Ухвала суду № 18725773, 05.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2109/11 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Гонтарука В. М. , Смілянця Е.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Камелія" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2011 року приватне підприємство (далі-ПП) «Камелія»звернулось в суд з адміністративним позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі-Бершадська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000342308/0 від 22.04.2011 року, яким до ПП «Камелія»застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 11090 грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року позов ПП «Камелія»задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бершадської МДПІ №000342308/0 від 22.04.2011 року; стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Бершадська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що перевірка позивача була проведена у відповідності до вимог Закону, а прийняте за наслідками цієї перевірки податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, є результатом виявлених під час перевірки порушень законодавства в сфері дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. У звязку з зазначеним, відповідач вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року прийнята з порушеннями норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх обставин справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст.ст. 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем, у відповідності до вимог ст.71 КАС України, не доведено порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року. Більш того, судом першої інстанції встановлено відсутність складу правопорушення, що інкримінується ПП «Камелія», зокрема не оприбуткування грошових коштів в сумі 2218 грн., що в свою чергу, могло б слугувати підставою для притягнення підприємства до відповідальності відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.04.2011 року працівниками ДПА у Вінницькій області проведено перевірку ПП «Камелія»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Зокрема, перевірка була проведена в стоматологічному кабінеті, який належить позивачу, що знаходиться за адресою: вул.Чкалова,4, м. Бершадь, Вінницька область.

За результатами перевірки складено Акт №00191/02/32/23/30087960 від 04.04.2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке виявилось у не оприбуткуванні готівкових коштів в сумі 2218 грн. Зокрема, встановлено, що позивачем не здійснено обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки, 22.04.2011 року Бершадською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №000342308/0, яким до ПП «Камелія»застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11090 грн. на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно зі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Однак, при дослідженні матеріалів справи та встановленні дійсних обставин справи, судом першої інстанції, зокрема, було встановлено, що Бершадська МДПІ неправомірно застосувала до ПП «Камелія»штрафні (фінансові) санкції за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки саме правопорушення в судовому засіданні є не доведеним та спростоване наданими позивачем доказами, зокрема Z-звіти за період з 01.03.2011 року по 01.04.2011 року.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004 року.

Пунктом 1.2 Положення N 637 визначено, що: книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно підпункту 4.3 пункту 4 Положення № 637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Як слідує з акту перевірки, податковими ревізорами встановлена наявність денних звітів за період з 01.03.2011 року по 01.04.2011 року на загальну суму виторгів, відображених у Z-звітах за вказані дні, що підтверджує проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО, проте, в книзі ОРО відсутній облік зазначених сум.

В даному випадку, суд вважає за необхідне зазначити, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено в фіскальній памяті реєстратора розрахункових операцій. При цьому, жодного факту не проведення готівки через РРО відповідачем не встановлено, а відсутність самого лише запису в книзі ОРО про облік готівкових коштів згідно наявних Z-звітів, не є доказом того, що ці готівкові кошти не оприбутковувались.

Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає (пп. 7.5 Порядку):

- наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Аналіз наведених вище положень нормативних актів дає змогу вести мову про те, що позивачем фактично порушено вимоги порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій, а не підпункту 2.6. пункту 2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004р.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 (стаття 1), встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Господарським кодексом (далі-ГК) України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 ГК України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 ГК України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (ст. 238 ГК України).

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що факт порушення позивачем підпункту 2.6. пункту 2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004р. є недоведеним, тому підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 судом не вбачається. А застосування штрафних санкцій за порушення вимог Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій даним Указом та й жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку обставинам справи, правильно вирішив спір по суті, у звязку з чим, відсутні підстави для скасування постанови суду від 07.06.2011 року.

За правилами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що відповідач Бершадська МДПІ не довела в судах обох інстанцій правомірність своїх дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №000342308/0 від 22.04.2011 року, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права є не доведеними, у звязку з чим, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року слід залишити без змін.

Керуючись статями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.

Головуючий <Список >Драчук Т. О.

Судді< Список >Гонтарук В. М.

< Список >Смілянець Е. С. <Список >