Рішення № 18740090, 13.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2011 р. Справа 11/102/2011/5003

за позовом прокурора Тростянецького району в інтересах держави - Глибочанської

сільської ради

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10603,96 грн. оплати за землю

суддя Матвійчук В.В.

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

прокурор : В. Олексюк;

позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями;

відповідача : ОСОБА_1 підприємець, ОСОБА_2 за договором та ордером.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на рахунок Глибочанської сільської ради гроші в сумі 10603, 96 грн. згідно договорів від 01.01.2008 р. та від 19.03.2009 р..

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Глибочанською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 01.01.2008 року укладено договір оренди землі, розміром 1,7 га земель промисловості на строк 1 рік.

Згідно п.п. 9, 11 договору оренди, за користування об'єктом оренди орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату в сумі 4102,10 грн. ( за рік) шляхом помісячних рівних платежів (341,84грн.), кінцевий термін сплати 15 листопада кожного року. Відповідно п. 5.4 договору орендна плата сплачується орендарем один раз у квартал до 10 числа місяця, що слідує за кварталом. В порушення умов договору, за відповідачем станом на 01.01.2011 р. рахується заборгованість по сплаті орендної плати за 2009 рік, яка складає 4102,08 грн..

В подальшому між сторонами укладено договір оренди землі від 19.03.2009 року. За цим договором відповідачу передається земельна ділянка в строкове платне користування промислового використання площею 1,3240 га на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, а саме комплекс будівель та споруд, який належить орендодавцю на праві власності. Строк дії цього договору 9 років. Відповідно акту прийому передачі об'єкту оренди від 19.03.2009 року відповідач прийняв в користування зазначену земельну ділянку.

Згідно п. 9, 11 цього договору орендар зобов'язується щорічно вносити орендну І плату за користування земельною ділянкою в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі - 5572,96 грн. (за рік), через щомісячні рівні платежі (464,42 грн.), які повинні вноситись не пізніше 30 числа наступного місяця, кінцевий термін сплати 15 листопада кожного року.

В порушення положень договору, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати за період з січня 2009 р. по лютий 2010 року. Розмір заборгованості станом на 01.01.2011 року складає 6501,88 грн. В загальному за оренду земельних ділянок за період січня 2008р. - лютого 2010 року заборгованість відповідача складає 10 603,96 грн..

Відповідач в поясненнях заперечує проти позову прокурора посилаючись на те, що викладені в позовній заяві обставини та обґрунтування не відповідають вимогам чинного законодавства України. Фактично договір оренди землі від 01.01.2008 року, термін дії якого складав 1 рік укладений між Глибочанською сільською радою та ПП ОСОБА_1 не зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК, як того вимагають ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі», а отже є фактично нікчемним, а відповідно таким, який не зобов'язує виконувати по ньому будь-які зобов'язання.

Договір оренди від 19.03.2009 року зареєстрований Вінницькою регіональною філією Центру ДЗК лише 15.02.2010 року за № 041005200001, а отже, у відповідності до вимог вище вказаних нормативно-правових актів України та умов договору, лише після державної реєстрації ПП ОСОБА_1 надано до Тростянецької податкової інспекції його копію для забезпечення нарахування до сплати орендної плати за землю. За період з 15.02.2010 року (тобто з часу державної реєстрації договору від 19.03.2009 року) і по цей день ПП ОСОБА_1 забезпечено 100 відсоткову сплату нарахованої вказаним податковим органом орендної плати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

20 листопада 2007 року 6 сесією 5 скликання Глибочанської сільської ради прийнято рішення ПП. ОСОБА_1 надано дозвіл на оренду земельної ділянки загальною площею 1,7 га для промислового виробництва. Зобовязано ПП ОСОБА_1 заключити договір оренди через Тростянецький РВЗР терміном на 5 років та виготовити технічне документацію із землеустрою і використовувати земельну ділянку згідно ст.. 91 Земельного кодексу України.

На виконання вказаного рішення 01 січня 2008 року між Глибочанською сільською радою (позивач, за договором Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди землі.

За умовами цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,7 га для промислового виробництва.

Договір укладено на 1 рік. Після закінчення строку договору Орендар має право поновлення його на новий трок. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. договору).

Згідно п.п. 9, 11 договору, за користування об'єктом оренди Орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату в сумі 4102,10 грн. ( за рік) шляхом помісячних рівних платежів (341,84грн.), кінцевий термін сплати 15 листопада кожного року.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

За період з січня 2008 року по грудень 2008 року Орендодавцем нараховано 4102,08 грн. орендної плати.

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 договору).

Відповідно до п. 43 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Досліджуючи договір оренди землі від 01.01.2008р. судом встановлено, що сторонами не дотримано його положень та ст. 125 Земельного кодексу України, оскільки не проведено державної реєстрації договору.

Крім того, з матеріалів справи та пояснень учасників процесу вбачається, що обєкт оренди, обумовлений договором, Орендодавцем не передано Орендарю за актом приймання-передачі.

Рішенням 9 сесії 5 скликання Глибочанської сільської ради від 16 вересня 2008 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 загальною площею 1,3240 га. Передано ФОП ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку загальною площею 1,3240 га. Зобовязано ФОП ОСОБА_1 укласти договір оренди і провести його державну реєстрацію.

У відповідності до вказаного рішення 19 березня 2009 року між сторонами укладено договір оренди землі за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промислового використання для промисловості, підприємств іншої промисловості площею 1,3240 га.

Договір укладено на строк девять календарних років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий трок. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. договору).

Орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в сумі 5572,96 грн. в рік (п. 9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Орендна плата вноситься помісячно, рівними частинами (464,42 грн.), не пізніше 30 числа наступного місяця. Кінцевий термін сплати - 15 листопада кожного року (п. 11 договору).

Відповідно до п. 20 договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-деннний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Обєкт оренди, визначений в договорі, відповідач прийняв та використовував, що стверджується обопільно підписаним актом прийому-передачі обєкту оренди від 19.03.2009р.. Однак, державна реєстрація договору оренди землі від 19.03.2009р. проведена 15.02.2010р. за № 041005200001.

Як свідчать матеріали справи, за період з 19.03.2009р. по січень 2010р. відповідачем не вносилась орендна плата. Відповідно до пояснень останнього, причиною несплати орендних платежів стала та обставина, що договір оренди землі від 19.03.2009р. зареєстровано Вінницькою регіональною філією Центру ДКЗ 15.02.2010р..

Виходячи з умов договору, розмір орендної плати за вказаний період становить 4823,98 грн., з врахуванням положень п. 10 договору оренди землі 4877,44 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До договору оренди застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі»є укладеним з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що державна реєстрація підписаного сторонами 01 січня 2008 року договору оренди землі не відбулася, що не відповідає вимогам закону.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», який у силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Судом встановлено, що договір оренди землі від 01.01.2008р. між сторонами не був зареєстрований у державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам».

Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір від 01.01.2008р. не може вважатися укладеним, а відтак і не може породжувати зобовязань за ним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову прокурора в частині стягнення 4102,08 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 01.01.2008р..

Щодо стягнення боргу за договором оренди землі від 19.03.2009 р. суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі»передбачає державну реєстрацію договору оренди землі. Відповідно ж до ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір є укладеним з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що державна реєстрація договору проведена 15.02.2010р.. При цьому, обєкт оренди за договором позивачем передано, а відповідачем прийнято та використовується з 19.03.2009р..

Виходячи з наведеного, відповідач зобовязаний сплатити орендну плату за період з 19.03.2009р. по січень 2010 року, розмір якої становить 4877,44 грн.. Розрахунок ціни позову, що міститься в матеріалах справи, судом не може братись до уваги, оскільки в ньому не вірно проведено індексацію орендних платежів. До того, ж прокурором та позивачем не враховано, що відповідачем квитанцією № 101612.40.1 від 07.06.2010р. сплачено оренду плату за лютий 2010 року (а.с. 41).

Крім того, при визначенні сум орендних платежів прокурором не враховано положень п. 10 договору оренди землі від 19.03.2009р..

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Глибочанської сільської ради (Вінницька область, Тростянецький район, с. Глибочок, вул.. Леніна, 4а, код 04331107) 4877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 44 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 19.03.2009р.)

3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 46 (сорок шість) грн.. 92 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 55 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В позові в частині стягнення 5726,52 грн. боргу відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

<Дата >