Рішення № 18740191, 18.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 жовтня 2011 р. Справа 13/145/2011/5003

за позовом:Прокурора Ленінського району м.Вінниці (вул.Космонавтів, 26, м.Вінниця, 21021) в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул.Мєчнікова,16а, м.Київ, 01601; вул.Соборна,15 а, м.Вінниця, 21050)

до:Селянського (фермерського) господарства "Луч" (с.Юрківка, Тульчинський р-н, Вінницька область, 23620)

про стягнення 335 998,19 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Ульяненкова Т.В.

Представники

прокурора : Войтенко В.М., посвідчення

позивача : ОСОБА_1, доручення

відповідача : ОСОБА_2, керівник

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 04.10.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави - в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до Селянського (фермерського) господарства "Луч" про стягнення 335 998,19 грн. заборгованості, що включає в себе: 303588,58 грн. - основного боргу (за період несплати лізингових платежів з 10 грудня 2009 року по 18 січня 2011 року), яка в свою чергу складається з 153491,18 грн. - лізингових платежів за фактичний строк користування предметом лізингу по 18.01.2011 р. (в тому числі: 111196,71 грн. - в частині відшкодування вартості техніки; 42294,47 грн. - в частині щорічної винагороди) та 150097,40 грн. - різниці між залишковою вартістю та її експертною оцінкою, 13223,29 грн. - пені (за період з 11.12.2009 р. по 18.07.2011 р.), 13501,63 грн. - інфляційних нарахувань та 5684,69 грн. - 3% річних, з призначенням до слухання на 02.02.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 16.02.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явились прокурор та представники сторін.

Представником позивача попередньо через канцелярію суду надано клопотання про збільшення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача 13131,41 грн. - пені, 15569,91 грн. - інфляційних нарахувань та 5847,90 грн. - 3% річних, щодо стягнення основної суми боргу залишити без змін. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, які підтримали уточнені позовні вимоги та представника відповідача, який позов не визнав, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

03.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір прямого лізингу №2-08-220 пфл, згідно умов якого позивач, як лізингодавець, взяв на себе зобов'язання передати відповідачу - лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність. Додатком №1 до договору фінансового лізингу визначено предмет лізингу, яким є зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" вартістю 570 000,00грн., Додатком №2 до договору встановлено графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до п.3.5.3 відповідач лізингоодержувач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмету лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу вартості предмету лізингу;

- винагороду у розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні шість місяців.

Згідно п.4.2 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору "Графік лізингових платежів".

Як стверджується актом №1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 10.06.2008 року, позивач передав, а відповідач прийняв зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" вартістю 570000 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі з моменту підписання двостороннього акту одержання предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати лізингового платежу встановлюється числом дати підписання двостороннього акту (у даному випадку - це 10 червня 2008 року). Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання двостороннього акту, тобто 10.12.2008 року, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Згідно з п. 4.2. Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів".

07.07.2009 року господарським судом Вінницької області було винесено рішення у справі 12/101-09, згідно якого із відповідача - СФГ «Луч» на користь ВАТ НАК «Украгролізинг», в особі Вінницької філії стягнуто 101918,03 грн. боргу та 6363,93 грн. пені, на виконання якого 21.07.2009 року господарським судом Вінницької області видано наказ про виконання рішення господарського суду у справі 12/101-09. Заборгованість за вказаним наказом суду стягнута частково в сумі 25201,23 грн.

З моменту винесення зазначеного рішення судом згідно Графіка сплати лізингових платежів (Додаток №2 до Договору) до сплати Відповідачу наступили чергові лізингові платежі, а саме: 10.12.2009 року - 49142,14 грн.; 10.06.2010 року - 47930,89 грн. та 10.12.2010 року - 46719.64 грн., всього на суму 143792,67 грн.

Позивач зазначає, що в зв'язку з тим , що техніка була повернута лише 18.01.2011 року, то за фактичний період користування з 11.12.2010 року по 18.01.2011 року (39 календарних днів) було нараховано лізингових платежів в сумі 9698,51 грн. (в тому числі відшкодування вартості техніки 7375,29 грн., в частині щорічної винагороди - 2323,22 грн.).

Таким чином, Відповідачу в період з 10.12.2009 року по 18.01.2011 року до сплати наступило: 10.12.2009 року - 49142,14 грн.; 10.06.2010 року - 47930,89 грн.; 10.12.2010 року - 46719,64грн.; 18.01.2011 року - 9698. 51 грн., всього на суму 153491,18 грн.

Згідно п.8.5 Договору фінансового лізингу №2-08-220 пфл від 03.06.2008 року предмет лізингу, в даному випадку комбайн КЗС-9-1 «Славутич», лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю в технічно справному і комплектному стані та сплатити заборгованість згідно чергових лізингових платежів за фактичний строк користування предметом лізингу.

В зв'язку з тим, що техніка, яка знаходилась у користуванні відповідача, на час її повернення лізингодавцю, не відповідала нормальному ступеню спрацювання та знаходилась у несправному стані 15.12.2010 року була визначена ринкова вартість комбайна зернозбирального «Славутич» КЗС-9-1 і складала 152620,04 грн.

Визначена експертом вартість техніки була зазначена у акті приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 18.01.2011 року та у акті звірки розрахунків від 18.01.2011 року, які підписані як позивачем, так і відповідачем.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що амортизація предмету лізингу нараховується Лізингоодержувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу.

Позивачем враховуючи зміст п. 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27 квітня 2000 року визначено, що одним із методів нарахування амортизації основних засобів є прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкту основних засобів, було визначено залишкову вартість предмету лізингу на день його повернення Лізингодавцю станом на 18.01.2011 року, яка склала 152620,04 грн.

Відповідно, до п.3.5.2 договору лізингоодержувач зобов'язався належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватись умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

Така різниця між залишковою вартістю техніки та експертною оцінкою склалася через недотримання відповідачем правил експлуатації техніки (предмету лізингу), тобто порушенням ним договірних відносин.

Згідно тверджень позивача, на момент повернення техніки відповідач визнав той факт, що ринкова вартість техніки є нижчою від її залишкової вартості, підписавши акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 18.01.2011 року та акт звірки розрахунків від 18.01.2011 року, де зазначена ринкова вартість предмету лізингу.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, на момент повернення техніки відповідач зобов'язаний був сплатити лізингові платежі за фактичний строк користування Предметом лізингу по 18.01.2011 року в сумі 153491,18 грн. ( в тому числі: 111196,71 грн. - в частині відшкодування вартості техніки; 42294.47 грн. - в частині щорічної винагороди) та різницю між залишковою вартістю техніки та її експертною оцінкою 150097,40 грн., а всього 303 588,58 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В пункті 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. В ч.1 ст.16 названого Закону зазначається, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином суд приходить до висновку що у відповідача виникло зобов'язання щодо здійснення сплатити лізингових платежів за договором №2-08-220 пфл від 03.06.2008 року за період з 10.12.2009 року по 18.01.2011 року.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.3-4, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не надав суду доказів сплати чергових лізингових платежів, а також будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, натомість сума заборгованості підтверджується обопільно підписаним актом звірки станом на 18.01.2011 р.

Аналізуючи викладені обставини та керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 19199,86 грн. - суми основного боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 13131,41 грн. - пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 13131,41 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат, так як вказана вимога передбачена умовам п.7.1 договору, де вказано, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.

Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 15569,91 грн. - інфляційних нарахувань та 5847,90 грн. - 3% річних, згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15569,91 грн. - інфляційних нарахувань та 5847,90 грн. - 3% річних, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Луч" (с.Юрківка, Тульчинський р-н, Вінницька область, 23620, код 20102814) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул.Мєчнікова,16а, м.Київ, 01601; вул.Соборна,15 а, м.Вінниця, 21050, код 25510665) 153491,18 грн. - лізингових платежів за фактичний строк користування предметом лізингу; 150097,40 грн. - різниці між залишковою вартістю та її експертною оцінкою; 13131,41 грн. - пені, 15569,91 грн. - інфляційних нарахувань та 5847,90 грн. - 3% річних,

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Луч" (с.Юрківка, Тульчинський р-н, Вінницька область, 23620, код 20102814) в доход Держаного бюджету 3381,39 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратурі Вінницької області