Рішення № 18760662, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7302/11

вх. № 7302/11

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 10.08.2011р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ 3-я особа <Текст >

до відповідача 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Пісочин

відповідача 2) Дочірнього підприємства "Автосервис" Акціонерного товариства Куряжський домобудівний комбінат, смт. Пісочин 3-я особа <Текст >

про стягнення 104144,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Дочірнього підприємства "Автосервис" Акціонерного товариства Куряжський домобудівний комбінат 104144,31 грн. із яких заборгованість за лізинговими платежами - 21470,11 грн., пеня - 1451,55 грн., додаткова винагорода - 80084,85 грн., платіж за незавершений лізинговий період 1137,80 грн. Судові витрати просить покласти на відповідачів. Позовні вимоги обґрунтовує відмовою відповідача від виконання зобов`язань умов договору фінансового лізингу транспортних засобів за №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.

Ухвалою суду від 19.09.11р. розгляд справи було відкладено на 03.10.11р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.11р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник першого відповідача в судове засідання 03.10.11р. не з`явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник другого відповідача в судове засідання 03.10.11р. не з`явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

03.09.08р. між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів за № №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ згідно якого позивач придбає у власність предмет лізингу та надає його відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного Договору і Правил (Додаток №1). Найменування предмету лізингу і його технічні характеристики вказані у Специфікації (Додаток №2).

16.07.08р. між ТОВ «Елемент Лізинг» та Дочірнім підприємством «Автосервіс» Акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» було укладено договір поруки №ЭЛ/Хрк-0482/ДП2, відповідно до пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за повне виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли із договору фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р, що як існують у момент укладання даного договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.6. договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно за виконання зобов'язань боржником за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р, який вказано в п.1.1. даного договору, у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату відсотків, штрафних санкцій, відшкодування судових та інших витрат зі стягнення боргу й інших збитків кредитора, що викликано невиконанням чи неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.

Пунктами 2.1. та 2.2. договору поруки встановлено, що у випадку прострочення виконання боржником зобов'язань перед кредитором, кредитор має право за своїм вибором вимагати виконання зобов'язань у боржника або поручителя, чи здійснити у встановленому законом порядку примусове стягнення боргу з поручителя або боржника. У випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за договором лізингу, поручитель зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дати отримання від кредитора вимоги про оплату, перерахувати на розрахунковий рахунок кредитора суму заборгованості боржника, вказану у вимозі про оплату.

Згідно Специфікації (Додаток №2 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.), предметом цього договору є транспортний засіб: Y7X20000080000033, автобус пасажирський, рік виготовлення 2008, колір білий (Предмет лізингу).

Відповідно до п.3.3.1-3.3.2 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (Додаток №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.), позивач зобов`язується придбати предмет лізингу та передати його відповідачеві.

Свій обовязок щодо передачі предмету лізингу позивач виконав, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання - передачі від 03.10.08р. (арк.с.24). З даного акту вбачається, що відповідачем було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було, отже відповідач отримав товар належної якості.

Згідно п.5.1. договору фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р., ціна договору формується і вказується в національній валюті України - гривні.

Загальна сума договору лізингу складає 195512,05 грн. Лізингові платежі 193941,55 грн. (в т.ч. авансовий платіж - 15705,00 грн.; періодичні лізингові платежі 178236,55 грн.) (п.5.2. договору фінансового лізингу №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано загальні правила фінансового лізингу (Додаток №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.), яким сторони погодили істотні умови Договору, а саме, умови передачі предмета лізингу, його реєстрацію, строки і порядок розрахунків лізингових платежів тощо.

Так, відповідач, на підставі п.1.1. правил, зобов'язаний сплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.6. Договору, всі платежі за даним договором здійснюються у національній валюті України - в гривні відповідно до графіка лізингових платежів (Додаток №3 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.).

Відповідно до п. 3.1.6 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (Додаток №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.), відповідач зобовязаний вчасно, відповідно до Графіка лізингових платежів Додаток №3 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р., оплачувати лізингові платежі.

Також в матеріалах справи міститься вимога про перерахування грошових коштів №334 від 14.07.11р., адресована Дочірньому підприємству «Автосервіс» Акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» як поручителя ФОП ОСОБА_2 за договором поруки №ЭЛ/Хрк-0482/ДП2, яку було укладено 16.07.08р. між ТОВ «Елемент Лізинг» та Дочірнім підприємством «Автосервіс» Акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» в якій повідомлялось, що станом на 14.07.11р. у наслідок невиконання договірних зобов'язань, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 має заборгованість перед ТОВ «Елемент Лізинг» у сумі 104233,61 грн., із яких заборгованість за лізинговими платежами - 21 470,11 грн.; пеня - 1 540,85 грн.; додаткова винагорода - 80 084,85 грн., платіж за незавершений лізинговий період 1 137,80 грн. Та у зв`язку з чим, просять Дочірнє підприємство «Автосервіс» Акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» протягом трьох днів, з моменту отримання даної вимоги перерахувати суму боргу на розрахунковий рахунок ТОВ «Елемент лізинг».

Однак, як вказує позивач у позовній заяві, відповідач неналежним чином виконав свого обов`язку зі сплати вказаних лізингових платежів, а саме з дати підписання акта приймання передачі, а саме з 03.10.08р., припинив здійснення лізингових платежів, вимога про перерахування грошових коштів №334 від 14.07.11р., адресована Дочірньому підприємству «Автосервіс» Акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» як поручителя ФОП ОСОБА_2 за договором поруки №ЭЛ/Хрк-0482/ДП2, яку було укладено 16.07.08р. між ТОВ «Елемент Лізинг» та Дочірнім підприємством «Автосервіс» Акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс», також залишилась без виконання, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який лізингоодержувач сплачує лізингодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. З статті 285 Господарського кодексу України та умовами договору фінансового лізингу транспортного засобу №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р. відповідач повинен сплачувати позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

У відповідності до п.3.1.6 загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору), відповідач зобовязався вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів оплачувати лізингові платежі.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором фінансового лізингу, надавши відповідачу в лізинг предмет лізингу, проте станом на момент розгляду справи, відповідач в порушення домовленості сторін 21470,11 грн. заборгованості за лізинговими платежами не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення 21470,11 грн. заборгованості по лізинговим платежам за договором фінансового лізингу транспортного засобу №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р., обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов`язання, а саме за несвоєчасну оплату лізингових платежів, яка складає 1451,55 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Відповідно до п.5.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" (Додаток №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.), у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті відповідач (лізингоотримувач) зобов`язується не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на розрахунковий рахунок позивача (лізингодавця) пеню у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що його здійснено з урахуванням ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" та ст.232 Господарського кодексу України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по повному та своєчасному внесенню лізнгових платежів, позовна вимога в частині стягнення пені у сумі 1451,55 грн., є законною та обґрунтованою.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

У відповідності до п. 8.2 загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (Додаток №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.), позивач має право розірвати договір або відмовитись від виконання договору в однобічному порядку, без відшкодування відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень) у тому числі якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, відповідач з жовтня 2010 року, тобто більше 30 календарних днів не сплачував лізингові платежі. У зв`язку з чим, сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р., якою сторони домовилися у добровільному порядку на підставі п. 8.1. додатку №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р. припинити дію зазначеного договору з дати підписання додаткової угоди №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р., а саме з 17.11.10р.

Вказаною додатковою угодою сторони також погодили, що заборгованість за договором фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р. на момент розірвання договору становить: 51541,98 грн., з яких заборгованість по пені 20731,01 грн. та заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 30809,99 грн.

Факт повернення предмету лізингу підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання передачі від 17.11.10р. до додаткової угоди №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.

Відповідно п. 4 акту приймання передачі від 17.11.10р. до додаткової угоди №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р. лізингоотримувач зобовязується відшкодувати заборгованість у сумі 1541,98 грн.

Однак, взяті на себе зобов`язання, відповідачем виконані не були.

Пунктом 10.7 загальних правил передбачено, що при достроковому розірванні договору лізингу через будь - які обставини незавершений лізинговий період оплачується відповідачем у повному обсязі.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення 1137,80 грн. платежу за незавершений лізинговий платіж є такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 3.3.3. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" (додаток № 1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.) позивач вправі переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів (ціну Договору лізингу) у випадку коли курс гривні до долара США, встановлений постановою НБУ буде перевищувати більш ніж на 2% значення коефіцієнта. Сторони встановили, що значення коефіцієнта дорівнює 5,00, у Зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті додаткової щомісячної комісії у зв`язку зі зміною лізингових платежів, внаслідок коливання курсу долару США до гривні, у сумі 80084,85 грн.

Таким чином, відповідно до п. 3.3.3.5 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" (Додаток №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.) відповідач (лізингоотримувач) зобов`язаний у складі наступного лізингового платежу, крім поточного лізингового платежу, передбаченого "Графіком лізингових платежів" (Додаток №3 до Договору), додатково сплатити суму винагороди (комісії) на підставі рахунку - фактури, який підлягає оплаті на протязі 3-х днів з дати виставлення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача додаткової щомісячної комісії у зв`язку зі зміною лізингових платежів, внаслідок коливання курсу долару США до гривні, у сумі 80084,85 грн. надав рахунки на оплату додаткової комісії, а також її розрахунки (арк.с. 27- 72).

В позовній заяві позивач вказує, що рахунки на оплату додаткової комісії, а також її розрахунки направлялись на адресу відповідача рекомендованими листами, однак доказів направлення зазначених рахунків відповідачу суду надано не було.

На підтвердження факту направлення відповідачеві рахунків на оплату додаткової комісії, а також її розрахунків, як вказує позивач у позовній заяві позивачем надано списки згрупованих рекомендованих відправлень (арк.с. 71-134), втім вказані списки не можуть вважатись належними та допустимими доказами на підтвердження направлення/вручення згаданих вище рахунків та розрахунків відповідачеві в розумінні ст.ст. 4-3, 32, 33 ГПК України, оскільки зі згаданих документів не вбачається, які саме документи були направлені відповідачеві.

Таким чином, з огляду на умови п.3.3.3.5 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" (Додаток №1 до договору №ЭЛ/Хрк-0482/ДЛ від 03.09.08р.) та приймаючи до уваги те, що позивачем не доведено факту направлення/вручення відповідачеві рахунків на оплату додаткової винагороди, суд приходить до висновку про те, що у відповідача не виникло обов`язку по сплаті згаданої винагороди, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті додаткової щомісячної комісії у зв`язку зі зміною лізингових платежів у сумі 80084,85 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1, 2, 3, 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтями 525, 529, 530, 548, 610, 611, 626, 651, Цивільного кодексу України, статями 173, 174, 175, 179, 188, 232, 285, 286, 292 господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Пісочинським ВМ Харківського РВУМВС України в Харківській області 19.08.05р.) та Дочірнього підприємства «Автосервіс» Акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» (62418, обл. Харківська, м. Пісочин 2, код ЄДРПОУ 30762949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент-Лізинг" (03038, м. Київ, вул.Гринченко, 4, оф.130, код ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ «Альфа - Банк» у м. Києві МФО 300346) 21470,11 грн. боргу по лізинговим платежам, 1451,55 грн. - пені, 1137,80 грн. платіж за незавершений лізинговий період, 240,78 грн. держмита та 54,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення позовних вимог в сумі 80084,85 грн. - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 10.10.11р.

Справа №5023/7302/11