Рішення № 18759020, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/31405.10.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопак" до Приватного підприємства "Фуд Юніт" про стягнення 79114, 09 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 20.09.2011 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 71046, 81 грн. основного боргу, 3113, 93 грн. інфляційних втрат, 788, 01 грн. 3 % річних та 4165, 34 грн. пені, а загалом 79114, 09 грн. у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 25/210 від 11.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03.08.2011р.

13 вересня 2011 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства "Фуд Юніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопак" 56798, 67 грн. основного боргу, 3113, 93 грн. інфляційних втрат, 788, 01 грн. 3 % річних та 4165, 34 грн. пені.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2011р. не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопак" (постачальник) та Приватним підприємством "Фуд Юніт" (покупець) укладено договір поставки № 25/2010, відповідно до умов якого постачальник зобовязується виготовити, поставити та передати у власність покупцю "Товар" (пакети) згідно накладних, які є невідємною частиною даного договору, а покупець зобовязується прийняти цей товар та своєчасно оплатити на умовах цього договору.

Кількість, асортимент, терміни виготовлення й поставки товару, згідно п. 2.1. договору визначаються письмовими заявками-специфікаціями, які є невідємною частиною договору і підписуються обома сторонами.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється згідно виставленого в специфікації терміну.

Згідно п. 5.1. договору покупець зобовязаний повністю оплатити вартість товару протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання товару. Ліміт одержаної і неоплаченої продукції не має перевищувати суми 200000 (двісті тисяч) грн.

Відповідно до п. 11.1 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та протягом одного року з дня його підписання.

Поясненнями позивача та видатковими накладними №№ РН-0000009 від 12 листопада 2010 року на суму 23223, 92 грн., РН-0000020 від 18 листопада 2010 року на суму 17500, 00 грн., РН-0000031 від 24 листопада 2010 року на суму 2736, 12 грн., РН-0000039 від 25 листопада 2010 року на суму 2872, 80 грн., РН-0000043 від 29 листопада 2010 року на суму 12365, 98 грн., РН-0000049 від 1 грудня 2010 року на суму 10416, 60 грн., РН-0000054 від 3 грудня 2010 року на суму 20000, 00 грн., РН-0000062 від 6 грудня 2010 року на суму 7387, 20 грн., РН-0000070 від 9 грудня 2010 року на суму 11329, 39 грн., РН-0000074 від 10 грудня 2010 року на суму 12000, 00 грн., РН-0000083 від 14 грудня 2010 року на суму 20918, 80 грн., РН-0000094 від 17 грудня 2010 року на суму 22462, 84 грн., РН-0000106 від 22 грудня 2010 року на суму 31415, 52 грн., РН-0000115 від 27 грудня 2010 року на суму 20000, 00 грн., РН-0000116 від 27 грудня 2010 року на суму 3582, 10 грн., РН-0000138 від 18 січня 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000146 від 25 січня 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000152 від 2 лютого 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000157 від 9 лютого 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000160 від 10 лютого 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000168 від 16 лютого 2011 року на суму 8000, 00 грн., РН-0000177 від 22 лютого 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000180 від 23 лютого 2011 року на суму 990, 00 грн., РН-0000185 від 25 лютого 2011 року на суму 4292, 56 грн., РН-0000192 від 1 березня 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000199 від 4 березня 2011 року на суму 4000, 00 грн., РН-0000295 від 13 травня 2011 року на суму 2623, 92 грн., РН-0000315 від 24 травня 2011 року на суму 2100, 00 грн., РН-0000321 від 31 травня 2011 року на суму 1553, 76 грн., РН-0000343 від 16 червня 2011 року на суму 2276, 10 грн., РН-0000361 від 23 червня 2011 року на суму 208, 60 грн., РН-0000367 від 29 червня 2011 року на суму 1545, 60 грн., РН-0000400 від 15 липня 2011 року на суму 2811, 18 грн., РН-0000406 від 20 липня 2011 року на суму 1656, 00 грн., РН-0000418 від 27 липня 2011 року на суму 1199, 52 грн., РН-0000426 від 29 липня 2011 року на суму 1199, 52 грн., РН-0000436 від 3 серпня 2011 року на суму 980, 16 грн., РН-0000449 від 12 серпня 2011 року на суму 1656, 00 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 283304, 19 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково та має заборгованість перед позивачем у розмірі 56798, 67 грн.

Доказів сплати зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 56798, 67 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 3113, 93 грн. та 3 % річних в розмірі 788, 01 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.1. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець сплачує на користь постачальника за кожний день прострочення оплати пеню, яка нараховується на суму заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару нараховано 4165, 34 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 4165, 34 грн. пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Фуд Юніт»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 96, код 35233976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Технопак»(79491, м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Ясна, буд. 49, код 37277727) 56798 (пятдесят шість тисяч сімсот девяносто вісім) грн. 67 коп. основного боргу, 4165 (чотири тисячі сто шістдесят пять) грн. 34 коп. пені, 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп. 3 % річних, 3113 (три тисячі сто тринадцять) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 66 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна