Ухвала суду № 18723696, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.Справа № 2а-15515/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від04.02.2011р. по справі№2а-15515/10/2070

за позовом відкритого акціонерного товариства "Вовчанський хлібозавод"

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, відкрите акціонерне товариство "Вовчанський хлібозавод",просив суд скасувати рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000452301 від 08.11.2010р. на суму 200270,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від04.02.2011р. по справі№2а-15515/10/2070 адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Вовчанський хлібозавод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування рішення задоволено у повному обсязі, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 08.11.2010 року № 0000452301.

Відповідач, Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція в Харківській області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу . В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що підприємство при здаванні в оренду приміщень і транспортних засобів, а також у разі здійснення операцій з розрахунків у готівковій формі при продажу електроенергії, газу та наданні супутніх послуг, повинно проводити такі розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області з 30.09.2010 року по 27.10.2010 року була проведена планова виїзна перевірка ВАТ “Вовчанський хлібозавод” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки складено акт №1542/23-00381841 від 01.11.2010 року.

Перевіркою встановлено ведення позивачем податкового обліку з порушеннями, а саме: позивачем в періоді з 11.06.2009 року по 26.06.2009 року проведено розрахунки готівкою із ПП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_4) без застосування реєстратора розрахункових операцій за реалізацію продукції не власного виробництва на загальну суму 40054,16 грн., зокрема за надані послуги з оренди кіосків, автотранспорту та продажу електроенергії та газу. Даним актом відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. На підставі акту перевірки №1542/23-00381841 від 01.11.2010 р. та на підставі п.11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та згідно з п. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000452301 від 08.11.2010 р. до позивача на суму 200270,80 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до договорів оренди з третіми особами позивач не здійснював торгівлю газом та електроенергією, тобто не отримував прибутки від даних операцій, а лише отримував від третіх осіб відшкодування витрат, які були понесені позивачем на оплату за газ та електроенергію, а надання приміщень та автотранспорту в оренду не відноситься до роздрібної торгівлі, оскільки до кінцевого споживача не переходить право власності на обєкт, переданий в оренду, тому суд вважає помилковими висновки відповідача щодо віднесення здійснених операцій позивача до торгівельних та необхідності застосування позивачем при здійсненні даних операцій реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються, зокрема, юридичними особами при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлює виключення, при яких реєстратори розрахункових операцій не застосовуються. Так, п.1 ст. 9 Закону передбачає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

ВАТ “Вовчанський хлібозавод” відноситься до виробників, та не відноситься до підприємств торгівлі та громадського харчування. Це підтверджується Національним стандартом України “Роздрібна та оптова торгівля Терміни та визначення понять” ДСТУ 4303:2004; Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24.07.2002 р. “Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства”; Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення”.

Відповідач в обґрунтування наявності порушень посилається на Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, де міститься визначення поняття “торгівля”, яке означає будь-яку операцію, що здійснюється за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товар. У звязку з чим відповідач вважав, що вказані у акті перевірки операції, які здійснював позивач є торгівельними. Такий висновок відповідача є помилковим, оскільки відповідно до договорів оренди з третіми особами позивач не здійснював торгівлю газом та електроенергією, а лише отримував від третіх осіб відшкодування витрат, які були понесені позивачем на оплату за газ та електроенергію.

Приписами ст. 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено обовязок застосовувати реєстратори розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до ст. 283 Господарського Кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Отже, оскільки орендні правовідносини не повязані з переходом права власності на майно орендодавця, то висновок податкового органу про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій та віднесення вказаних договорів до операцій з продажу товарів не відповідає чинному законодавству та є необґрунтованим.

Отримані грошові кошти в якості орендних платежів та в якості відшкодування витрат орендодавця на газ та електроенергію були оформлені прибутковими касовими ордерами, які відображені в касовій книзі, та які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 р. 2.6. уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Тобто, отримана від контрагентів готівка позивачем була належним чином оприбуткована, а оформлення готівкових операцій прибутковими касовими ордерами і веденням касової книги повністю відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції статті, яка діяла до моменту внесення змін, у звязку із прийняттям Податкового кодексу України, та була чинною на момент виникнення спору) встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень Закону України “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки надання в оренду приміщень, автотранспортних засобів, а також отримання від орендарів відшкодування витрат, які були понесені позивачем на оплату за газ та електроенергію, що передбачено умовами договорів оренди, не є продажем товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розумінні вказаного Закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, а також з порушенням Закону України “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” .

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від04.02.2011р. по справі№2а-15515/10/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від04.02.2011р. по справі№2а-15515/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2011 р.