Рішення № 18760852, 10.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6856/11

вх. № <Текст >

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В., посвідчення №173 від 23.08.07р.

позивача - ОСОБА_1, довіреність №145 від 09.09.10р.; 3-й особи - <Текст >відповідача - не з`явився; 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа <Текст >

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 20336,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 17951,11 грн. основного боргу, 1128,35 грн. пені та 2384,93 грн. штрафних санкцій за договором оренди №4586-Н укладеного 28.04.10р. Позові вимоги обґрунтовує невиконанням з боку орендаря умов договору оренди.

26.09.11р. представник прокуратури надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомляє, що при виготовленні позовної заяви було допущено технічну помилку в частині визначення суми штрафних санкцій та просить суд, стягнути з відповідача 17951,11 грн. - основного боргу, 1128,35 грн. - пені та 1256,58 грн. штрафних санкцій за договором оренди №4586-Н від 24.08.10р., всього 20336,04 грн.

Представник прокуратури в судовому засіданні 10.10.11р. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.11р. підтримав уточнені позовні вимоги, надані представником прокуратури, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання 10.10.11р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документів витребуваних ухвалою суду не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, проте відповідне судове відправлення повернулось до канцелярії суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.6Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 26.09.2011 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

28.04.10 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №4586-Н, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину нежитлового приміщення нового касового залу на 1-му поверсі (праве крило залу, зліва від входу) 2-поверхової частини 8-поверхової будівлі вокзалу (інв. № 10005), загальною площею 7,70 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі вокзалу Харків - пасажирський Південної залізниці, ідентифікаційний номер 20105185 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідне зі звітом про незалежну оцінку станом на "02" листопада 2009р. і становить 68300,00 гривень.

Факт передачі приміщення відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 28.04.10р., підписаним обома сторонами договору (арк.спр. 13).

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 (зі змінами) та з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2010р. 2500,00 грн. (згідно Додатку №2). Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2010 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2010 р.

Відповідно до п. 3.2. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначенному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6. договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу орендарем щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%, на рахунок визначений балансоутримувачем 30%.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір діє з 28 квітня 2010 р. до 28 березня 2013 року.

У відповідності до п. 5.3 договору орендар зобовязується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим станом на 08.07.11р. виникла заборгованість по орендній платі, яка склала 17951,11 грн. грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 17951,11 грн. заборгованості з орендної плати не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди №4586-Н, який був укладений між сторонами по справі 28.04.2010 р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди №4586-Н від 28.04.2010р. у сумі 17951,11 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 17951,11 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач, заявляючи позовні вимоги просить суд стягнути з відповідача суму пені 1128,35 грн., яка нарахована позивачем на суму боргу з орендної плати 17951,11 грн. за період з 12.05.2010р. по 08.07.2011 р.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

При укладенні договору оренди № 4586-Н від 28.04.10р. сторони в пункті 3.7. передбачили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Як свідчить наданий позивачем розрахунку пені, при його здійсненні позивачем не були враховані умови п.3.7. договору оренди, а також положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши відповідний розрахунок пені з урахуванням положень укладеного між сторонами договору (п.3.7.) та вимог чинного законодавства (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України), суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу про стягнення пені в сумі 277,79 грн. за період з 10.04.10р. по 12.01.11р., а в частині вимоги щодо стягнення пені в сумі 850,56 грн. відмовляє.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 1256,58 грн., який нарахований позивачем на суму боргу з орендної плати 17951,11 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення штрафу суд виходить з наступного.

Також п. 3.8. договору оренди №4586-Н від 28.04.10р.. встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Положеннями ст. 231 ГК України передбачено що, за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Вищевказане свідчить про те, що розрахунок позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1256,58 грн., зроблений позивачем вірно, тому позовна вимога в частині стягнення штрафу в сумі 1256,58 грн. є обгрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16, 526, ст. 611, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 198, ч. 6 ст. 232, ч. 3 ст. 285, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, б.18, р/р 31111094700002 в УДК у м. Харкові, ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23148337) заборгованість з орендної плати у сумі 17951,11 грн., пені 277,79 грн., штрафу 1256,58 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 194,85 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкомбі", (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул.Мала, буд.12, ідентифікаційний код 367875159) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 223,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 850,56 грн. відмовити.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 14.10.11р.

Справа №5023/6856/11.