Рішення № 18740807, 18.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1674/2011-27/103

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромальп", (вул. Бориславська,

8, м. Дрогобич, Львівська область, 82100)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул.

Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306)

про стягнення заборгованості за договором про заміну боржника в сумі 395 089, 60 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 11.11.1997 року Дрогобицьким МВ УМВС України у Львівській області, довіреність № 09/8 від 06.09.2011 року).

Від відповідача: ОСОБА_2 - провідний юрисконсульт, (паспорт серія НОМЕР_2 виданий 19.05.1994 року Калуським МРВ УМВС України у Івано-Франківській області, довіреність № 62/1-155 від 01.08.2010 року).

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромальп" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - відповідач) заборгованості в сумі 393 713, 13 гривень, з яких 389 466, 34 гривень - основний борг, 1 557, 87 гривень - інфляційні втрати та 2 688, 92 гривень - 3 % річних.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2011 року порушено провадження у справі № 5010/1674/2011-27/103, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 07.09.2011 року.

Ухвалою суду від 07.09.2011 року розгляд справи відкладався на 04.10.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

04.10.2011 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.10.2011 року.

Представник позивача, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав до суду заяву (Вх. № 8109/2011 - свх. від 30.09.2011 року) про збільшення розміру позовних, у відповідності до яких просить стягнути з відповідача заборгованості в сумі 395 089, 60 гривень, з яких 389 466, 34 гривень - основний борг, 1 557, 87 гривень - інфляційні втрати та 4 065, 39 гривень - 3 % річних. Зазначена заява прийнята судом до розгляду. Справа розглядається у відповідності до збільшених позовних вимог. Таким чином, предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 395 089, 60 гривень, з яких 389 466, 34 гривень - основний борг, 1 557, 87 гривень - інфляційні втрати та 4 065, 39 гривень - 3 % річних.

Представник відповідача надіслав суду відзив на позов (Вх. № 8176/2011 - свх. від 04.10.2011 року), у відповідності до якого позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці рівними частками, оскільки на даний час фінансовий стан відповідача не дозволяє виконати грошове зобов'язання негайно, у зв'язку з чим просить відстрочити виконання рішення на три місяці, на підставі ч. 6 ст. 83 ГПК України. Своє прохання мотивує тим, що внаслідок значної бюджетної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" по поверненню податку на додану вартість, фінансовий стан відповідача не дозволяє виконувати грошові зобов'язання негайно, в тому числі оплатити борг в сумі 393 713, 13 гривень. Крім цього, у відповідності із п. 4 "Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену небезпеку", затверджений постановою КМ України № 544 від 27.07.1995 року, "Положенням про Державний реєстр потенційно небезпечних обєктів", затвердженого постановою КМ України № 1228 від 28.08.2002 року, відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності внесений до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки (Свідоцтво про державну реєстрацію об'єкта підвищеної небезпеки від 17.10.2005 року) і виконання даного грошового зобов'язання, до надходження відповідачу коштів з бюджету по відшкодуванні ПДВ, спричинить термінову, непланову зупинку виробництва. А це в свою чергу, обумовить виникнення техно - екологічної небезпечної ситуації).

Представник відповідача не заперечує проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання відповідача, враховуючи вказівки, що містяться в роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" та Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" суд прийшов до висновку, що воно не підлягає до задоволення, оскільки вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема і те, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності внесений до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому, слід враховувати приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, у виняткових випадках залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Слід зазначити, що відстрочити виконання рішення господарський суд може лише у виняткових випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при заявлені клопотання до відзиву (клопотання) не додані докази, які підтверджують обставини, викладені у відзиві, щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Адже, представник відповідача посилається на бюджетну заборгованості по поверненню податку на додану вартість і фінансовий стан відповідача, однак жодних документів на підтвердження даних обставин суду не представлено.

Додатково слід зазначити, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпромальп" (кредитор), Відкритим акціонерним товариством "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (новий боржник), 15.05.2009 року укладено договір № А200902498 про заміну боржника, згідно п. 1. якого боржник передає на нового боржника частково грошовий борг у розмірі 592 076, 86 гривень, що виник в результаті неналежного виконання зобов'язань боржника перед кредитором, по договору субпідряду № 4 від 30.04.2009 року.

Кредитор не суперечить проти переведення частини боргу, визначеного у п. 1. цього договору (п. 3. договору).

Пунктом 4. даного договору сторони передбачили, що кредитор зменшує дебіторську заборгованість боржника по договору субпідряду № 4 від 30.04.2008 року на суму, вказану в п. 1 цього договору.

Боржник передає новому боржнику всю інформацію і документацію, яка підтверджує його права і обов'язки перед кредитором в момент підписання цього договору (п. 5 договору).

Згідно п. 6. договору зобов'язання нового боржника за даним договором вважаються виконаними після перерахування належних сум коштів, зазначених у п. 1 цього договору, на банківський рахунок кредитора, після новий боржник набуває всіх прав мкредитора по відношенню до боржника.

Зобов'язання боржника вважаються виконаними перед кредитором після перерахування новим боржником кредиту суми боргу, зазначеного у п. 1. цього договору (п. 7. договору).

На виконання умов договору відповідачем було перераховано 29.05.2009 року для позивача грошові кошти в сумі 202 610, 52 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, копія якої знаходяться в матеріалах справи (а. с. 10).

Таким чином, починаючи з 30.05.2009 року по 04.10.2011 року (до моменту подачі позовної заяви до суду) сума основної заборгованості відповідача по договору становить 389 466, 34 гривень.

23.05.2011 року позивачем була нарочно вручена відповідачу претензія щодо сплати заборгованості за договором про заміну боржника з вимогою перерахувати заборгованість в сумі 389 466, 34 гривень на розрахунковий рахунок позивача. Проте, вищенаведена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 612 Цивільного кодексу України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за прострочення виконання зобов'язання по договору № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року нараховано 1 557, 87 гривень - інфляційних втрат за період з червня місяця 2011 року по липень 2011 року та 3 % річних в сумі 4 065, 39 гривень за період з 31.05.2011 року по 04.10.2011 року, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних міститься в матеріалах справи.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 612 Цивільного кодексу України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 202 610, 52 гривень основного боргу відповідачем погашено 29.05.2009 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, копія якої знаходяться в матеріалах справи (а. с. 10).

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача по договору підтверджена матеріалами справи, становить 389 466, 34 гривень та підлягає стягненню в користь позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за прострочення виконання зобов'язання по договору № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року правомірно нараховано 1 557, 87 гривень - інфляційних втрат за період з червня місяця 2011 року по липень 2011 року та 3 % річних в сумі 4 065, 39 гривень за період з 31.05.2011 року по 04.10.2011 року, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах позовних вимог, заявлених, у відповідності до заяви про збільшення розміру позовних вимог (Вх. № 8109/2011 - свх. від 30.09.2011 року). Оскільки, у відповідності до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення чи збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Задовольняючи позов суд відхиляє, як передчасно подане та не обґрунтоване, клопотання про відстрочку виконання судового рішення.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, у зв'язку з доведенням спору до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 520, 526, 530, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромальп" (вул. Бориславська, 8, м. Дрогобич, Львівська область, 82100) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306) про стягнення 395 089, 60 гривень, у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань за договором № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, ідентифікаційний код: 33129683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромальп" (вул. Бориславська, 8, м. Дрогобич, Львівська область, 82100, ідентифікаційний код: 34573065) - 395 089, 60 гривень (триста дев'яносто п'ять тисяч вісімдесят дев'ять гривень шістдесят копійок) за договором № А200902498 про заміну боржника від 15.05.2009 року, з яких 389 466, 34 гривень - основний борг, 1 557, 87 гривень - інфляційні втрати та 4 065, 39 гривень - 3 % річних, а також 3 950, 90 гривень (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень дев'яносто копійок) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 18.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_____ Михайлишин В. В. 18.10.11