Ухвала суду № 18725364, 26.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р.Справа № 2а-4031/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-4031/10/1670

за позовом Госпрозрахункового підприємства "Заготівельник"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000312301/0/29 від 14.01.2010 року, яким визначено Госпрозрахунковому підприємству "Заготівельник" районного споживчого товариства “Козельщина” (код ЄДРПОУ 30891070) суму податкового зобовязання за платежем “податок на доходи організацій споживчої кооперації” в розмірі 79018 /сімдесят дев'ять тисяч вісімнадцять/ гривень 00 копійок (в тому числі: за основним платежем 53373 /п'ятдесят три тисячі триста сімдесят три/ гривні 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями 25645 /двадцять п'ять тисяч шістсот сорок п'ять/ гривень 00 копійок).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року по справі № 2-а-4031/10/1670 позов Госпрозрахункового підприємства "Заготівельник" районного споживчого товариства “Козельщина” до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому стверджує про законність прийнятого судового рішення, тому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що в період з 18.11.2009 року по 31.12.2009 року інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Госпрозрахункового підприємства “Заготівельник” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт № 6558/23-209/30891070 від 31.12.2009 року.

За матеріалами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.01.2010 року № 0000312301/0/29 про визначення суми податкового зобовязання за платежем “податок на доходи організацій споживчої кооперації” в розмірі 79018 грн. 00 коп. (в тому числі за основним платежем 53373 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 25645 грн. 00 коп.).

За наслідками оскарження позивачем такого податкового повідомлення-рішення до податкових органів в адміністративному порядку відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000312301/1/1071 від 09.04.2010, №№0000312301/2/2082 у яких сума зобов'язання залишилась незмінною.

Підставою для донарахування такого зобовязання став висновок податкового органу про заниження підприємством задекларованих показників у рядку 01.2 Декларації “приріст балансової вартості запасів” всього у сумі 213491 грн. в т. ч за 4 квартал 2008 року 171823 грн. за 1 квартал 41668 грн., оскільки факт реалізації товару покупцю ТОВ ВКФ “Віктор” на загальну суму 255460,63 грн. в т.ч. ПДВ 42576, 76 грн. перевіркою не підтверджується, а отримані грошові кошти від ТОВ ВКФ “Віктор” віднесла до попередньої оплати за товар, яка відображена у складі валового доходу по першій з подій відповідально до підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідач обґрунтовував свої дії тим, що в провадженні відділу податкової міліції ДПА у Полтавській області розслідується кримінальна справа № 09238016, яка порушена 02.10.2009 року стосовно директора ТОВ ВКФ “Віктор” ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, а також було констатовано, що згідно даних електронної звітності АРМ “Контрагенти”, ТОВ ВКФ “Віктор” зареєстровано в ДПІ у м. Полтаві, стан платника основний платник, основний вид діяльності будівництво будівель, директор та головний бухгалтер ОСОБА_1, чисельність працівників згідно податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2008 року 5 чоловік, декларації на прибуток у 2009 році в електронному вигляді не подавались.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення Госпрозрахунковим підприємством "Заготівельник" пункту 5.9. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ґрунтується на суб'єктивних припущеннях ревізорів та не підтверджений будь-якими доказами у справі, тому такий висновок податкового органу є неправомірним і не може бути підставою для збільшення приросту балансової вартості запасів позивача з визначенням йому податкового зобов'язання по цій позиції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2008 року між Госпрозрахунковим підприємством “Заготівельник” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничокомерційною фірмою “Віктор” (Покупець) було укладено договір б/н, предметом якого був продаж мяса та м'ясопродуктів, якість якої повинна відповідати діючим ветеринарно-санітарним нормам і засвідчуватися ветеринарним свідоцтвом, а в необхідних випадках - посвідченням якості.

За умовами договору відвантаження продукції проводиться за заявками Покупця. Доставка Продукції проводиться автотранспортом Постачальника.

Фактичне здійснення господарських операцій з придбання мяса та м'ясопродуктів в період з 10.10.2008 по 17.02.2009 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: видаткових та податкових накладних на загальну суму 256188,63 грн. (в т.ч. ПДВ 42698,09 грн.); банківських документів щодо здійснених розрахунків коштами у безготівковій формі в період з 20.10.2008 року по 24.12.2008 року в загальній сумі 256186,90 грн.; заявок Покупця - ТОВ ВКФ “Віктор”; товарнотранспортних накладних з відмітками про отримання товару; якісних посвідчень на продукти позивача, що відправлені Покупцеві - ТОВ ВКФ “Віктор”.

Зазначені документи відповідають вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки були складені під час здійснення господарської операції та мають такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки відповідачем заперечується реалізація позивачем продукції виключно з підстав розслідування кримінальної справи № 09238016 стосовно директора ТОВ ВКФ “Віктор” ОСОБА_1

Разом з тим, згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, розслідування кримінальної справи № 09238016 стосовно директора ТОВ ВКФ “Віктор” ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, не дає достатньо підстав для обгрунтованості висновків податкового органу про відсутність реального характеру вчинюваного правочину.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем інших доказів порушення ГРП “Заготівельник” пункту 5.9. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суду не надано, що свідчить про суб'єктивізм припущень ревізорів щодо такого порушення податкового законодавства позивачем.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно встановлені обставини справи та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-4031/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.