Рішення № 18742702, 14.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа № 5015/3985/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Щевцової І.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ясін”, м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 306559,51 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет застави

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ясін”, м. Львів про стягнення 306559,51 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.07.2011 р. призначив розгляд справи на 03.08.2011 р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 17.08.2011 р., 14.09.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та третьою особою було укладено кредитний договір, на виконання умов якого третій особі надано кошти в сумі 290000,00 доларів США. Третя особа зобовязувалася протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обовязків по договору на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У звязку з неналежним виконанням третьою особою зобовязань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, третя особа свої зобовязання по кредитному договору не виконала суму кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у визначений в договорі строк сплатила частково, у звязку з чим позивач звернувся в Залізничний районний суд м. Львова про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова стягнуто з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 306559,51 доларів США. Проте, станом на дату подання позову в господарський суд, рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 306559,51 доларів США не виконано. Також зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, згідно умов якого відповідач передає в заставу позивачу для забезпечення вимог позивача по кредитному договору майно. Відповідно до умов договору застави, в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави. У звязку з цим просив стягнути заборгованість, звернувши стягнення на заставлене майно на суму 306559,51 доларів США шляхом продажу на прилюдних торгах.

Представником позивача подано також заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Відповідач та третя особа в судові засідання явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвали суду від 18.07.2011 р. не виконали, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 14.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 червня 2007 р. між ВАТ “Банк Універсальний”, правонаступником якого є ПАТ “Універсал Банк” (позивачем) та ОСОБА_2 (третьою особою) було укладено кредитний договір №33-1/69к-07.

За цим договором банк (позивач) надає позичальнику (третій особі) грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах: сума кредиту 290000,00 доларів США строком на 132 місяці, дата погашення 31 травня 2018 р., процентна ставка 13,0% річних.

У звязку з неналежним виконанням третьою особою своїх обовязків по кредитному договору №33-1/69к-07 від 01.06.2007 р. щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та повернення суми кредиту, позивач звернувся з позовом в Залізничний районний суд м. Львова про стягнення заборгованості.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 13.05.2011 р. у справі №2-1818/11 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Універсал Банк” заборгованість по кредитному договору №33-1/69к-07 від 01.06.2007 р. в розмірі 306559,51 доларів США.

20 червня 2011 р. на виконання вищевказаного рішення був виданий виконавчий лист.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, третя особа рішення Залізничного районного суду м. Львова від 13.05.2011 р. у справі №2-1818/11 не виконала, заборгованість третьої особи перед позивачем станом на дату подання позовної заяви в господарський суд становить 306559,51 доларів США.

14 червня 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави.

Даний договір частково забезпечує вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору №33-1/69к-07 від 01.06.2007 р., а також будь-яких додаткових договорів до нього, укладеного між заставодержателем та позичальником, за умовами якого останній зобовязаний заставодержателю до 31 травня 2018 р. повернути кредит у розмірі 290000,00 доларів США, що виражається за офіційним курсом НБУ на дату укладення основного зобовязання у розмірі 1464500,00 грн., проценти за користування кредитом в розмірі 13,0% річних, комісії, неустойки, штрафні санкції, а також інші платежі, передбачені кредитним договором та/або даним договором, в тому числі витрати, понесені заставодержателем у випадку звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 1.2. договору застави від 14.06.2007 р., заставодавець-майновий поручитель (відповідач) передає в заставу заставодержателю, в якості часткового забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, наступне обладнання: піч на подвійні контейнери з моторами 1 шт., матадор поличкова піч з мотором 1 шт., машина для замісу тіста 1 шт., машина для округлювання тіста 1 шт., машина для видовження тіста 1 шт., машина для вистоювання тіста 1 шт., машина для різки та важення тіста 1 шт., машина для просівки муки 1 шт.

Згідно п. 5.1. договору застави від 14.06.2007 р., заставодержатель (позивач) набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані позичальником, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум відсотків; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум штрафних санкцій.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України “Про заставу” встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України “Про заставу”).

Пунктом 4 абз. 2 ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягає до задоволення повністю.

Суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ясін”, м. Львів, вул. Шевченка, 327 (ідентифікаційний код 32182023) на користь Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 (ідентифікаційний код 21133352) 306559,51 доларів США заборгованості по кредитному договору №33-1/69к-07 від 01.06.2007 р., звернувши стягнення на заставлене майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Ясін”, а саме: піч на подвійні контейнери з моторами 1 шт., матадор поличкова піч з мотором 1 шт., машина для замісу тіста 1 шт., машина для округлювання тіста 1 шт., машина для видовження тіста 1 шт., машина для вистоювання тіста 1 шт., машина для різки та важення тіста 1 шт., машина для просівки муки 1 шт. згідно договору застави від 14.06.2011 р., шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ясін”, м. Львів, вул. Шевченка, 327 (ідентифікаційний код 32182023) на користь Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 (ідентифікаційний код 21133352) 24458 грн. 85 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.