Рішення № 18761371, 11.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р.Справа № 16/5025/1450/11 За позовом Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжна Вієнна Іншуранс Груп”, м. Київ

до Хмельницького комунального підприємства „Електротранс”, м. Хмельницький

про стягнення 95613,00 грн. страхового відшкодування

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1за довіреністю №222-2011 від 18.05.2011 р., присутній в судовому засіданні

05.10.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №01-07-1014 від 09.06.2011 р.;

Рішення приймається 11.10.2011 р., оскільки в судовому засіданні 05.10.2011 р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 95613,00 грн. страхового відшкодування. В обґрунтування позову позивач посилається на наступне: 25.02.2008р. був укладений Договір страхування транспортних засобів № 0235592, предметом якого є страхування автомобіля "Mitsubishi L200", державний номер НОМЕР_1. 22.05.2008 р. в м. Хмельницькому по вул.Подільська трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та тролейбуса, д/н 232, під керуванням ОСОБА_4, водія ХКП "Електротранс".

При цьому, 24.05.2008 р. постановою Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу, а 22.05.2008 р. до позивача звернувся страхувальник із заявою про пошкодження транспортного засобу у зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 0235592.

28.08.2008 р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 103613,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №721 від 28.08.2008р.

Позивач посилається на те, що згідно ст.27 Закону України „Про страхування” та ст.993 ЦК України до страховика (позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 був працівником Хмельницького комунального підприємства „Електротранс” то згідно положень ст.ст.1172, 1188 ЦК України, Хмельницьке комунальне підприємство „Електротранс” зобов'язане здійснити відшкодування шкоди спричиненої з вини його працівника. Проте, відшкодування шкоди з боку відповідача не було проведено, що стало підставою для звернення із даним позовом.

У додатковому письмовому поясненні від 10.10.2011р. позивач повідомив, що згідно п.20.2.4. договору страхування транспортних засобів №0235592, страховик (позивач) не несе відповідальності за збитки щодо непрямих збитків, викликаних страховим випадком (втрата товарної вартості, втрачений прибуток, орендна плата, моральний збиток і т. п.).

Відповідно до п.22.4.1. договору страхування транспортних засобів №0235592, страхова виплата здійснюється з врахуванням умов, зазначених у цьому Договорі: з врахуванням безумовної франшизи, визначеної у п.13 цього договору.

Однак, відповідачем не враховано тієї обставини, що згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 2-5310/2008 з Відповідача на користь ОСОБА_3 була стягнута величина втрати товарної вартості в розмірі 9 993, 97 грн. та франшизу, тобто ті витрати, які не підлягають відшкодуванню позивачем на користь ОСОБА_3 згідно договору страхування транспортних засобів №0235592.

Таким чином, посилання відповідача на те, що сума позовних вимог має бути зменшена на 12 665,57 грн., які були перераховані відповідачем на користь ОСОБА_3 вважає безпідставними, оскільки ці витрати не включалися до розрахунку розміру страхового відшкодування, яке було виплачено ОСОБА_3

Крім того, щодо замінених (зіпсованих) запчастин, вартість яких складає 60 382,79 грн., позивач звертає увагу суду на те, що позивач не є організацією яка надає послуги зберігання запчастин, та не має права проводити будь-які види ремонту, відповідно до умов договору страхування, Позивач не має відношення щодо зберігання будь-яких запчастин автомобіля страхувальника. Також, договором страхування жодним чином не встановлено порядку передачі Позивачу від Страхувальника будь-яких запасних частин, а регулюється виключно порядок виплати страхового відшкодування. Таким чином, з викладеного випливає, що жодні запчастини Позивачу від страхувальника не передавались, а отже Відповідач, має право вимагати ці запчастини виключно від страхувальника.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов від 08.09.2011р., де вказав: у позовній заяві позивач зазначає, що здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 103 613,00грн., аргументуючи вказану суму посиланням на страховий Акт №1027558 від 20.07.2008р. та на розрахунок суми страхового відшкодування до нього виходячи із рахунку № Ав-К-7459 від 29.05.2008р.

З наведених аргументів можливо дійти висновку, що розрахунок страхового відшкодування будується на вартості запчастин вказаних у рахунку №Ав-К-7459 від 29.05.2008р., відповідач вважає, що рахунок №Ав-К-7459 від 29.05.2008р. не може свідчити про сплату страхувальником зазначеної в рахунку суми.

В той же час, звіт №236 від 26.06.2008р. виконаний на підставі заяви директора Хмельницької філії ЗАТ УСК „Княжа” вказує вартість матеріального збитку, завданого страхувальнику у розмірі 96 247,25 грн., що на 7 365,75грн. менш, ніж вимагає позивач.

Відповідач вказує, що в липні 2008 р. страхувальник звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до ХКП „Електротранс” про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, на виконання рішення суду, відповідач сплатив 11759,47 грн. матеріального збитку, 150 грн. витрат на визначення розміру матеріального збитку та 600 грн. моральної шкоди. Проте, в позові позивач зазначив зменшення розміру страхового відшкодування лише на 8 000 грн., тобто лише на суму, яку відшкодувало ВАТ „СК „Універсальна” за договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, відповідач вважає суму страхового відшкодування необґрунтованою, тому вважає, що сума стразового відшкодування повинна дорівнювати 8 8247,25 грн.

Крім того, відповідач просить врахувати наступне: у відповідності до положень ч.3 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” - після відшкодування вартості збитків (майна) на користь потерпілого, майно що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, передається особі відповідальній за шкоду. Згідно розрахунку №1027558 розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ вартість складових, що підлягають заміні, дорівнює 68 326,00 грн. Проте, до теперішнього часу відповідачу не передано зіпсовані запчастини.

Таким чином, відповідач вказує, що необхідно визначити вартість відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 88 247,25грн., а також зменшити зазначену вартість відшкодування шкоди на суму вартості непереданих відповідачу зіпсованих запчастин (88 247,25 грн. 68 326,00 грн. = 19 921,25 грн.).

За таких обставин, відповідач погоджується із сумою страхового відшкодування в розмірі 19 921,25 грн., яку вважає правомірною, в решті суми заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно довідки підрозділу ДАІ м. Хмельницького та району №8107640 про дорожньо-транспортну пригоду зафіксовано, що 22.05.2008р. близько 12 год. 30 хв. в м. Хмельницькому, ОСОБА_4, керуючи тролейбусом, д/н 232, допустив наїзд на припаркований поруч автомобіль „Мітсубісі”, д/з НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3), внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

24.05.2008 р. постановою Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та застосовано адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.

25.02.2008р. між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс групп” (попередня назва ЗАТ Українська страхова компанія „Княжа”) був укладений Договір страхування транспортних засобів № 0235592, предметом якого є страхування автомобіля „Mitsubishi L200”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.05.2008 р. до позивача звернувся страхувальник із заявою про пошкодження транспортного засобу у зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування № 0235592.

28.08.2008 р. позивач на підставі страхового акту № 1027558 від 20.07.2008 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку №Ав-К-7459 від 29.05.2008 р.. враховуючи звіт №236 від 26.06.2008 р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника, в розмірі 103613,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 721 від 28.08.2008 р. на суму 103613,00 грн.

Між відповідачем та ВАТ „СК „УНІВЕРСАЛЬНА” був укладений договір №32-32/29-6/1 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнного транспорту, останній здійснив відшкодування шкоди на користь ПрАТ УСК „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” в розмірі 8 000,00 грн.

Оскільки на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 працював водієм на ХКП „Електротранс”, позивач звернувся до останнього із письмовими претензіями від 29.03.2011р. №292/1/2020-03/ИР та від 14.06.2011р. №292/1/2010-03/ИР щодо виплати страхового відшкодування, в яких просив здійснити відшкодування шкоди по зазначеній вище страховій події в розмірі 95 613, 00 грн.

Відповідач листом від 12.07.2011р. повідомив про відхилення вимог претензії та про необхідність надання відповідачу розрахунку претензійної суми.

Оскільки відшкодування шкоди в сумі 95 613, 00 грн. з боку відповідача не було проведено, позивач звернувся до суду із вимогою про примусову виплату за рахунок відповідача вказаної суми страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до наступних висновків:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про страхування”, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 27 вказаного Закону передбачно, що до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом. (ст. 38 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Згідно ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Із наявних у справі доказів слідує, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 103 613,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 721 від 28.08.2008 р.

Оскільки між відповідачем та ВАТ „СК „УНІВЕРСАЛЬНА” був укладений договір №32-32/29-6/1 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнного транспорту, останній здійснив відшкодування шкоди на користь ПрАТ УСК „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” в розмірі 8 000,00 грн.

За таких обставин, залишилась несплаченою сума страхового відшкодування в розмірі 95613,00 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача, звертаючись із даним позовом.

Заперечення відповідача щодо того, що сума позовних вимог має бути зменшена на 12 665,57 грн., які були перераховані відповідачем на користь ОСОБА_3, до уваги судом не приймаються та є необгрунтованими, оскільки такі витрати не були включені до розрахунку розміру страхового відшкодування, яке було виплачено ОСОБА_3

Крім того, щодо замінених (зіпсованих) запчастин, вартість яких складає 60 382,79 грн., і які позивач ніби-то зобов`язаний був повернути відповідачу, судом враховується, що договором страхування №0235592 не було передбачено умови щодо порядку та строків передачі таких запчастин.

При цьому, п.20.2.4. договору страхування транспортних засобів №0235592 передбачалось, що страховик (позивач) не несе відповідальності за збитки, зокрема: щодо непрямих збитків, викликаних страховим випадком (втрата товарної вартості, втрачений прибуток, орендна плата, моральний збиток і т. п.).

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та узгоджуются із вимогами чинного законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.1,2,45,12,33,49,82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжна Вієнна Іншуранс Груп”, м. Київ до Хмельницького комунального підприємства „Електротранс”, м. Хмельницький про стягнення 95613,00 грн. страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Хмельницького комунального підприємства „Електротранс”, м. Хмельницький (вул. Тернопільська, 15/2, (код ЄДРПОУ 03328646) на користь Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжна Вієнна Іншуранс Груп”, м. Київ (вул. Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 24175269) 95613,00 грн. (девяносто пять тисяч шістсот тринадцять гривень 00 коп.) страхового відшкодування, 956,13 грн. (девятсот пятдесят шість гривень 13 коп.) витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2011р.

Віддруковано 3 примірники:

1 до матеріалів справи;

2 позивачу;

3- відповідачу.