Рішення № 18740668, 13.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.11 р. Справа № 4/276

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 04.01.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2 представник керівника підприємства,

за позовом - Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми

„Чародійка” м. Макіївка

про стягнення 32883,18грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

КП „Макіївтепломережа” м. Макіївка звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ ВКФ „Чародійка” м. Макіївка 32883,18грн., з яких: 27500,00грн. заборгованість за послуги з теплопостачання за період з березня 2010р. по квітень 2011р. (в літній період послуги з опалення не надавались), 1548,32грн. інфляційні, 510,75грн. - 3%річних, 1399,10грн. пеня, яка нарахована за прострочення оплати відповідно до п. 7.2.3 договору, 1925,01грн. штраф в розмірі 7% за прострочення оплати понад 30 діб, нарахований відповідно до п. 7.2.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008р. з додатками, додатковою угодою від 01.10.2009р., рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради №1059 від 23.09.2009р. „Про тарифи на послуги теплопостачання”, акти на включення опалення від 13.11.2009р., від 11.10.2010р. та виключення опалення від 15.04.2010р., від 18.04.2011р., акти, які складені сторонами щодо показників теплового лічильника, рахунки №162 від 17.03.2010р. на суму 3529,90грн. за період 16.02.-15.03.2010р., №162 від 20.04.2010р. на суму 2601,05грн. за період 16.03.-15.04.2010р., №162 від 31.10.2010р. на суму 576,58грн. за період 09-20.10.2010р., №162 від 23.11.2010р. на суму 1830,37грн. за період 09.10.-15.11.2010р. та повернення, №162 від 13.12.2010р. на суму 2560,08грн. за період 16.11-13.12.2010р., №162 від 18.01.2011р. на суму 4716,84грн. за період 01-17.01.2011р., доплата за період 14-31.12.2010р., №162 від 23.02.2011р. на суму 2081,99грн. за період 01-14.02.2011р., №162 від 24.03.2011р. на суму 6731,24грн. за періоди 18-31.01.2011р., 15.02-10.03.2011р., №162 від 20.04.2011р. на суму 3123,71грн. за період 11.03-15.04.2011р., які отримані відповідачем.

Відповідач погодився із сумою боргу в повному обсязі і пояснив суду, що позивачем надавались послуги по опаленню тільки в період опалення, а не за період, який вказаний у позові.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008р., а також річних, інфляційних, пені та штрафу, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії №162 від 17.10.2008р.

Згідно умов п. 1 цього договору теплопостачальна організація (позивач) поставляє споживачу (відповідач) на обєкти перукарня „Чародійка”, мікрорайон Калінінський, 4, (додаток №1) площею 120,50 м. кв., що складає 1,90% від загальної кількості споживачів (з 25.10.2009р. площа складає 254,40 м. кв., що складає 3,97% від загальної кількості споживачів), теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. теплова енергія, що поставляється за даним договором, використовується споживачем виключно для опалення приміщень, згідно дислокації. теплова енергія поставляється споживачу в обсягах згідно з додатками №№1-5 до договору (п. 2.1 договору). Початок та закінчення опалювального періоду визначається та встановлюється рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради (п. 2.3 договору). Облік відпущеної теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановленим на тепловому введенні споживача в порядку, визначеному законодавством України (п. 2.6 договору). За відсутності приладів обліку або при виведенні їх з ладу оплата проводиться згідно розрахунку по затвердженим тарифам, у порядку, визначеному законодавством України (п. 2.7 договору).

Згідно п. 6 договору „Розрахунки за теплову енергію” розрахунки за теплову енергію проводяться відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування м. Макіївки тарифів та на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії. Тарифи затверджені рішенням виконавчого комітету міської ради м. Макіївки №1102 від 16.09.2008р. тарифи на момент укладання договору складають: для споживачів бюджетної сфери: 326,67грн. без ПДВ за 1 Гкал, 18,63грн. без ПДВ за 1 куб. м. гарячої води; для інших споживачів: 371,22грн. без ПДВ за 1 Гкал.

01.10.2009р. сторонами підписана додаткова угода до договору, згідно якої відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради м. Макіївки №1059 від 23.09.2009р. змінені тарифи, а саме: для споживачів бюджетної сфери 523,90грн. без ПДВ за 1 Гкал, 27,91грн. без ПДВ за 1 куб. м. гарячої води; для інших споживачів 599,10грн. без ПДВ за 1 Гкал.

В залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв або інших складових, тариф може змінюватись без узгодження зі споживачем, але у відповідності з діючим законодавством. Про зміну тарифу теплопостачальна організація оповіщає споживача письмово або через засоби масової інформації (міська газета) та оформлюється додатковою угодою. Загальна сума договору складається із сум вартості місячних поставок теплової енергії в опалювальний період. Теплова енергія поставляється споживачу на умовах 100% попередньої оплати. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Передплату за жовтень споживач сплачує теплопостачальній організації до 28 вересня по вартості теплової енергії жовтня місяця попереднього опалювального сезону. Остаточний рахунок за жовтень теплопостачальна організація надає до 28 жовтня. Розрахунковим періодом є період з 15 числа попереднього місяця по 15 число поточного місяця (крім жовтня). Споживач до початку розрахункового періоду, але не менш ніж за 15 дів, сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеного в додатку №1 обсягу споживання теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за минулий період. Якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, він до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії відповідного місяця попереднього опалювального сезону. остаточний розрахунок відбувається протягом 10 банківських днів після отримання рахунку фактичного споживання. У випадку, коли використання обсягів

3

теплової енергії нижче передплати, залишок (сальдо) враховується на наступний період, а для бюджетних установ згідно постанови КМУ №1404 від 09.10.2006р. зі змінами та доповненнями попередня оплата послуг передбачається на строк не більше одного місяця. У випадку, коли комерційний прилад обліку враховує витрати теплової енергії декількох споживачів, витрати розподіляються між споживача пропорційно до їхньої долі опалювальної площі. Сторони дійшли згоди, що при наявності заборгованості у споживача за даним договором теплопостачальна організація зараховує плату, що надійшла, у рахунок погашення заборгованості за теплову енергію, спожиту в минулому періоді, незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні, крім бюджетних установ.

Відповідно до п. 10.1 договору він діє пять років.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення від 13.11.2009р., від 11.10.2010р. та виключення опалення від 15.04.2010р., від 18.04.2011р.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги на підставі актів, які складені сторонами щодо показників теплового лічильника, виставлені рахунки №162 від 17.03.2010р. на суму 3529,90грн. за період 16.02.-15.03.2010р., №162 від 20.04.2010р. на суму 2601,05грн. за період 16.03.-15.04.2010р., №162 від 31.10.2010р. на суму 576,58грн. за період 09-20.10.2010р., №162 від 23.11.2010р. на суму 1830,37грн. за період 09.10.-15.11.2010р. та повернення, №162 від 13.12.2010р. на суму 2560,08грн. за період 16.11-13.12.2010р., №162 від 18.01.2011р. на суму 4716,84грн. за період 01-17.01.2011р., доплата за період 14-31.12.2010р., №162 від 23.02.2011р. на суму 2081,99грн. за період 01-14.02.2011р., №162 від 24.03.2011р. на суму 6731,24грн. за періоди 18-31.01.2011р., 15.02-10.03.2011р., №162 від 20.04.2011р. на суму 3123,71грн. за період 11.03-15.04.2011р., всього на загальну суму 27751,76грн.

Факт отримання цих рахунків підтверджується підписами повноважних осіб відповідача в самих рахунках, копії яких наявні в матеріалах справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6 договору передбачені (встановлені) конкретні терміни оплати відповідачем отриманої теплової енергії.

Відповідач, в порушення умов договору, частково сплачував отримані послуги, що не заперечує відповідач, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 27500,00грн., яка на час звернення з позовом не сплачена. Розмір заборгованості підтвердили уповноважені представники підприємств, підписавши акт звірки розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в частині загального боргу у повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути з нього 1548,32грн. інфляційних, 510,75грн. 3%річних.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

4

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання сплачені тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 1548,32грн. інфляційних та 510,75грн. 3%річних.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 1399,10грн. пені, яка нарахована за прострочення оплати відповідно до п. 7.2.3 договору та 1925,01грн. штрафу в розмірі 7% за прострочення оплати понад 30 діб, який нарахований відповідно до п. 7.2.3 договору, господарський суд виходить з наступного:

Сторонами в п. 7.2.3 договору узгоджено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,1% вартості товару, за яким допущене прострочення виконання за кожен день, а за прострочення понад 30 діб додатково відшкодовується штраф в розмірі 7% визначеної вартості.

Положення п. 7.2.3 договору не суперечать вимогам ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, що є спеціальним нормативним актом, згідно з яким за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - субєкти

5

підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, задовольняє вимоги щодо стягнення пені та штрафу в повному обсязі, оскільки сторонами в договорі передбачений вид відповідальності та її розмір за несвоєчасну оплату відповідачем отриманої теплової енергії, доведений факт отримання послуг та їх несплати в установлені договором терміни.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Чародійка” м. Макіївка про стягнення 32883,18грн., з яких: 27500,00грн. заборгованість, 1548,32грн. інфляційні, 510,75грн. - 3%річних, 1399,10грн. пеня, 1925,01грн. штраф в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Чародійка” м. Макіївка-86107, мікрорайон Калінінський, 4, ЄДРПОУ 13492619 на користь Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка-86156, вул. Лебедева, госпблок, ЗКПО 31534547 суму заборгованості в розмірі 27500,00грн., 1548,32грн. інфляційних, 510,75грн. - 3%річних, 1399,10грн. пені, 1925,01грн. штрафу, 328,83грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 13.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу