Рішення № 18740682, 13.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.11 р. Справа № 4/286

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 01.08.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”

м. Маріуполь

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Інтера” м. Маріуполь

про стягнення 1865,67грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

ККП „Маріупольтепломережа”м. Маріуполь звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Центр Інтера” м. Маріуполь 1865,67грн., з яких: 1724,31грн. заборгованість за послуги з теплопостачання за березень-квітень 2011р., 70,55грн. інфляційні, які нараховані за період з 24.03.2011р. по 11.07.2011р., 13,34грн. - 3%річних, які нараховані за період з 24.03.2011р. по 11.07.2011р., 57,47грн. пеня, яка нарахована за період з 11.04.2011р. по 11.07.2011р. відповідно до п. 4.4 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір на відпущення теплової енергії №18 від 30.07.2008р. з дислокацією, акт на включення опалення з 07.10.2010р., рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №83 від 12.03.2009р. „Про тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання, які надаються бюджетним організаціям та іншим споживачам (крім населення)”, картку обліку витрат теплової енергії, рахунки-фактури №03-2282/01 від 24.03.2011р. на суму 947,27грн. за березень 2011р., №04-2282/01 від 27.04.2011р. на суму 777,04грн. за квітень 2011р., які направлені відповідачу для оплати.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою. На вимогу господарського суду не надав письмовий відзив. Ухвалу про призначення слухання справи отримано уповноваженою особою, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на відпущення теплової енергії №18 від 30.07.2008р., а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на відпущення теплової енергії №18 від 30.07.2008р.

Згідно умов п. 1.1 цього договору постачальник (позивач) подає теплову енергію для обєктів споживача (відповідач), а саме: для медичного центру по вулиці Лавицького, 15, к. 110, опалення за тепломіром 62,70 м. кв., гаряча вода - 2,64 м. куб., а споживач приймає та оплачує теплову енергію по затвердженим тарифам (цінам) в строки, передбачені договором.

Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконавчим комітетом міської ради (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору споживач за отриману теплову енергію проводить оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконавчим комітетом міської ради, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду. Оплата проводиться згідно виставлених рахунків в строк не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається постачальником під підпис повноважній особі або працівникам споживача. В разі неотримання рахунку до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен самостійно отримати рахунок у постачальника. Вартість послуг: за опалення при розрахунку за приладами обліку 62,70 м. кв. при тарифі 449,10грн. за 1 Гкал; за гаряче водопостачання по нормам споживання в разі використання 2,64 м. куб. в місяць при тарифі 17,76грн. за 1 м. куб.

Відповідно до п. 5.1 договору він укладений на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляді.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт на включення опалення з 07.10.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги з урахуванням рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №83 від 12.03.2009р. „Про тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання, які надаються бюджетним організаціям та іншим споживачам (крім населення)” виставлені рахунки-фактури №03-2282/01 від 24.03.2011р. на суму 947,27грн. за березень 2011р., №04-2282/01 від 27.04.2011р. на суму 777,04грн. за квітень 2011р., всього на загальну суму 1724,31грн.

3

Факт направлення цих рахунків-фактур відповідачу підтверджується поштовими фіскальними чеками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1 договору оплата проводиться згідно виставлених рахунків в строк не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Господарським судом встановлено рахунок-фактура №03-2282/01 від 24.03.2011р. на суму 947,27грн. за березень 2011р. направлений відповідачу 07.04.2011р., №04-2282/01 від 27.04.2011р. на суму 777,04грн. за квітень 2011р. направлений 06.05.2011р.

Відповідач, в порушення умов договору, не сплатив отримані послуги, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 1724,31грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи не оплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути 70,55грн. інфляційних, які нараховані за період з 24.03.2011р. по 11.07.2011р. та 13,34грн. 3%річних, які нараховані за період з 24.03.2011р. по 11.07.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

4

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, але нарахування річних та інфляційних проведене позивачем без врахування строків отримання рахунків відповідачем та загальних правил (методики) нарахування, провівши власний розрахунок, господарський суд задовольняє вимоги щодо стягнення річних та інфляційних частково в наступних розмірах: 3%річних в сумі 10,28грн., інфляційні в сумі 4,21грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 57,47грн. пені, яка нарахована за період з 11.04.2011р. по 11.07.2011р. відповідно до п. 4.4 договору, господарський суд виходить з наступного:

Сторонами в п. 4.4 договору узгоджено, що в разі несплати рахунка в зазначений термін споживачу нараховується пеня згідно Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу субєкту підприємницької діяльності пеня нараховується у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” в розмірі 1% за кожен день прострочення.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, задовольняє цю вимогу частково в сумі 53,15грн., оскільки сторонами в договорі передбачений вид відповідальності та її розмір за несвоєчасну оплату відповідачем отриманої теплової енергії, доведений факт отримання послуг та їх несплати в установлені договором терміни, а також позивачем пеня нарахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, але без врахування термінів оплати рахунків, узгоджених сторонами в п. 4.1 договору.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної господарським судом суми.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Інтера” м. Маріуполь про стягнення 1865,67грн., з яких: 1724,31грн. заборгованість, 70,55грн. інфляційні, 13,34грн. - 3%річних, 57,47грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Інтера” м. Маріуполь-87515, вул. Артема, 88-75, ЄДРПОУ 33760258 на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь-87518, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279 суму заборгованості в розмірі 1724,31грн., 3%річних в сумі 10,28грн., інфляційні в сумі 4,21грн., 53,15грн. пеня, 97,97грн. витрат на оплату державного мита та 226,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 13.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,1 позивачу,1 відповідачу