Рішення № 18760723, 04.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7607/11

вх. № 7607/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. № 01-62юр/5484 від 18.07.2011 року

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Золочівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, м. Золочів 3-я особа <Текст >

про стягнення 6032,83грн., згідно договору про постачання електричної енергії №55097 від 26.10.2004 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Золочівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на користь позивача заборгованість згідно договору про постачання електричної енергії № 55097 від 26.10.2004 року у розмірі 6 032 грн. 83 коп. (що складається з: тарифна складова 5027 грн. 35 коп. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 1 005 грн. 48 коп.), за період утворення травень 2011 р. - липень 2011 р. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує умови договору в частині своєчасної сплати за надані послуги щодо постачання електричної енергії. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

28 вересня 2011 р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява (вх. 18556), в якій позивач повідомляє, що відповідачем було проведено часткове погашення заборгованості у розмірі 5140,00 грн., а саме платіжним дорученням № U1592738 від 19.08.2011 року було сплачено 2030,00 грн. та платіжним дорученням № U 1750698 від 13.09.2011 року було сплачено 3110,00 грн., у зв'язку з чим просить суд зменшити суму позовних вимог та стягнути з відповідача 892,83 грн. основного боргу за договором. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача, яке за своєю правовою суттю визнається судом заявою про зменшення розміру позовних вимог, як таку що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з його урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні зменшених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.10.2004 року між АК "Харківобленерго" (позивачем) та Золочівським райвідділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (відповідачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 55097. Відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6 та 7 договору, а відповідач, відповідно до п. 2.2.5 договору, зобов'язався своєчасно оплачувати позивачу вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з цим Договором.

В силу вимог Закону України «Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-ІV) та «Правил користування електричною енергією» затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання належним чином, та здійснив відпуск електричної енергії відповідачу у повному обсязі, проте відповідачем, Золочівським райвідділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, не виконано належним чином взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги за період з травень 2011 р. - липень 2011 року, що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати спожитої електроенергії, поставленої відповідачу на виконання умов договору про постачання електричної енергії № 55097.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач у період з травня 2011 р. по липень 2011 року своєчасно не виконав належним чином своїх обов'язків передбачених договором про постачання електричної енергії № 55097 від 26.10.2004 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України.

Проте, після звернення позивача з позовом, відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача заборгованості у розмірі 5140,00 грн., що підтверджується позивачем.

Таким чином, суд вважає за необхідне, враховуючи не надання відповідачем суду доказів про повне погашення боргу, задовольнити позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 892,83 грн.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України , у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційна - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог. Тому суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. 18556) та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Позов задовольнити.

Стягнути з Золочівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (62203, Харківська обл., м. Золочів, вул. Комсомольська, 26, п/р 35218001000144 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 08675915) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149

- на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 00131954 892,83 грн. (тарифна складова 744 грн. 01 коп., ПДВ 148 грн. 82 коп.)

-на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954 - державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 06.10.2011 року.