Рішення № 18760895, 11.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7406/11

вх. № 7406/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/160 від 10.01.2011 року

відповідача - ОСОБА_2 довіреність № 111/5894/0н від 04.08.2011 року 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Х/о, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 38456,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 38456,02 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № С-5251 від 14 травня 1997 року (пролонгований відповідно до п. 9 вищевказаного договору), з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму боргу по товарній продукції (електричній енергії) в розмірі 36369,13 грн. (що складається з: тарифної складової - 30307,61 грн. та з ПДВ 20%-6061,52 грн.), плату з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 913,29 грн. (що складається з: тарифної складової по КРЕ-761,08 грн. та з ПДВ 20%-152,21 грн.), пеню в розмірі 678,56 грн., індекс інфляції в розмірі 367,28 грн. та 3 % річних в розмірі 127,76 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 вересня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/7406/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 03 жовтня 2011 року об 11:00.

В призначене засідання 03 жовтня 2011 року позивач з'явився, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав заяву (вх. № 31111), в якій позивач вказує про сплату відповідачем суми боргу по товарній продукції (електричній енергії) в розмірі 7530,00 грн. (тарифна складова - 6275,00 грн. та ПДВ 20%-1255,00 грн.). Надана позивачем заява досліджена та долучена судом до матеріалів справи.

В призначене засідання суду 03 жовтня 2011 року відповідач з'явився, також вказав про часткову сплату в розмірі 7530,00 грн. Крім того, через канцелярію суду, до матеріалів справи, з супровідним листом (вх. № 18900), відповідач надав відзив на позов та додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи. У відзиві, відповідач, посилаючись на важке фінансове становище, просить суд зменшити на 90 % пред'явлену позивачем до стягнення пеню. Наданий відзив з додатковими документами досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 03 жовтня 2011 року було оголошено перерву до 11 жовтня 2011 року о 12:50.

11 жовтня 2011 року, після перерви розгляд справи було продовжено. Позивач з'явився, з урахуванням проведеного часткового розрахунку з боку відповідача, просить суд стягнути суму боргу по товарній продукції (електричній енергії) в розмірі 28839,13 грн. (тарифна складова - 24032,61 грн. та ПДВ 20%-4806,52 грн.), плату з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 913,29 грн. (тарифна складова по КРЕ-761,08 грн. та ПДВ 20%-152,21 грн.), пеню в розмірі 678,56 грн., індекс інфляції в розмірі 367,28 грн. та 3 % річних в розмірі 127,76 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Відповідач з'явився, в судовому засіданні просить суд зменшити розміру нарахованої пені на 90%.

Позивач в засіданні щодо зменшення пені на 90 % заперечує .

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

14 травня 1997 року між ДАЕК "Харківобленерго" та Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС в Харківській області укладено договір на користування електричною енергією № 5251 (далі - Договір), пролонгований відповідно до п. 9 вищевказаного договору в частині розрахунків до їх повного погашення.

Відповідно до п. 1.4 Статуту, АК "Харківобленерго" є правонаступником ДАЕК "Харківобленерго".

В силу вимог Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2. Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до умов спірного договору.

Відповідно до п.1 додаткової угоди за № 6-5251 від 11.05.1997 до спірного договору № 5251 від 11.05.1997 року, розрахунковий період встановлено споживачу з 1-го числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Відповідно до п.2.1 вищевказаного додатку, відповідач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок мав бути оплачений споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 цього додатку від 11.05.1997 також було передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ. У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу": за який вид нарахувань проводиться оплата, за який період здійснюється оплата, номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії.

Позивач - АК «Харківобленерго», як Постачальник, свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору від 14 травня 1997 року в період з квітня 2011 року по червень 2011 станом на 01.07.2011 року поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобовязання, у зв'язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість з електричної енергії (тарифна складова) в сумі 30307,61 грн.

Нарахування товарної продукції проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом Кабінету Міністрів України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обов'язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями.

У відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20 % в сумі 6061,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 1387817 від 22 липня 2011 року, відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за використану електричну енергію на загальну суму 7530,00 грн. (в тому числі: тарифна складова - 6275,00 грн. та ПДВ 20%-1255,00 грн.), яка є частиною заборгованості з електричної енергії в розмірі 36369,13 грн. за спірним договором від 14.05.1997 р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу по товарній продукції (електричній енергії) в розмірі 28839,13 грн. (тарифна складова - 24032,61 грн. та ПДВ 20%-4806,52 грн.).

Також, станом на 01.07.2011 року у відповідача перед позивачем за вищевказаний період існує борг за плату з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) в розмірі 761,08 грн.

Згідно з додатком № 4А «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії». При укладанні Договору сторони дійшли згоди, та підписали додаток № 4А (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).

Згідно Правил користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Крім того, станом на 01.07.2011 р. у відповідача є заборгованість по податку на додану вартість на КРЕ, що складає 152,21 грн. Дана сума заборгованості нарахована відповідно до Закону України від 03.12.1999 р. «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 913,29 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (що складається з: тарифна складова по КРЕ-761,08 грн. та ПДВ 20%-152,21 грн.) обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Нарахування пені здійснено відповідно до ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 2 пп. 1 ст. 258 ЦК України та п. 6 Додаткової угоди за № 6-5251 від 11.05.1997 року до Договору № 5251, де визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами на всю суму не виконаних зобов'язань, з урахуванням шестимісячного терміну за період з січня 2011 р. по червень 2011 р.

Згідно нарахувань позивача, сума пені за вищезазначений період складає 678,56 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані та враховуючи статус відповідача, ступінь виконання зобов'язань за договором, суд вважає можливим частково задовольнити клопотання другого відповідача, у відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України у винятковому випадку зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 339,28 грн. пені.

Позивачем також пред'явлено до стягнення з відповідача індекс інфляції в сумі 367,28 грн. та 3 % річних в сумі 127,76 грн., що нараховані за період з лютого 2011 року по червень 2011 року.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 367,28 грн. та З % річних в розмірі 127,76 грн. обґрунтованими, законними та підлягаючими задоволенню.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог, лише тих, що ґрунтуються на конкретних належних та допустимих в розумінні процесуального закону доказах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Совнаркомівська, 5, п/р 35216001000997 в ОПЕРУ Держ Банк, МФО 351447, код ЄДРПОУ 08804502) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954):

- на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823 - 28839,13 грн. суми боргу (що складається з: тарифна складова - 24032,61 грн. та ПДВ 20%-4806,52 грн.).

- на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - 913,29 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (що складається з: тарифна складова по КРЕ-761,08 грн. та ПДВ 20%-152,21 грн.), 339,28 грн. пені, 127,76 грн. річних, 367,28 грн. індексу інфляції, 385,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 339,28 грн. відмовити.

В частині стягнення 7530,00 грн. вартості електричної енергії провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Суддя (підпис< Текст >Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/7406/11 підписано 13 жовтня 2011 року.