Ухвала суду № 18723674, 18.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 р.Справа № 2а-9562/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі№2а-9562/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1792 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1792 грн. 00 коп. - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.11.2010 р. №0001012311/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1792 грн. 00 коп.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1792 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, Конотопська МДПІ Сумської області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що господарські операції між TOB “Запчасть” та TOB “Дельта - Гарант" є безтоварними і платник податку не мав права на визначення податкового кредиту по даним господарським операціям, незважаючи на наявність у платника податку податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ “Запчасть” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2010 року, проведеної з 08 листопада 2010 року по 15 листопада 2010 року Конотопською МДПІ, відповідачем 22.11.2010 року складено акт перевірки № 490/23-5/30355337, яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п. 7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168\97-ВР від 03.04.1997р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0001012311/0 від 26.11.2010р. на загальну суму 1 792,00грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в розмірі 1 792,00грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2010 року в сумі 21 097,00грн. є незавищеними та такими, що розраховані з дотриманням чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-ХІІ зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділення, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ, а також мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлення порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до абз. б п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП “Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”із змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB “Запчасть”та ТОВ “Дельта Гарант” 10 липня 2010 року укладено Договір № 100710, відповідно до якого TOB “Дельта Гарант" є Постачальником, а TOB “Запчасть”- Покупцем товару.

В період з липня по серпень 2010 року TOB “Запчасть”придбано у TOB “Дельта Гарант”товар, а саме:

- у липні 2010 року придбано поршні двигуна пускового П-23 (Т-130/170) у кількості 250 шт. на загальну суму 10 750,00грн., у тому числі ПДВ -1 791,67грн.;

- у серпні 2010 року придбано диск зчеплення ведений А-01 у кількості 60шт., диск зчеплення ведений А-41 з пружинами - 54шт., диск зчеплення Д-144 (Т-40) Т-25-1601130 - 100шт., диск щеплення Д-65 (ЮМЗ) 45-1604040 - 120шт., диск зчеплення СМД-60 (Т-150) 150.21.024-02 - 100шт., диск зчеплення Т-16 (14.21.021-2А) - 30шт., корзина зчеплення А-41 -10шт., корзина зчеплення СМД-14 - 7шт., корзина зчеплення Т-16 - 5 шт., корзина зчеплення Т-25 - 10шт., корзина зчеплення Т-40 - 15шт., корзина зчеплення Д-65 (ЮМЗ) - 10шт., двигун пусковий ПД-10 - 10шт., двигун пусковий у зборі ПД-10 (Д24.С01-5) - 10шт., на загальну суму 117 385,00грн., у тому числі ПДВ - 19 564,17грн. та поршень двигуна пускового П-23 (Т-130/170) 03349 - 200шт. на загальну суму 9 199,20грн., у тому числі ПДВ - 1533,20 грн.

Товар отримано особисто ОСОБА_2. Вартість запчастин віднесено на рахунок 28 "Товар". Транспортування здійснювалось власним транспортом TOB “Запчасть”- автомобіль MAN 26.464 №НОМЕР_1. Так, як згідно умов Договору, а саме: пп. 3.3 п. 3. Умови розрахунків та поставки “Поставка продукції здійснюється на умовах EXW франко-завод: м. Мелітополь, Україна, згідно умов “Інкотермс -2000”.

З матеріалів справи встановлено, що доставка товару від Постачальника до Покупця автомобілем MAN 26.464 підтверджується товарно-транспортною накладною № 2 від 28.07.2010р. та товарно-транспортними накладними від 20.08.2010р.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки за отриманий товар проведені у безготівковій формі згідно платіжних доручень:

№586 від 20.08.10р. на загальну суму 24885,01 грн., в т.ч. сума ПДВ 4147,50 грн.,

№580 від 19.08.10р. на загальну суму 4599,60 грн., в т.ч. сума ПДВ 766,60 грн.,

№537 від 06.08.10р. на загальну суму 4599,60 грн., в т.ч. сума ПДВ 766,60 грн.,

№581 від 19.08.10р. на загальну суму 32539,99 грн., в т.ч. сума ПДВ 5423,33 грн.,

№538 від 06.08.10р. на загальну суму 39960,00 грн., в т.ч. сума ПДВ 6660,00 грн.

Отже, сторони виконали свої зобовязання за укладеним договором.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В матеріалах справи містяться документи, якими підтверджено поставки товару від TOB “Дельта Гарант” , зокрема, у липні 2010р. - рахунок № 1007152 від 15.07.2010р., товарна накладна № 1007282 від 28.07.2010р., податкова накладна № 1007221 від 22.07.2010р., податкова накладна № 1007282 від 28.07.2010р., у серпні 2010р. - рахунок № 1008052 від 05.08.2010р., рахунок № 1008055 від 05.08.2010р., товарна накладна № 1008203 від 20.08.2010р., товарна накладна № 1008204 від 20.08.2010р., податкова накладна № 1008063 від 06.08.2010р., податкова накладна № 1008064 від 06.08.2010р., податкова накладна № 1008196 від 19.08.2010р., податкова накладна № 1008195 від 19.08.2010р., податкова накладна № 1008203 від 20.08.2010р.

Також, колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду та в ході апеляційного провадження були спростовані наступні доводи відповідача, викладені в акті перевірки, а саме: по-перше, той факт,що в порушення статті 79 ГК України TOB “Дельта-гарант”створено невідомими особами без наміру засновника займатися підприємницькою діяльністю та залучати до участі в підприємницької діяльності підприємства своє майно та в подальшому отримувати прибуток; по-друге, угода, укладена між ТОВ “Запчасть”та ТОВ “Дельта Гарант” має ознаки нікчемності, укладена без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, свідчить, що такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України; по-третє, документи первинного бухгалтерського та податкового обліків (в тому числі вищезазначені видаткові та податкові накладні), які були виписані з боку TOB “Дельта-Гарант”на TOB “Запчасть”підписані без наміру створити реальні правові наслідки та з метою незаконного формування підприємству TOB “Запчасть”податкового кредиту по податку на додану вартість, оскільки дані первинні документи не фіксують здійснення господарської операції, як це передбачено законом.

Вказані твердження не знайшли свого підтвердження, оскільки дані висновки Конотопською МДПІ були зроблені лише з факту відсутності ТОВ “Дельта-Гарант”за місцезнаходженням, встановленого за резельтатами проведення зустрічної перевірки TOB “Дельта-гарант”по питанню взаєморозрахунків з TOB “Запчасть”, та письмових пояснень директора підприємства Темечка І.І, в яких він зазначив, що жодних первинних документів, декларацій по ПДВ він не підписував ні до того, як фірма була у його розпорядженні ні після і продажу, і прізвище ОСОБА_4 йому не відомо, хоча відповідно до Довіреності від 01.08.08 №3026, наданої до ДПІ у Михайлівському районі ОСОБА_4 та посвідченої приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 директор TOB “Дельта-гарант Темечко Ігор Іванович уповноважив ОСОБА_4 представляти від його імені TOB “Дельта-гарант”.

Однак, судова колегія щодо пояснень Темечка І.І. зазначає, що з даних пояснень неможливо встановити чи дійсно Темечком І.І. вони надавались, дані пояснення відбирались не в межах кримінального провадження, цим поясненням судом першої інстанції не давалась належна юридична оцінка, факти викладені в поясненнях не доведені в суді та не покладені в основу обвинувального вироку. Таким чином, посилання відповідача на ці документи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відповідно до ст.. 70 КАС України не мають доказової сили.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи було подані документи, які свідчать про те, що отриманий від TOB “Дельта Гарант”товар було оприбутковано на склад TOB “Запчасть”за прибутковою накладною на ТМЦ № 308 від 28.07.2010р., прибутковою накладною на ТМЦ № 348 від 20.08.2010р. та прибутковою накладною на ТМЦ № 349 від 20.08.2010р. Крім цього, позивачем надано товарно-транспортні накладні, які свідчать про фактичну поставку товару .

25 серпня 2010 року отриманий від TOB “Дельта Гарант”відповідний товар було продано Товариству з обмеженою відповідальністю “АгроДизель”(Російська Федерація) по зовнішньоекономічному контракту. Документами, що підтверджують продаж вищезазначеного товару за митну територію України є: рахунок-фактура № 128 від 25.08.2010р., накладна № 73 від 25.08.2010р., вантажна митна декларація № 801050002/2010/003051 від 25.08.2010р. (з відмітками Глухівської митниці про перетин товаром кордону України) та міжнародна товарно-транспортна накладна № 0890623 від 25.08.2010р.

Всі зазначені вище документи підтверджують здійснення господарської операції між TOB “Запчасть”та TOB “Дельта Гарант”.

Відповідач, Конотопська МДШ, не заперечує факту наявності у TOB “Запчасть”всіх вищезазначених документів та податкових накладних виданих TOB “Дельта Гарант”, оформлених згідно вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7. Закону України “Про податок на додану вартість”(далі по тексту - Закон).

За правилами підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна, що видається платнику податків - постачальником товару, оформлена у відповідності до вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7. Закону є нічим іншим, як документом, що підтверджує факт отримання Постачальником цього товару (TOB “Дельта Гарант”) оплати податку на додану вартість від іншого платника податку - Покупця товару (TOB “Запчасть”) у ціні такого товару.

Отже, суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними, виданими TOB “Дельта Гарант”в період з 01.07.2010р. по 31.08.2010р. включено TOB “Запчасть”до свого податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, як того і вимагає чинне законодавство України.

Той факт, що Конотопською МДПІ в процесі зустрічної перевірки TOB “Запчасть”та TOB “Дельта Гарант”було встановлено, що у TOB “Дельта Гарант”відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби відношення до фінансово-господарської діяльності TOB “Запчасть”також не може свідчити про безтоварність операції.

Твердження Конотопської МДПІ що Договір № 100710 від 10 липня 2010 року укладений між TOB “Запчасть”та TOB “Дельта Гарант”має ознаки нікчемності, а також підпадає під ознаки недійсності - є хибним, необґрунтованим та базується лише на суб'єктивному припущенні посадових осіб відповідача, оскільки Договір укладено з дотриманням вимог ч. 1-2 ст. 712, ч. 1 ст. 656, 658, 662, 663, ч. 1 ст. 664, 669, 671, 673, 689, ч. 1 ст. 691, ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України.

Зміст Договору не суперечить чинному законодавству України, особи, які вчиняли право чин мають необхідний обсяг цивільної дієздатності (TOB “Запчасть”та TOB “Дельта Гарант”- зареєстровані у встановленому порядку юридичні особи, які діють у відповідності до чинного законодавства України, керівники зазначених підприємств в цивільній дієздатності не обмежені, діяли на підставі Статутів, що відображено в преамбулі Договору).

Всі податкові накладні отримані від TOB “Дельта Гарант" оформлені з дотриманням вимог пп. 7.2.1. Закону України “Про податок на додану вартість”.

Доводи апеляційної скарги щодо безтоварності господарських операцій та нікчемності угод, укладених між TOB “Запчасть”та TOB “Дельта Гарант" є безпідставними, оскільки ні під час судового розгляду, ні в ході апеляційного провадження не виявлено фактів, які б свідчили про невідповідність змісту договору діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того , що сума бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в розмірі 1 792,00грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2010 року в сумі 21 097,00грн. не є завищеними та є такими, що розраховані з дотриманням чинного законодавства України.

Отже, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2011р. по справі№2а-9562/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А.