Джон Дір» і його дія поширюється на всіх сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які отримали зернозбиральні комбайни фірми «Джон Дір».

Порядком № 14/185/56 встановлено, що:

- Украгропромбіржа, яка виконує функції державного агента (прямого постачальника), отримує за рахунок кредитів Ексімбанку США та інших банків-кредиторів зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір", запасні частини, мастила та інші технічні рідини до неї (далі - Техніка) і поставляє їх сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання під заставу продовольчого зерна, яке буде вирощуватись в період з 1997 по 2001 рік, на підставі укладених з ними договорів поставки на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років, та забезпечує здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків з державним бюджетом за отриману зернозбиральну техніку фірми "Джон Дір" з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів, у терміни і обсягах, визначених договорами поставки. Договори про поставку Техніки на умовах розстрочки платежу під заставу продовольчого зерна укладаються між Украгропромбіржею (далі - Постачальник) і сільськогосподарським товаровиробником або іншим суб'єктом господарювання (далі - Товаровиробник) за формами згідно з додатками N 1 і 2 (п. 1);

- загальна сума по договору поставки Техніки (додаток N 1), що підлягає відшкодуванню Товаровиробником, складається з митної вартості Техніки, відсотків за іноземний кредит та всіх витрат по його обслуговуванню - заборгованість перед Державним бюджетом, а також витрат Постачальника по організації поставки Техніки в Україну та забезпечення своєчасних і в повному обсязі розрахунків Товаровиробників з Державним бюджетом протягом п'яти років (п. 2);.

- передача Техніки на умовах розстрочки платежу здійснюється Постачальником на підставі акта передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір" (додаток N 3) та іншої документації, передбаченої договором поставки (додаток N 1). Після передачі Техніки власником її є Товаровиробник (п. 3);

- Товаровиробники, які отримали Техніку за рахунок кредитів США, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, розраховуються з Державним бюджетом щорічно до 1 жовтня шляхом поставки, починаючи з 1997 року, до державних ресурсів у рахунок державного замовлення продовольчого зерна за середньозваженими цінами, що фактично складуться на біржових торгах України за спотовими контрактами на момент його поставки, до повного погашення вартості Техніки з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту. Суми бюджетної заборгованості Товаровиробників на підставі розрахунків Укрексімбанку уточнюються Постачальником у зв'язку зі змінами на світовому кредитному ринку процентних ставок за використання кредитів та їх обслуговування. Витрати Постачальника на виконання робіт, передбачених договором поставки Техніки, відшкодовуються Товаровиробником власними коштами або за рахунок зменшення суми запасних частин, які будуть поставлятись Товаровиробнику протягом п'яти років згідно з договором поставки Техніки (п. 4);

- на підставі укладених договорів поставки Техніки (додаток N 1) Державна акціонерна компанія "Хліб України" організовує через представництва компанії в Автономній Республіці Крим та областях приймання від Товаровиробників на заготівельні підприємства продовольчого зерна за середньозваженими цінами, що фактично складуться на біржових торгах України за спотовими контрактами на момент його поставки. Представництва ДАК "Хліб України" в Автономній Республіці Крим і областях забезпечують приймання, зберігання та окремий облік продовольчого зерна, поставленого в державні ресурси в рахунок державного замовлення від Товаровиробників за договорами поставки Техніки, укладеними відповідно до цього Порядку. На приймальних квитанціях (форма N ПК-9, ПК-10) роблять відповідний запис "За техніку фірми "Джон Дір" (п. 5);

- Постачальник перераховує до Державного бюджету в рахунок погашення заборгованості Товаровиробників отримані на свій розрахунковий рахунок кошти від реалізації сільгосппродукції згідно з договорами комісії, за вирахуванням власних витрат, пов'язаних з виконанням робіт згідно з п. 2 цього Порядку та забезпеченням реалізації. Вказані кошти перераховуються територіальним органам Державного казначейства України на окремий рахунок розділу 38 "Повернення бюджетних позичок", параграф 9 "Повернення бюджетних позичок, виданих на отримання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір", символ звітності банку 99 (п. 10);

- на підставі графіка погашення кредиту та відшкодування відсотків за кредит та всіх витрат на обслуговування цього кредиту, розробленого Державним експортно-імпортним банком України, відповідно до кредитного договору з Експортно-імпортним банком США з урахуванням діючих на світовому кредитному ринку процентних ставок за ці послуги, Головне управління Державного казначейства України у 1997 - 2001 роках спрямовує відповідні кошти, які передбачаються в Державному бюджеті України для фінансування заготівлі сільськогосподарської продукції за державним замовленням, на обслуговування зовнішнього боргу. Вказані кошти перераховуються на спеціальний рахунок, відкритий в Укрексімбанку для погашення кредиту США, за умови виконання фірмою "Джон Дір" зобов'язань по контракту купівлі-продажу Техніки від 9 червня 1995 р. та по додатках до нього, що підтверджується Міністерством агропромислового комплексу України та Постачальником. На кожну перераховану з Державного бюджету суму Головне управління Державного казначейства України та Постачальник (на підставі зареєстрованих договорів поставки Техніки та згідно з Порядком надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 р., затвердженим наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 4 березня 1997 р. N 70/54/18, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.97 р. за N 212/2016) складають акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці по областях і районах на кожного Товаровиробника та через управління Державного казначейства України в областях повідомляють відділенням Державного казначейства України в районі про перераховані кошти в розрізі Товаровиробників. Ці суми заборгованості Товаровиробників враховуються в рахунок фінансування закупівлі продовольчого зерна за державним замовленням 1997 року. На підставі зведених актів передачі-приймання продовольчого зерна до державних ресурсів в рахунок державного замовлення (додаток N 4) та звітів Головного управління Державного казначейства України про надходження грошових коштів Постачальник, Державна акціонерна компанія "Хліб України" та Головне управління Державного казначейства України щоквартально до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, підписують протоколи, а до 1 грудня щорічно - підсумкову довідку про переоформлення заборгованості перед бюджетом з Товаровиробників на заготівельні підприємства ДАК "Хліб України" та здійснення платежів до бюджету згідно з додатками N 6, 7. На підставі оформленого згідно з додатком N 6 протоколу Головним управлінням Державного казначейства України переоформлюється заборгованість Товаровиробників перед бюджетом на ДАК "Хліб України" та зараховується погашення бюджетної заборгованості Товаровиробників на суму грошових коштів, перерахованих до бюджету Товаровиробником або Постачальником (п. 12);

- в разі невиконання протягом 6 місяців після встановленого терміну зобов'язань по розрахунках за отриману Техніку, відшкодування відсотків та всіх витрат на обслуговування іноземних кредитів та витрат Постачальника на виконання робіт, вказаних в п. 2 цього Порядку та передбачених договором поставки, Товаровиробник зобов'язаний повернути отриману Техніку Постачальнику та сплатити штраф, передбачений договором поставки Техніки. Повернення Техніки Постачальнику та сплата штрафу не звільняють Товаровиробника від виконання зобов'язань по розрахунках згідно з договором поставки (п. 13).

- забезпечення виконання Порядку покладається:

1) по організації поставки Товаровиробникам зернозбиральної техніки і сервісного обслуговування та високоефективного її використання - на Міністерство агропромислового комплексу України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та Украгропромбіржу;

2) по здійсненню Товаровиробниками своєчасної здачі продовольчого зерна і передачі його до державних ресурсів в рахунок державного замовлення або проведенню відповідних розрахунків коштами - на Міністерство агропромислового комплексу України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, ДАК "Хліб України" та Украгропромбіржу (п. 20).

Пунктом 15 Порядку №14/185/56 встановлено порядок бухгалтерського обліку операцій з поставки техніки сільгоспвиробниками та здійснення ними розрахунків з державним бюджетом, згідно з яким кредиторська заборгованість за іноземними кредитами і її погашення (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговування кредитів) обліковуються на балансі одержувачів техніки.

Отже, згідно Порядку № 14/185/56 власниками техніки «Джон Дір» є її одержувачі - сільськогосподарські товаровиробники, і на них покладено обов'язок по відшкодуванню витрат державного бюджету, що витікають з виконання гарантійних зобов'язань за іноземними кредитами, шляхом сплати власними коштами або здачі зерна до державних ресурсів в рахунок державного замовлення, а отже, саме вони, відповідно до приписів законодавства мають нести відповідальність за невиконання такого обовязку.

Украгропромбіржа, в свою чергу, виконує функцію агента для закупівлі та поставки зернозбиральної техніки «Джон Дір» товаровиробникам шляхом укладення з ними договорів продажу техніки на умовах розстрочки і не має зобовязань перед державним бюджетом..

При цьому, як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за рахунок коштів за Кредитною угодою Украгропромбіржею обвязки з закупівлі та поставки зернозбиральної техніки «Джон Дір» товаровиробникам, укладення з ними договорів продажу техніки на умовах розстрочки були виконані в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки обовязок щодо сплати спірних коштів продовжує існувати, то підлягає застосуванню Цивільний кодекс України.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути заборгованості з погашення кредиту, наданого товаровиробникам, з Укагропромбіржі, посилаючись на те, що саме цей субєкт господарювання є особою, яка має в силу приписів п. 3.3 Угоди № 18/01-122 відшкодувати Мінфіну усі витрати, що пов'язані з обслуговуванням або виникли внаслідок обслуговування кредиту, проте, з огляду на вищевикладене, враховуючи, що за Кредитною угодою гарантії Уряду надавалися лише по зобовязаннях Укрексімбанку, що Постановою № 166 обовязок розрахунків за зернозбиральну техніку покладено на сільськогосподарських виробників та інших субєктів господарювання, які отримують зазначену техніку, а не на субєктів, що виконують агентські функції, в даному випадку Украгропромбіржа, посилання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про наявність в Украгропромбіржі заборгованість перед Державним бюджетом в розмірі 752525211,37 грн. визнаються колегією суддів такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, позовні вимоги про стягнення з Украгропромбіржі в доход держави зазначених коштів визнаються колегією суддів недоведеними.

З таких саме підстав недоведеними визнаються і вимоги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про стягнення суми основного боргу з Міністерства аграрної політики України та Національної компанії «Украгролізинг».

У позовних вимогах позивача про стягнення основного боргу слід відмовити.

З огляду на підстави відмови у задоволенні вимог в частині стягнення суми основного боргу, за відсутності доказів наявності заборгованості Украгропромбіржі перед бюджетом, позовні вимоги в частині стягнення з Украгропромбіржі в доход держави пені в сумі 715773966,03 грн., що її нараховано, як вбачається з пояснень Державного казначейства України (т.2 а.с.30-31) та наведених позивачем розрахунків до заяви про збільшення позовних вимог (т.2 а.с.49), відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001 № 77, зі змінами, внесеними наказом ДПА України від 11.11.2003 № 290 „Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби”, задоволенню також не підлягають як безпідставні.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем не доведено наявність порушення його прав з боку відповідачів та обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення позову.

З огляду на обставини, що викладені вище, а саме, що Украгропромбіржа згідно вимог законодавства та умов перелічених у постанові угод взагалі не має зобовязань перед державним бюджетом, в задоволенні клопотань відповідача 1 про витребування додаткових доказів з на підтвердження дійсних суми стягнення заборгованості за договором доручення № 02-37 д від 05.09.2002 року в розрізі товаровиробників та про залучення співвідповідачем у справі ДАК «Хліб України», відмовляється.

Згідно розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неповне зясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2008 у справі № 05-5-29/4852-29/552 підлягає скасуванню, в задоволенні позову відмовляється повністю.

Щодо судових витрат, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 49 ГПК України встановлено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

З огляду на вказані положення закону та враховуючи, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звільнена від сплати державного мита, державне мито за подачу апеляційної скарги та витрати за проведення експертизи, які сплачені Корпорацією «Українська універсальна агропромислова біржа» при зверненні з апеляційною скаргою та під час апеляційного розгляду, підлягають стягненню з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа» на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2008 року у справі № 05-5-29/4852-29/552 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2008 року у справі №05-5-29/4852-29/552 скасувати.

3. В задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) на користь Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа» (03085, м. Київ, проспект Глушкова, 1, ідентифікаційний код 16286412) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 24150 (двадцять чотири тисячі сто пятдесят) грн.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 05-5-29/4852-29/552.

Головуючий суддяКалатай Н.Ф.

СуддіБаранець О.М.

Синиця О.Ф.