Ухвала суду № 18723702, 18.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 р.Справа № 2а-14046/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. по справі№2а-14046/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівництво сигналізації, централізації та блокування на залізничному транспорті"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване будівництво сигналізації, централізації та блокування на залізничному транспорті”.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 25.10.2010 року №0000281800/0, стягнуто на користь позивача судові витрати в сумі 1,70 грн.

В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не вірно надавав правову оцінку обставинам справи та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до невірного вирішення справи. Суд першої інстанції не врахував, що у контрагента позивача ТОВ “ПБК “Вертикаль” встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів та складських приміщень, угоди укладені між цієї фірмою та позивачем не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.105 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з 30.09.2010 р. по 04.10.2010 р. проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване будівництво сигналізації, централізації та блокування на залізничному транспорті” з питань правомірності декларування податкового кредиту по правових взаємовідносинах з ТОВ “ПБК “Вертикаль” за липень 2008 р. жовтень 2008 р. за наслідками якої складено акт від 07.10.2010 р. №2832/18-015/32759896.

За висновками акту встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 96626,00 грн., у тому числі за липень 2008 р. на суму 28650,00 грн., серпень 2008 р. на суму 21915,00 грн., вересень 2008 р. на суму 22035,00 грн., жовтень 2008р. на суму 24026,00 грн. та п.п.7.4.1.п.7.4. та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість, підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 96626,00 грн., у тому числі за липень 2008 р. на суму 28650,00 грн.,серпень 2008 р. на суму 21915,00 грн., вересень 2008 р. на суму 22035,00 грн., жовтень 2008 р. на суму 24026,00 грн.

25.10.2010 р. ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000281800/0 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 144939,00 грн., у тому числі за основним платежем 96626,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 48313,00 грн.

Судом також встановлено, що підставою для нарахування податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ « Вертикаль» і як наслідок неправомірне визначення позивачем податкового кредиту.

Судом встановлено, що між Державним територіально-галузевим обєднанням “Південно-Західна залізниця” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване будівництво сигналізації, централізації та блокування на залізничному транспорті” були укладені договори підряду: №ПЗ/Ш-082251/НЮ від 28.07.2008 р. на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва електричної централізації ст. Біла Церква Південно-Західної залізниці та №ПЗ/Ш-082751/НЮ від 23.09.2008 р. на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва електричної централізації ст. Бровки Південно-Західної залізниці.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване будівництво сигналізації, централізації та блокування на залізничному транспорті” на виконання зазначених договорів 27.06.2008р. уклало договір № 12/1 та 27.08.2009р., уклало договір № 16 субпідряду з ТОВ “ПБК “Вертикаль” на виконання вищевказаних будівельно-монтажних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені договори були вилучені у позивача згідно протоколу виїмки від 27.10.2009 р.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем нормативно не обґрунтовано та документально не доведено, що донараховані ним позивачу суми податку на додану вартість, а також застосовані штрафні санкції відповідають податковому законодавству. Крім того, податковим органом не доведено що укладені між позивачем та ТОВ « Вертикаль» угоди є нікчемними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

У відповідності до п. 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

В силу ст. 42 (ч. 1) Конституції України кожен має право па підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до Закону України “Про підприємництво” підприємницька діяльність яка здійснювалась між позивачем та ТОВ “ПБК “Вертикаль” не заборонена, особа зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

Щодо правомірності формування податкового кредиту, слід зазначити, що Згідно з п.п. 7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.1. ст. 1 Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п.п.7.5.1 п. 7.5 Закону України “Про податок на додану вартість”(в редакції, чинній на день подання позову), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Взаємовідносини позивача з ТОВ « Вертикаль» мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку , у тому числі податковими накладними, актами прийму виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Доводи апеляційної скарги щодо не зазначення в протоколі виїмки вилучення документів саме з ТОВ «Вертикаль» колегія суддів вважає необґрунтованими.

Із податкових накладних , що містять в матеріалах справи вбачається, що зазначені накладні видані ТОВ «Вертикаль» , підставою для їх складання є наявність угоди № 12/1 від 27.06.2008р. та № 16 від 27.08.2008р. з ТОВ «Спецстрой СЦБ».

Із протоколу виїмки, складеному ст. оперуповноваженим ООБ СОД ПП УМВС в Харківській області 27.10.2009р. вбачається, що саме за цими номерами та датами у позивача вилучені договори, акти виконаних робі, податкові накладні. Відсутність назви контрагентів у протоколі виїмки не спростовує висновки суду, щодо вилучення саме договорів з ТОВ « Вертикаль».

Доводи апеляційної скарги щодо не дослідження судом первинних бухгалтерських документів спростовуються матеріалами справи, оскільки матеріали справи містять податкові накладні, акти прийому виконаних робіт, зазначені докази досліджені в судовому засіданні та їм надана належна оцінка судом першої інстанції.

Відповідачем не доведено, що зазначені документи мають недоліки, або складені з порушенням вимог законодавства. В наданих актах виконаних робіт зазначено зміст, нормативи робіт, їх вартість, обмір, обсяг, витрати матеріалу, що свідчить про їх відповідність вимогам ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Доказів того, що податкові накладні, які містяться в матеріалах справи та складені ТОВ «Вертикаль» не відповідають вимогам до податкової накладної згідно п.7.2 та п.7.5 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Судом першої інстанції перевірено реальність виконаних угод та вірно встановлено їх виконання сторонами по договору, також встановлено, що ТОВ « Вертикаль на момент складання податкових накладних зареєстровано як платник ПДВ, мало ліцензію на виконання будівельної діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податкові органи не наділені повноваженнями щодо визнання угод нікчемними, як зазначено в акті перевірки, оскільки правочин є нікчемним лише якщо його недійсність встановлена законом.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване в даній справі рішення, керувався припущеннями щодо недійсності (фіктивності) укладених позивачем з ТОВ “ВБК “Вертикаль” договорів, а його позиція про те, що дані договори є нікчемники не підтверджена належними доказами а тому вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 25.10.2010 року №0000281800/0 правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. по справі№2а-14046/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.05.2011 р.