Постанова № 18723371, 26.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 р. Справа № 2а-11488/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання-Верман А.М.,

представника позивача- Іващенко Д.С.,

представника відповідача Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі№2а-11488/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВТЕХПРОМ» - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003191520/0 від 08.09.2010р. прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Харкова у частині стягнення - 118317,00 грн. та за штрафними санкціями -23663,40 грн., разом - у сумі 141980,40 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВТЕХПРОМ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

В судове засідання, призначене на 26.04.2011 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч.1 ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Новтехпром» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.07.2008 року за № 1480102 0000 041184 та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Харкова.

Фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Харкова на підставі п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990р. була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВТЕХПРОМ» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ ТД «Біг - Фільтр Україна».

За результатами перевірки складений акт №2526/15-219/35972798 від 30.08.2010 року, яким встановлені порушення, а саме:

- ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НОВТЕХПРОМ» з ТОВ ТД «Біг - Фільтр Україна».

- п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 118 317,35 грн.

На підставі висновків акту перевірки №2526/15-219/35972798 від 30.08.2010р. ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було прийняте податкове повідомлення - рішення №0003191520/0 від 08.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 141 980,40 грн., в тому числі за основним платежем - 118 317,00 грн., за штрафними санкціями 23 663,40 грн.

Не погодившись з вказаним рішення позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що укладена угода між ТОВ «НОВТЕХПРОМ» та ТОВ «Торговий дім «Біг-Фільтр Україна» в силу ч.1 ст.207 Господарського кодексу України та ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемною. Оскільки нікчемна угода не створює правових наслідків, вона підлягає виключенню з податкового обліку як така, що не спричиняє виникнення об'єкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобов'язань у її сторін.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно проведеного відповідачем аналізу даних поданої ТОВ «НОВТЕХПРОМ» податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2010р. встановлено, що ТОВ «НОВТЕХПРОМ» мало взаємовідносини з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» (код 31236748, м.Харків) на загальну суму 709904,07 грн., у тому числі ПДВ 118 317,35 грн.

Як зазначено в акті перевірки відповідача, відповідно до «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів» між податковим кредитом ТОВ «НОВТЕХПРОМ» та податковими зобов'язаннями ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» по декларації за червень 2010р. виявлені розбіжності у сумі 118 317,35 грн.

З метою підтвердження виявлених взаємовідносин на адресу ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова, на обліку якої перебуває ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна», направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 20.08.2010р. №4150/7/15-214 з питань взаємовідносин ТОВ «НОВТЕХПРОМ» у червні 2010 року.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» надані угоди №1001 про надання металопрокату, №1002 на здійснення бухгалтерських послуг, №1003 на здійснення робіт по обслуговуванню складу, №1005 на здійснення кур"єрських послуг, №1008 на здійснення клінінгових послуг (прибирання приміщення) від 01.10.2009р., та копії податкових накладних отриманих від ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» №74, 75, 76 від 01.06.2010р., №92, 93, 94, 95 від 30.06.2010р. на загальну суму 709 904,07 грн., банківські виписки, видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання металопрокату №1001 від 01.10.2009р. сторонами складено та підписано видаткові накладні №РН-060103 від 01.06.2010р. на суму 128785,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 21464,29 грн.), №РН-060102 від 01.06.2010р. на суму 219271,43 грн. (в т.ч. ПДВ - 36545,24 грн.) та №РН-060101 від 01.06.2010р. на суму 161514,10 грн. (в т.ч. ПДВ 32302,82 грн.).

За договором про надання бухгалтерських послуг №1002 від 01.10.2009р., перелік та вартість яких сторонами узгоджено в Додатку №1 від 01.10.2009р., за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-063002 від 30.06.2010р. вартість отриманих ТОВ «НОВТЕХПРОМ» послуг за ІІ квартал 2010 року становить 18000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3000,00 грн.).

Крім цього, ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» здійснювало на користь ТОВ «НОВТЕХПРОМ» виконання робіт (надання послуг), на підставі чого сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-063008 від 30.06.2010р. про надання клінінгових послуг (прибирання приміщення) на суму 30 000,00 (в. т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), №ОУ-063003 від 30.06.2010р. про здійснення робіт по обслуговуванню складу на суму 120 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.), №ОУ-063005 від 30.06.2010р. про надання курєрських послуг на загальну суму 30,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5,00 грн.)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 118 317,35 грн., на підставі отриманих податкових накладних №74, 75, 76 від 01.06.2010 року та №92, 93, 94, 95 від 30.06.2010 року.

Колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що на час укладення договору та проведення господарських операцій з ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна», вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується відомостями, зазначеними в акті перевірки відповідача.

Податкові накладні, які були виписані ТОВ ТД “Біг-Фільтр Україна” не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

При цьому, з наведених положень статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копіями договорів, копіями банківських виписок, завіреними належним чином копіями видаткових та податкових накладних, отриманих від ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна».

Посилання суду першої інстанції на той факт, що акти приймання-передачі послуг носять загальний характер, що не дозволяє визначити зміст на обсяг господарських операцій, колегія суддів вважає необгрунтованим та безпідставним виходячи з ноступного.

Статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Тобто, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, може бути акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Акти, якими оформлено факт отримання позивачем послуг (виконання робіт) від ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна», відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

При цьому, конкретний перелік виконуваних робіт (наданих послуг), які ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» як виконавець зобовязано було провести на користь ТОВ «НОВТЕХПРОМ», сторонами було погоджено в договорах №1002 від 01.10.2009р. на здійснення бухгалтерських послуг, №1003 від 01.10.2009р. на здійснення робіт по обслуговуванню складу, №1005 від 01.10.2009р. на здійснення кур"єрських послуг, №1008 від 01.10.2009р. на здійснення клінінгових послуг (прибирання приміщення) та передбачено у Додатках до вказаних договорів.

Відповідно до наданих позивачем суду доказів, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ «НОВТЕХПРОМ» та ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» мали реальний характер, і у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних.

Посилання податкового органу на факт не відображення ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями з ТОВ «НОВТЕХПРОМ», та висновок про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту, суд вважає неправомірним.

Згідно з приписами п.10.2 ст.10 Закону "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Закон №168/97-ВР не містить норм, які б повязували право платника податку на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг), із фактом декларуванням постачальником своїх податкових зобовязань та сплатою їх до бюджету.

Отже, у разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

З урахуванням вимог п.1.3 ст.1 та ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» договори є нікчемними відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також суд зазначає, що вирішення спорів, повязаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» та ТОВ «НОВТЕХПРОМ» та підтверджували висновки акту перевірки №2526/15-219/35972798 від 30.08.2010 року про нікчемність вчинених правочинів.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що укладений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як субєкт владних повноважень на якого покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ ТД «Біг-Фільтр Україна» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 16.12.2010 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст.198, ст.202, ч. 2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі№2а-11488/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром".

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №0003191520/0 від 08.09.2010 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Харкова у частині стягнення сум податкового зобов"язання по податку на додану вартість за основним платежем 118317,00 грн. та за штрафними санкціями 23663,40 грн., разом у сумі 141980,40 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехпром" сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Курило Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 29.04.2011 р.