Рішення № 18760661, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6630/11

вх. № <Текст >

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Суходубова І.В., посвідчення №91 від 14.05.08р.;

позивача - ОСОБА_1, довіреність №08-11/3150/2-10 від 31.12.10р.;

третьої особи - не з`явився;

відповідача - ОСОБА_2 - особисто;

позивача - <Текст >3-й особи - <Текст >відповідача - <Текст >3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківська міська рада, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему в Харківській області, м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КП "Таганське", м. харків

про звільнення земельної ділянки та відшкодування збитків в сумі 477,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить винести рішення яким, зобов`язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0009 га по АДРЕСА_2, яка останньою зайнята під підприємницьку діяльність. Зобов`язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 відшкодувати завдані державі збитки в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 477,09 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем норм земельного законодавства відповідно до якого відповідач без набуття права власності чи права користування займає земельну ділянку для зайняття підприємницькою діяльністю.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 29.08.2011року та від 19.09.2011 року розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 19.09.2011 року було залучено 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача КП "Таганстке".

Представник прокуратури в судовому засіданні 03.10.2011р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2011р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (Головне управління Держкомзему в Харківській області) в судове засідання 03.10.2011р. не з`явився, витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2011р. позовні вимоги визнає частково, надав докази сплати збитків в сумі 477,09 грн., стосовно вимоги про звільнення земельної ділянки заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (КП "Таганське") в судове засідання 03.10.2011р. не з`явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Перевіркою проведеною прокуратурою м. Харкова встановлено, що відповідачем в порушення ст. 125 Земельного кодексу України самовільно, без набуття права власності чи права користування та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_2 зайнято земельну ділянку загальною площею 0,0009 га, для розміщення малої архітектурної форми (газетний кіоск) для здійснення підприємницької діяльності.

Обстеженням на місцевості Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області встановлено, що відповідач використовує вищевказану земельну ділянку без документів на право користування земельною ділянкою. За результатами перевірки був складений акт обстеження земельної ділянки від 25.07.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено постанову від 25.07.2011р. № 000377, якою на ОСОБА_2 було накладено адміністративний штраф.

Розрахункова шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у сумі 477,09 грн. та адміністративний штраф були сплачені відповідачем, про що свідчить платіжна квітанція від 05.08.2011р., яка наявна в матеріалах справи ( арк. спр. 34).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Земельна ділянка є державною власністю і відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Харківської міської ради.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними). Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними (ст. 212 ЗК України).

Суд критично ставиться до посилань відповідача щодо того, що земельна ділянка зайнята ним не самовільно, а на підставі Попереднього договору № 8 від 20.06.2011 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та КП "Таганське", оскільки відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідно до ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку. А також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадів, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем Харківською міською радою не приймалося рішень про передачу у власність або надання в оренду ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Войкова ріг вул. Чорноморської, договір оренди між Харківською міською радою та відповідачем за вказаною адресою не укладався.

Статтею 188 Земельною кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем зайнято земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною площею 0,0009 га, без набуття права власності чи права користування, суд приходить до висновку що позовні вимоги прокурора щодо звільнення спірної земельної ділянки є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги прокурора щодо стягнення збитків в сумі 477,09 грн., суд виходить з наступного.

Приймаючи до уваги те, що прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків в сумі 477,09 грн. 08.08.2011 року, та враховуючи те, що відповідачем ще 05.08.2011 року було сплачено ці збитки, що підтверджується квитанцією, яка наявна в матеріалах справи, суд приходить до висновку, щодо відмови в задоволені позову в цій частині, оскільки вимога в частині стягнення збитків в сумі 477,09 грн. заявлена прокурором безпідставно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 124, 125,126,188, 212 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Зобов"язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (ідент. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0009 га за адресою: АДРЕСА_2 та привести її у придатний для використання стан.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (ідент. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 85,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (ідент. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині стягнення збитків в сумі 477,09 грн.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 10.10.2011 року.