Рішення № 18759022, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/33505.10.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Центральна станція звязку" Державної адміністрації залізничного транспорту України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеленерготрейд" про стягнення 1118, 04 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність ЦСЗ-802 від 19 вересня 2011 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Державне підприємство "Центральна станція звязку" Державної адміністрації залізничного транспорту України звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеленерготрейд" про стягнення 1009, 16 грн. основного боргу, 25, 28 грн. пені, 4,89 грн. 3% річних, 8,07грн. інфляційних втрат та 70,64 грн. штрафу за прострочення виконання зобовязань.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.09.2011 року.

У судовому засіданні 05.10.2011 року позивачем були надані доповнення до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2011 р. не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 1 травня 2010 року між Держвним підприємством "Центральна станція звязку" Державної адміністрації залізничного транспорту України (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеленерготрейд" (споживач) укладено договір № 945 на користування місцевим телефонним звязком та надання послуг, відповідно до якого підприємство забезпечує підключення кінцевого пристрою споживача до телефонної мережі ЦСЗ, який має сертифікат відповідності Державного комітету звязку та інформатизації України, за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, надає споживачу в користування номер(и) телефону(ів), та послуги, що наведені у Додатку № 1, що додаються до договору № 945, а також прийом та обробку термінових телеграм, а споживач сплачує вартість робіт за установку та вартість послуг, які надаються.

Згідно п. 3.1. договору плата за користування телефонною мережею включає абонентську, плату, якщо вона передбачена, та плату за послуги, які надаються.

Пунктом 3.2. договору абонентська плата, похвилинна плата, якщо вона передбачена, плата за послуги, а також за телеграми встановлена на підставі діючих Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 3.6. договору одержаний рахунок оплачується споживачем в десятиденний термін, але не пізніше 20 числа наступного місяця після повного розрахункового періоду. Підприємство зобовязується забезпечити передачу міжміського та міжнародного трафіку споживача на автоматичну міжміську станцію операторів міжміського звязку, а споживач зобовязується в 10-и денний термін з дня отримання рахунку сплачувати за ці послуги електрозвязку на розрахунковий рахунок ВАТ "Укртелеком". Якщо оплата за звітний місяць не буде проведена на протязі 20 днів з дня отримання рахунку, відключенню або обмеженню надання послуг міжміського та міжнародного звязку підлягають всі телефони споживача.

Пунктом 7.1. визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2010 року.

Пунктом 2.2.3. договору визначено обовязок споживача своєчасно вносити абонентну плату та плату за надані послуги.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 945 на надання послуг телефонного звязку, позивачем надаються відповідачу постійні послуги (номер телефону 4688866) та додаткові послуги в місяць (стіл замовлень «1-21 ОСЗ») тарифом 11, 88 грн. за робочий день.

За період з 01.10.2010 року по 31.01.2010 року (85 робочих днів) позивачем було надано відповідачу послуги вартістю 1009, 16 грн. (85 робочих днів х 11, 88 (тариф згідно додатку № 1)), що відображено в рахунку № 945, який надано відповідачу для оплати.

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок № 945 за січень 2011 року на суму 1009, 16 грн., проте зазначений рахунок не був оплачений відповідачем.

14.04.2011р. позивачем було надіслано відповідачу претензію № ЦСЗ-353 з вимогою оплати боргу за договором, проте відповідач відповіді на претензію не направив та рахунок не оплатив.

05.05.2011р. позивач листом № ЦСЗ-388 від 28.04.2011 р. повідомив відповідача про наявність заборгованості, надіслав рахунок № 945 та акт звірки взаєморозрахунків, однак відповідач на претензію не відповів та борг не оплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором з надання послуг відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 1009, 16 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не виконано зобовязання з оплати вартості наданих послуг, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 1009, 16 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 8, 07 грн. та 4,89 грн. 3% річних, нарахованих позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару, є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4.2.1. у разі затримки оплати за надані послуги звязку понад встановлений термін (починаючи з 21 числа наступного місяця після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати наданих послуг нараховано 25,28 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 25,28 грн. пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, а тому, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи, що згідно вимог ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України, позивач є підприємством державного сектору економіки, а також те, що відповідачем прострочено сплату боргу за договором більш ніж на тридцять днів, вимога позивача про стягнення з відповідача 70, 64 грн. штрафу, нарахованого згідно закону, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеленерготрейд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код 34818853) на користь Державного підприємства "Центральна станція звязку" Державної адміністрації залізничного транспорту України (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, буд. 5, код 21629133) 1 009 (одна тисяча девять) грн. 16 коп. основного боргу, 25 (двадцять пять) грн. 28 коп. пені, 4 (чотири) грн. 89 коп. 3 % річних, 8 (вісім) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 70 (сімдесят) грн. 64 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна