ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6994/11
вх. № 6994/11
Суддя господарського суду Буракова А.М.
при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за дов. від 12.10.2011 року,
відповідача - не з'явився, 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >
розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа <Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СББ-Інвест", м. Харків 3-я особа <Текст >
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СББ-Інвест", м. Харків про стягнення суми заборгованості за договором оренди від 01.12.2008 року в розмірі 27057,90 грн., суму інфляційних збитків за період з 01.12.09 р. по 25.07.2011 року в розмірі 3839,38 грн., три відсотка річних за період з 01.12.09 р. по 25.07.2011 року в розмірі 683,01 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором оренди від 01.12.2008 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, з урахуванням чого просить суд задовольнити позов та покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 серпня 2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 19.09.2011 року о 10:30 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 03.10.2011 року о 10:30 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.10.2011 року о 12:30 годині.
До господарського суду Харківської області 12.10.2011 року від представника позивача надійшов супровідний лист, відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи, витребувані судом документи.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомо.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01 грудня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Харків (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СББ-Інвест", м. Харків (відповідачем) було укладено Договір оренди (Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець (Позивач) зобов'язується передати нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 44,5 квадратних метрів в строкове користування Орендарю за плату, а Орендар (Відповідач) зобов'язується прийняти в строкове користування приміщення відповідно до умов Договору, вносити плату за користування ним, а по закінченню строку договору повернути його за Актом прийому-передачі Орендодавцю у такому ж стані, в якому воно було передано з урахуванням природного зносу за період оренди.
Згідно з п.3.1. Договору, передача приміщення здійснюється згідно з акту приймання передачі.
На виконання зазначеного пункту Договору, 15.12.2008 року між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі, який скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 17)
Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до п.5.1. Договору, сторонами передбачена орендна плата у розмірі 3 692,10 грн. Крім того, Додатковою угодою від 01.08.2009р. сторони узгодили зміну орендної плати та встановили її в місяць у розмірі 2 250,00 грн.
Відповідно до п.5.3. Договору, орендні платежі проводяться щомісяця в строк до З числа кожного послідуючого місяця користування приміщенням.
Відповідно до умов пункту п.5.3., 5.4. Договору до орендної плати не входить , а сплачуються окремо Відповідачем (Орендарем) плата за комунальні послуги, а саме згідно з п.5.4. Відповідачем (Орендарем) окремо оплачуються виграти за електроенергію, водопостачання, теплопостачання, каналізації, послуги телефону, охоронну сигналізацію. Згідно з п.5.6. Договору всі експлуатаційні витрати компенсуються Відповідачем (Орендарем) на поточний рахунок Орендодавця протягом п'яти днів згідно з виставленим Орендодавцем рахунком та наданням документів, підтверджуючих оплату їм комунальних послуг.
Згідно з п.6.1.2 Договору та п. 6.2.5 Договору Сторони узгодили на протязі 5-ти днів місця, що слідує за звітним підписання актів викопаних послуг по здачі приміщення в оренду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з п.11.1. Договору, строк дії Договору оренди до 31.12.2009 року, проте, як свідчать матеріали справи після закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватися майном, про що свідчить узгоджені та підписані сторонами акти наданих послуг (а.с. 18-29).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, а саме, з підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за станом на 30.11.2010р. за період з 01.12.2009р. по 31.11.2010р. заборгованість відповідача за орендні платежі за спірним Договором склала 27 057,90 грн. (а.с. 30)
Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та належним чином, а відповідач свої зобов'язання за вказаним Договором виконав не в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 27057,90 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, інфляційні нарахування суми заборгованості за період з 01.12.2009 року по 25.07.2011 року у розмірі 3839,38 грн., 3% річних за період з 01.12.2009 року по 25.07.2011 року у розмірі 683,01 грн.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань у розмірі 3839,38 грн., 3% річних у розмірі 683,01 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 651, 759, 782, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СББ-Інвест" (61050 м.Харків, Московський проспект, 57/63, п/р 260000401 35600 в АКІБ "УкрСіббанк" МФО 351005, код ЄДРПОУ 33605483) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р. НОМЕР_2 в „Райффайзен Банк „Аваль", МФО 350589, код НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 27 057,90 грн., інфляційні збитки за період з 01.12.09р. по 25.07.11 р. у розмірі 3 839,38грн., 3% річних за період з 01.12.09р. по 25.07.2011р. в розмірі 683,01 грн., 315,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст >Буракова А.М.
Повний текст рішення по справі 5023/6994/11 складено та підписано 13.10.2011 року.
Судове рішення № 18760864, Господарський суд Харківської області було прийнято 12.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/6994/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: