Рішення № 18760892, 12.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7451/11

вх. № 7451/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. довіреність б/н від 26.09.11 р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Приватної фірми "Алів", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватної фірми "Алів" простроченої заборгованості за кредитом - 199 441, 85 грн., простроченої заборгованості за процентами - 306395,12 грн.; строкової заборгованості за процентами - 2458,87 грн.; простроченої заборгованості за комісією - 8 500,00 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту - 15 414,40 грн.; пеня за прострочення погашення процентів - 21 512,15 грн.; пеня за прострочення погашення комісії - 655, 15 грн., які виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань згідно договору про відновлювальну кредитну лінію №29-01-07 від 17.05.2007 року, який укладено між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 5 543, 78 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до умов Договору про відновлювану кредитну лінію № 29-01-07 від 17.05.2007 р., з подальшими змінами внесеними додатковими угодами №1 від 23.01.2008р., №2 від 24.03.2008 року та №3 від24.04.2008р (надалі - Кредитний договір), укладеного між між Приватною фірмою "Алів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське Регіональне управління", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (далі по тексту - Позивач), Позивачем був наданий відповідачу кредит у формі відновлювальної лінії на загальну суму 200 000,00 гривень, з оплатою за процентною ставкою 25 процентів річних, а в разі порушення строків погашення 37,5 % річних від суми своєчасно невиконаного обов'язку по кредиту, з період з моменту непогашення суми кредиту ( частини кредиту) до дня фактичного погашення судної заборгованості та 50% річних за період з 16 листопада 2008 р. до дня фактичного погашення заборгованості, із строком користування до 16.11.2008 року.

Позивач свої зобов"язання згідно вищевказаного кредитного договору виконав, а саме надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листами - заявками Відповідача та платіжними дорученнями за період з 18.05.2007 року по 04.02.2008 року.

Згідно з умовами Кредитного договору, Відповідач зобов'язався у встановлений договором строк повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду. Сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом та комісійної винагороди Відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів 2.4., 2.5, 3.1 Кредитного договору та Графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, встановлені умовами Кредитного договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення коштів простроченої заборгованості за кредитом - 199 441, 85 грн., простроченої заборгованості за процентами - 306395,12 грн.; строкової заборгованості за процентами - 2458,87 грн.; простроченої заборгованості за комісією - 8 500,00 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню за прострочення погашення кредиту - 15 414,40 грн.; пеню за прострочення погашення процентів - 21 512,15 грн.; пеню за прострочення погашення комісії - 655, 15 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 7.1. Кредитного договору за прострочення строку погашення кредиту та процентів за користування кредитом Відповідачу нарахована пеня, у розмірі подвійної облікової ставки від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми "Алів" (м. Харків, вул. Броненосця Потьомкіна, 1, кв.38, ідентифікаційний код юридичної особи:31439428, т/с 26006118868980 в ФБ "Фінанси та кредит" в ТОВ в Харківській області, МФО 350697) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (61057 м. Харків, пров. Театральний, буд.4, п/р № 39000010001980, код ЄДРПОУ філії - 06717756, МФО - 350697) суму простроченої заборгованості за кредитом - 199 441, 85 грн., простроченої заборгованості за процентами - 306395,12 грн.; строкової заборгованості за процентами - 2458,87 грн.; простроченої заборгованості за комісією - 8 500,00 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту - 15 414,40 грн.; пеня за прострочення погашення процентів - 21 512,15 грн.; пеня за прострочення погашення комісії - 655, 15 грн., державне мито у розмірі 5 543,78 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Светлічний Ю.В.

Справа №5023/7451/11

Повне рішення складене 13 жовтня 2011 року.