ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
13 жовтня 2011 р. Справа 7/137/2011/5003
за позовом: Вінницького обласного центру зайнятості - Робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м. Вінниця
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +",
м. Вінниця <адреса відповідача >
про стягнення 4 608,53 грн.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.
Представники
позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 15-13/2743 від 27.09.2011 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 29.06.2006 року.
ОСОБА_2 - довіреність № 12-13/2954 від 13.10.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий15.09.1998 року.
відповідача: Скидан Ю.А. - директор ТОВ "Вінницький проектний інститут +", паспорт серія НОМЕР_3 виданий 17.10.1995 року.
ОСОБА_3 - довіреність б/н від 27.09.2011 року, паспорт серія НОМЕР_4 виданий 05.03.2009 року.
ВСТАНОВИВ :
Вінницький обласний центр зайнятості - Робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м. Вінниця звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +", м. Вінницяпро стягнення 4 608,53 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою від 06.10.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/137/2011/5003 та призначено до розгляду на 13.10.2011 року.
В судовому засіданні представником відповідача подано заперечення на позовну заяву в якому останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
В судовому засіданні 13.10.2011 року оголошувалась перерва в межах дня з метою надання сторонами додаткових документів.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
12.10.2010 року між Вінницький обласний центр зайнятості - Робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +" (Виконавець) укладено контракт № 1176 на розробку проектно-кошторисної документації.
Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання на виготовлення проектно-кошторисної документації.
Згідно п. 2.1 вартість робіт за Контрактом згідно з протоколом узгодження від 12.10.2010 року становить 250 038,00 грн. у тому числі ПДВ - 41 673 грн., відповідно до кошторису № 1 (Додаток № 2, 3)
До вартості розробки проектної документації включається вартість 5-ти примірників ПКД: чотири примірники Замовнику, один примірник архівний.
Договірна ціна робіт, передбачених в п. 2.1. Контракту, в разі збільшення або зменшення обсягу робіт може уточнюватись за погодженням сторін. У всіх змінах вартості проектних робіт сторони укладають додаткову угоду до Контракту (п. 2.2 Контракту).
Відповідно п. 2.4 Контракту оплата проектних робіт проводиться Замовником авансовим платежем у розмірі 30 % вартості Контракту, тобто 75 000,00 грн., який перераховується не пізніше 5-ти банківських днів після підписання Контракту сторонами.
Кінцевий розрахунок за виконану роботу проводиться після передачі готової продукції Замовнику в повному обсязі і після проведення всіх експертиз з позитивними висновками з підписанням акту здачі-приймання робіт, а саме в розмірі 70 % загальної вартості (п. 2.5 Контракту).
Згідно п. 3.1 Контракту термін виконання Контракту: початок - протягом 5-ти днів з дня отримання авансу, закінчення - 01.05. 2011 року.
Зміст, терміни виконання і передачі Замовнику робіт визначаються календарним планом виконання проектних робіт (додаток 1). У календарний план включаються вартість етапів розробки проектної документації і терміни її оплати (п.3.2 Контракту).
У разі зміни технічних умов і вихідних даних Замовник зобов'язаний протягом 5-и днів письмово сповістити про це Виконавця доповненням (зміною) технічного завдання або документом, що його замінює. При цьому в разі необхідності сторони оформляють додаткові угоду до Контракту з уточненням строків виконання робіт і їх вартості, враховуючи витрати, яких зазнав Виконавець, та вносять відповідні зміни в календарний план (п. 4.3 Контракту).
Згідно п. 4.4. Після закінчення виконання проектних робіт Виконавець передає Замовнику документацію і акт здачі-приймання проектної продукції.
У разі порушення встановлених Контрактом термінів виконання робіт з вини Виконавця, останній платить Замовнику за кожний прострочений день штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (п. 5.4 Контракту).
У випадку несвоєчасної оплати робіт згідно даного Контракту Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (п. 5.5 Контракту).
Виплата санкцій не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань, не допускається зміна Замовником в односторонньому порядку своїх договірних зобов'язань по оплаті виконаних робіт без отримання згоди Виконавця та оформлення відповідної додаткової угоди по Контракту (п. 5.7 Контракту).
Відповідно до Акту від 18.01.2011 року № 9 здавання - приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, Виконавець передав Замовнику частину документів, що входять до складу проектно-кошторисної документації чим виконав зобов'язання по Контракту лише на 30% (на суму 75 000,00 грн. перерахованого авансу ).
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виготовлення ПКД не виконав в повному обсязі, а саме: 71 невиконаних робіт на суму 175038,00 грн..
Позивачем на адресу відповідачу надсилалися вимоги щодо виконати зобов'язання. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань 06.06.2011 року сторони розірвали Контракт. В угоді про розірвання контракту зазначено, що сторони не мають фінансових претензій одна до одної в частині виконаних робіт на суму перерахованого авансу.
21.06.2011 року на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплати штрафних санкцій на суму 4 608,53 грн..
21.07.2011 року від відповідача надійшов лист в якому зазначено що вжив всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання і тому звільнений від відповідальності за порушення зобов'язання.
Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З підписанням 01.10.2010 року та 03.12.2010 року сторонами договорів між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 4 (Підряд на проектні та пошукові роботи) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.887-891 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно п.1 ч.1 ст.889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
В п. 5.4 Контракту у разі порушення встановлених термінів виконання робіт з вини Виконавця, останній платить Замовнику за кожний прострочений день штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку штраф останнім обраховано у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення штрафу є правомірною.
Разом з тим стосовно вказаної вимоги суд дійшов висновку про зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу враховуючи наступне.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.19994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", в якому зазначається, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Також суд взяв до уваги п.3.9.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" якому зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.
Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки суд взяв до уваги важкий матеріальний стан відповідача, який підтверджується відповідними доказами поданими 13.10.2011 року (довідками, ріішеннями судів тощо).
Враховуючи викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує розмір заявленої до стягнення пені до 500,00 грн..
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо штрафу.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищевикладених мотивів щодо зменшення розміру штрафу.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
13.10.2011 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +", вул. Київська, 14, м. Вінниця, 21009 (ідентифікаційний код - 32537879) на користь Вінницького обласного центру зайнятості - Робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вул. Червоноармійська, 3а, м. Вінниця (ідентифікаційний код - 05392714) - 500 грн. 00 коп. - штрафу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +", вул. Київська, 14, м. Вінниця, 21009 (ідентифікаційний код - 32537879) в доход Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 жовтня 2011 р.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи.
Судове рішення № 18740188, Господарський суд Вінницької області було прийнято 13.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/137/2011/5003. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: