Постанова № 18762668, 21.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011                                                                                           № 13/234

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           Федорчука Р.В.

          Ткаченка Б.О.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 21.09.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року

у справі №13/234 (головуючий суддя Курдельчук І.Д., судді Кирилюк Т.Ю., Спичак О.М.)

за позовом          товариство з обмеженою відповідальністю «С-Проект»

до          акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто»

про          стягнення заборгованості 1479577,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року позов ТОВ «С-Проект» до АТ «5-й Київський авторемонтний завод», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ «Тандем-Авто» про стягнення заборгованості 1479577,04 грн. – задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 16.06.2011 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ТОВ «С-Проект» повністю. Свої доводи скаржник обґрунтував тим, що при винесенні рішення місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.07.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «С-Проект» вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У судових засіданнях 05.09.2011 року, 19.09.2011 року та 21.09.2011 року представник акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод», надав суду свої пояснення по справі, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «С-Проект» у судових засіданнях також надав суду свої пояснення по справі в яких поданий відзив на апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ньому та заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року залишити без змін.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Авто» підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу АТ «5-й Київський авторемонтний завод» задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2011 року між ТОВ «С-Проект» та АТ«5- й Київський авторемонтний завод» було укладено Договір підряду №10/08 (далі за текстом – договір №10/08). Так, пунктом 1.1 договору №10/08, позивач зобов’язався виконати роботи з поточного ремонту дільниці кузовних робіт площею 1500 кв.м., а відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати вказані роботи та своєчасно приймати їх по закінченню. Згідно пункту 1.3 договору № 10/08 вказані роботи проводяться на підставі затвердженого відповідачем технологічного завдання, робочої документації та попереднього кошторисного розрахунку (додаток 1), які являються невід’ємною частиною договору № 10/08.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна договору (загальна вартість робіт) складає 2816800 грн., з яких ПДВ складає 469466,67 грн. Відповідно до п. 2.2 договору оплата здійснюється відповідно до актів прийому виконаних підрядних робіт і остаточний розрахунок здійснюється по завершенні всіх робіт протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт. Згідно пункту 2.3 розділу 2 договору № 10/08 перелік ціноутворюючих показників, впливаючих на вартість робіт, підписується сторонами у вигляді додатку 3, який являється невід’ємною частиною договору. Згідно пункту 2.5 розділу 2 договору №10/08 додаткові роботи, не включені в перелік робіт (додаток 1), необхідність в яких виникла у процесі роботи за основним договором, оплачуються відповідачем додатково, за окремими додатковими угодами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем було погоджено та підписано акт № 1 виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на загальну вартість робіт 700000 грн. та акт № 2 виконаних підрядних робіт за серпень на загальну вартість 400000 грн., якими сторони підтвердили факт виконання позивачем та прийняття відповідачем ремонтних робіт за договором у розмірі 1100000 грн.

За твердженням позивача, щодо якого відповідач не заперечував, саме вартість робіт в сумі 1100000 грн. за договором підряду № 10/08 відповідачем була оплачена на користь позивача.

Як зазначив позивач, остаточно свої зобов’язання за договором позивач виконав в повному обсязі в листопаді 2008 року, на підтвердження чого склав акт № 3 прийому виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) з переліком усіх виконаних ним робіт, вартість яких складає 1409000 грн., та передав його відповідачеві для підписання і здійснення остаточних розрахунків за виконані роботи. Однак, відповідач вказаний акт прийому виконаних робіт №3 не підписав, посилаючись на те, що зазначені в ньому роботи позивачем не проводилися.

Крім того, з матеріалів справи вбачається що 25 серпня 2008 року між ТОВ «С-Проект» та ТОВ «Тандем-Авто» (далі за текстом – третя сторона) був укладений договір підряду № 14/08 (далі за текстом – договір 14/08) на ремонт дільниці кузовних робіт. Відповідно до предмету договору №14/08, позивач мав виконати поточні роботи по ремонту дільниці кузовних робіт площею 1500 кв.м. Зазначений договір підряду № 14/08 від 25.08.2008 року є аналогічним до договору підряду № 10/08 від 22.07.2008 року.

Дане нежиле приміщення було передано відповідачем в оренду третій особі згідно договору оренди №16-2 від 01.02.2008 року. Ремонтні роботи дільниці кузовних робіт за договором підряду № 14/08 від 25.08.2008 року були розпочаті позивачем в серпні місяці 2008 року і закінченні в жовтні 2008 року. Підтвердженням чого є акти здачі виконаних підрядних робіт підписані обома сторонами. Зокрема, акт виконаних підрядних робіт №1 за серпень 2008 року на 100000 грн. з ПДВ щодо поточного ремонту головного виробничого комплексу (Типова форма № КС-2в), акт № 2 за вересень 2008 року на 865000 грн. з ПДВ щодо поточного ремонту головного виробничого комплексу (типова форма № КС-2в), акт № 3 за жовтень 2008 року на 1000000 грн. з ПДВ щодо поточного ремонту головного виробничого комплексу (типова форма № КС-2в). На підставі вказаних актів третя особа здійснила повний розрахунок з позивачем за виконані підрядні роботи в розмірі 1965000,20 грн. з ПДВ.

У липні 2009 року ТОВ «С-Проект» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АТ «5-й Київський авторемонтний завод» про стягнення суми боргу 1479577,04 грн. за договором підряду № 10/08 від 22 липня 2008 року.

Як зазначалося раніше, рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року позов ТОВ «С-Проект про стягнення заборгованості 1479577,04 грн. – задоволено частково. Стягнуто з АТ «5-й Київський авторемонтний завод» на користь ТОВ «С-Проект» 1409000 грн. – боргу, 154217,95 грн. – штрафу, 71859 грн. – збитки від інфляції, та три проценти річних в сумі 58019,92 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року у справі №13/234 скасуванню з прийняттям нового рішення виходячи з наступного.

Так, судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що позивач, уклавши з відповідачем договір підряду № 10/08 від 22.07.2008 року на ремонт дільниці кузовних робіт площею 1500 кв.м через місяць уклав аналогічний договір підряду № 14/08 від 25.08.2008 року на ті ж площі з TOB «Тандем-Авто». В договорі підряду № 10/08 від 22.07.2008 року, визначено, що строк закінчення ремонтних робіт для AT «5-й Київський авторемонтний завод» є 22.10.2008 року, що співпадає з фактичним закінченням ремонтних робіт TOB «С-Проект» для TOB «Тандем-Авто». Даний факт підтверджується останнім актом № 3 здачі виконаних ремонтних підрядних робіт за жовтень 2008 року. Інших актів виконаних робіт між TOB «С-Проект» та TOB «Тандем-Авто» підписано не було і фактично ремонтних робіт на території приміщення дільниці кузовних робіт позивачем не велось.

При проведенні звірки всіх актів здачі (прийому) виконаних підрядних робіт по ремонту приміщення дільниці кузовних робіт площею 1500 кв.м, наданих TOB «С-Проект» AT «5-й Київський авторемонтний завод» та TOB «Тандем-Авто» встановлено, що однакові види робіт значаться як у актах виконаних робіт AT «5-й Київський авторемонтний завод», так і в актах TOB «Тандем-Авто», які були повністю оплачені останнім. До того ж, сумарні об’єми вказані TOB «С- Проект» у всіх актах перевищують загальний об’єм приміщення, що ремонтувалось. Судовою колегією встановлено, що замовники сумарно оплатили TOB «С-Проект» за ремонтні роботи кузовного цеху кошти у сумі 3065000,02 грн.

Так, роботи вказані позивачем в розділі 1 «Поли дільниці підготовки» та розділі 2 «Поли дільниці рихтування» акта № 3 прийому виконаних робіт за листопад місяць 2008 року до договору № 10/08, як такі що підлягають оплаті відповідачем, були виконані TOB «С-Проект» на замовлення TOB «Тандем-Авто», про що свідчить акт №2 здачі виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року до договору № 14/08 і оплачені останнім.

Також, роботи вказані позивачем в розділі 3 «Облицювання поверхні стін керамічною плиткою» акта № 3 прийому виконаних робіт за листопад місяць 2008 року до договору № 10/08, як такі що підлягають оплаті відповідачем, були також виконані TOB «С-Проект» на замовлення TOB «Тандем-Авто», про що свідчить акт №3 здачі виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року до договору № 14/08 і оплачені TOB «Тандем-Авто». До того ж, TOB «Тандем-Авто» було оплачено 1100кв.м, при фактичному об’ємі 700 кв.м.

Крім того, роботи вказані позивачем в розділі 4 «Ремонт і обробка стелі» акта №3 прийому виконаних робіт за листопад місяць 2008 року до Договору № 10/08, як такі що підлягають оплаті Відповідачем, були також виконані TOB «С-Проект» на замовлення TOB «Тандем-Авто», про що свідчить акт № 2 здачі виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року до договору № 14/08 і оплачені TOB «Тандем-Авто». Також, вказані роботи були частково оплачені позивачу й АТ «5-й Київський авторемонтний завод», згідно акта № 1 здачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року до договору № 10/08.

Роботи, вказані позивачем в розділі 5 «Цоколь та благоустрій» акта № 3 прийому виконаних робіт за листопад місяць 2008 року до договору № 10/08, як такі що підлягають оплаті Відповідачем, були виконані TOB «С-Проект» на замовлення TOB «Тандем-Авто», про що свідчить акт № 2 здачі виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року до договору № 14/08 і оплачені TOB «Тандем-Авто». Також, ці роботи частково були оплачені позивачу й АТ «5-й Київський авторемонтний завод», згідно акта № 1 здачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року до договору №10/08.

Так, судом апеляційною інстанцією встановлено, що AT «5-й Київський авторемонтний завод» та TOB «Тандем-Авто» разом сплатили TOB «С-Проект» за ремонтні роботи кузовного цеху кошти у розмірі 3065000,02 гривень, з яких AT «5-й Київський авторемонтний завод» сплатило 1100000 грн., а TOB «Тандем-Авто» – 1965000,20грн.

Як вбачається з матеріалів справи, та зазначалося вище, акт № 3 прийому виконаних робіт за листопад місяць 2008 року до договору підряду № 10/08 відповідачем не підписаний, оскільки були виявлені допущені позивачем відступи від умов договору підряду. На виконання вимоги ч. 1 ст. 853 ЦК України, листом № 89 від 29.04.2009 року відповідач направив відповідачу відмову від підписання вказаного акта та пропозицію провести спільну перевірку фактично виконаних робіт між ТОВ «С-Проект», TOB «Тандем-Авто» та AT «5-й Київський авторемонтний завод» за договорами підряду №10/08 від 22.07.2008 року та № 14/08 від 25.08.2008 року. Проте, на запропоновану пропозицію відповідача, позивач відповіді не надав, трьохсторонню перевірку між сторонами проведено не було.

За таких обставин, судова колегія вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати у відповідача сплатити грошові кошти у сумі 1409070 грн. Більш того, судом апеляційної інстанції встановлено, що за вказані роботи по спірному договору № 10/08 від 22.07.2008 року TOB «Тандем-Авто» вже сплатило грошові кошти в повному обсязі.

Що стосується висновку судової будівельно-технічної експертизи № 12151/12152 від 22.10.2010 року, судова колегія вважає за необхідне вказати наступне. Так, у даному висновку судовим експертом було порівняно об’єм виконаних робіт, кількість використаних матеріалів, та відповідно і їх вартість з ремонту дільниці кузовних робіт у цеху № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 64. Вказаний висновок зроблений на підставі акта № 3 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року до договору № 10/08 підписаного лише позивачем, не проводячи порівняльного аналізу з об’ємом виконаних робіт, кількістю використаних матеріалів, а відповідно і їх вартістю з ремонту дільниці кузовних робіт у цеху № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 64 з актом № 1 здавання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, актом № 2 здавання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року та актом № 3 здавання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року підписані позивачем та ТОВ «Тандем-Авто» за договором підряду № 14/08 ремонту дільниці кузовних робіт від 25.08.2008року. Судова колегія звертає увагу, що під час проведення вказаної експертизи, судовим експертом не було взято до уваги підписані вищевказані акти по договору підряду № 14/08 від 25.08.2008року. Такий аналіз необхідно було б провести у зв’язку з тим, що предмет договору підряду № 14/08 ремонту дільниці кузовних робіт від 25.08.2008 року та договору підряду № 10/08 ремонту дільниці кузовних робіт від 22.07.2008 року однаковий. Об’єм робіт, які були проведені по договору № 14/08 від 25.08.2008року та договору № 10/08 від 22.07.2008 року співпадає. Крім того, акт № 1 здавання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, акт № 2 здавання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року та акт № 3 здавання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року були підписані позивачем за договором підряду № 14/08 ремонту дільниці кузовних робіт від 25.08.2008 року раніше ніж оспорюваний акт № 3 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року за договором підряду № 10/08 від 22.07.2008 року.

Так, враховуючи те, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи №12151/12152 від 22.10.2010 року питання поставлені на вирішення експерта залишились не повністю роз’ясненими, судом першої інстанції призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському судовому експертно-консультаційному центру «Будівельник». Так, 13 травня 2011 року Київським судовим експертно-консультаційним центром «Будівельник» було проведено вказану експертизу за результатами якої складено висновок за №148/15.

Проте, судом першої інстанції, під час розгляду справи вказаний висновок судової будівельно-технічної експертизи № 148/15 від 13 травня 2011 року проведеної судовим експертно-консультаційним центром «Будівельник» до уваги взято не було, хоча у ньому надано відповіді на питання, поставлені в ухвалі господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року.

Обґрунтовуючи рішення від 16.06.2011 року, місцевий господарський суд взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 12151/12152 від 22.10.2010 року проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз і на ньому обґрунтовував свої висновки. Однак, судова колегія не може погодитися з вказаними висновками суду, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 12 січня 2011 року було встановлено, що питання поставлені на вирішення експерта залишились не повністю роз’ясненими в зв’язку з чим було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу. Судова колегія звертає увагу на те, що висновки експертиз в деякій мірі відрізняються один від одного і господарський суд міста Києва повинен був взяти це до уваги, чого зроблено не було, що у свою чергу призвело до не вірного встановлення у рішенні обсягів та вартості виконаних позивачем робіт за договором № 10/08.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умова не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно до статті 610 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вказаного позову, оскільки як було встановлено судом апеляційної інстанції, роботи, які виконувались по договорам № 10/08 та № 14/08 проводилися у одному приміщенні. Більш того, одні й ті ж роботи здавалися замовникам у різний час, чим було збільшено обсяги робіт у порівнянні із фактично виконаними роботами. Вказані факти також підтверджуються висновками судової будівельно-технічної експертизи № 148/15 від 13 травня 2011 року проведеної судовим експертно-консультаційним центром «Будівельник», яким суд першої інстанції не проаналізував та не дав правової оцінки.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне вказати про те, що згідно пункту 3.1 договору № 10/08 роботи за договором, ведуться згідно графіка (додаток 2) до даного договору. Пунктами 1.3, 2.3 (розділу 2), 2.5 (розділу 2) та 3.1 договору № 10/08 встановлений вичерпний перелік документів які являються невід’ємною частиною договору № 10/08. Колегія суддів, звертає увагу, що протокол №7 погодження об’ємів та вартості виконаних робіт (договір 10/08 від 22.07.2008 року) не відноситься ні до одного із документів вказаних у пунктах 1.3, 2.3 (розділу 2), 2.5 (розділу 2) та 3.1 договору № 10/08.

Судова колегія звертає увагу на те, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач не надав суду графік (додаток 2) відповідно до якого повинні були вестися роботи за договором № 10/08. Крім того, позивачем не було надано й затвердженого відповідачем технологічного завдання, робочої документації, перелік ціноутворюючих показників, впливаючих на вартість робіт у вигляді додатку 3. Також, не було надано й окремі додаткові угоди на додаткові роботи, не включені в перелік робіт (додаток 1), необхідність в яких виникла у процесі роботи за основним договором. В матеріалах справи такі документи відсутні.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Судова колегія звертає увагу, що в обґрунтування рішення суду першої інстанції, місцевим господарським судом взято лише протокол № 7, який, не являється невід’ємною частиною договору № 10/08.

Відповідно до предмету договору № 10/08 позивач мав виконати поточні роботи по ремонту дільниці кузовних робіт площею 1500 кв.м. Вказані роботи повинні були проводитися на підставі затвердженого відповідачем технологічного завдання, робочої документації та попереднього кошторисного розрахунку. В матеріалах відсутнє затверджене відповідачем технологічне завдання.

Крім того, період, який зазначено в протоколі № 7, а саме з 10 червня до 07 листопада 2008 року, суперечить та не відповідає укладеному 22 липня 2008 року договору № 10/08. Також, відповідно до протоколу № 7 узгодження суми та вартості виконаних робіт здійснювалось на об’єкті головного виробничого корпусу загальною площею 2200 кв.м, що суперечить істотним умовам договору № 10/08, а саме предмету, так-як погоджена площа для проведення поточного ремонту дільниці кузовних робіт становить 1500 кв.м., що відповідає загальній площі дільниці кузовних робіт.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011року, прийняте після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким в позові ТОВ «С-Проект» до АТ «5-й Київський авторемонтний завод» про стягнення заборгованості 1479577,04 грн. – відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Оскільки, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги АТ «5-й Київський авторемонтний завод» та необхідності в скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення, яким апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні позову ТОВ «С-Проект» про стягнення заборгованості в сумі 1479577,04грн. з ТОВ «С-Проект» підлягає стягненню на користь відповідача державне мито за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 7397,88 грн.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року по справі № 13/234 – задовольнити.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року по справі № 13/234 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення суду, яким в позові товариства з обмеженою відповідальністю «С-Проект» до акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» про стягнення 1479577,04 грн. – відмовити.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «С-Проект» (03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 10, оф.184 код ЄДРПОУ - 33237916) на користь акціонерного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, код ЄДРПОУ - 22889913) – 7397,88 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4.          Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5.          Матеріали справи № 13/234 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Лобань О.І.

Судді                                                                                          Федорчук Р.В.

                                                                                          Ткаченко Б.О.