Постанова № 18723261, 12.08.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2011 р.Справа № 2-а-9315/09/1570 Категорія: 8.2.6.Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів –Зуєвої Л.Є., Єщенка О.В.

за участю секретаря – Ступак Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (надалі ДПІ) №0000822310/0 від 03.02.2009 року.

На переконання позивача, при проведенні перевірки ДПІ не враховані накладні, акти приймання-передачі вугілля й необґрунтовано зроблений висновок про те, що протягом усього перевіреного періоду покупці не отримали вугілля за яке розрахувалися і до того ж не висувають ні яких вимог до боржника. Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»(надалі Товариство) вважає безпідставними вимоги ДПІ про надання для перевірки: доручень на одержання товарно-матеріальних цінностей; карток складського обліку по руху вугілля; транспортної документації, що підтверджує факт відвантаження товару зі складу продавця. З підстав їх відсутності, відповідачем зроблено висновок про не надання будь-яких первинних документів. Роблячи висновок про порушення підприємством п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», перевіряючі не врахували, що Товариством не реалізувалось дизпаливо, а відновлювалися використані його запаси у кількості 23320 літрів на суму 131175 грн. Не погодився позивач і з висновком про безпідставне списання зерна, що не могло використовуватися у виробництві у відповідності до розрахунку і вартість якого не врахована в залишках товарно-матеріальних цінностей при розрахунку приросту балансової вартості запасів на суму 904166 грн. З тим, що надлишки готової продукції на суму 1263152 грн. є для підприємства безкоштовно отриманою продукцією і повинні бути включені у валові доходи. Розрахунки технічно можливого обсягу переробки зерна мукомельним комплексом не відповідають законодавству України з питань оподаткування. Безпідставним є висновок про надмірне списання на виробництво, спожитої мукомельним комплексом електроенергії з тих причин, що за даними бухгалтерського обліку й первинними документами у цей період часу переробка зерна не здійснювалася й поточний ремонт не проводився. Позивачі вважають не доведеними висновки про не використання у власній господарській діяльності SIM карт, взятих в оренду за договором №01/06 від 03.01.2006 р., а звідси і не отримання послуг зв’язку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у задоволенні позову Товариства - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції «…керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх єдності та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень…», як на доказ правомірності рішення перевіряючих, послався на акт перевірки та виходив з того, що позивачем під час перевірки та в судовому засіданні необхідно було довести та надати суду докази не правомірності рішення ДПІ.

У поданій апеляційній скарзі Товариство, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове –про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язки щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

З огляду на викладене, твердження суду першої інстанції про ненадання Товариством доказів неправомірності рішення, дії чи бездіяльності ДПІ є грубим порушенням вимог процесуального законодавства. Саме суб’єкт владних повноважень повинен надавати докази правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд звертає увагу на таке.

В період з 26.11.2008 р. по 14.01.2009 р. співробітниками ДПА в Одеській області та ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2008 р. За результатами перевірки було складено акт №13/33-10/23991045 від 21.01.2009 року. За результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000822310/0 від 03.02.2009 року.

Приймаючи вищевказане податкове-повідомлення рішення контролюючий орган виходив з того, що:

- перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2007р. по 30.09.2008р. встановлено його заниження всього у сумі 15 617 807 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року в сумі 1 507 599грн., за 4 квартал 2007 року в сумі З 696 382 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 3 939 134 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі З 205 536 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 3 269 156 грн.;

- у рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.07.2007р. по 30.09.2008р. у загальній сумі 28 864 177 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із продажу вугілля, борошна, зерна та інших товарів. ДПІ вважає, що Товариством неправомірно списано товарно-матеріальні цінності (вугілля) з рахунку 41 "Товари" (запис вчинювався по кредиту рахунку), факт реалізації яких не підтверджено відповідними первинним документами. Розрахунок собівартості вугілля (за марками та вагою), реалізація якого не підтверджена первинними документами, з зазначенням контрагентів: ПБП "Восток-Трейд", ТОВ "Роял-Би", ТОВ "Кепіталторгмаш", з посиланням на видаткові накладні, які були досліджені в ході перевірки.

Суд першої інстанції погодився з таким висновком вказавши, що до перевірки не надавались довіреності одержувачів товарно-матеріальних цінностей від зазначених вище покупців. При цьому, довіреності надані в судовому засіданні «…суд не прийняв, оскільки їх номерний порядок та дати складання не відповідають друг другу, що наводить суд на висновок про їх фіктивність та недостовірність».

В протилежність встановленого судом, необхідно зазначити, що на аркуші 5 Акту перевіряючими зазначено, що: факт реалізації (відвантаження) вугілля не підтверджується відповідними документами на суму 15078837 грн.53 коп.». Також, вказано, що порушення встановлено на підставі представлених до перевірки; накладних; актів прийому-передачі вугілля; карток розрахунку 41 «Товари»; карток рахунку 62 «Розрахунки з покупцями та замовниками»; 46,5 «Реалізація вугілля». З ненаданих перевіряючим в акті документів вказано тільки на відсутність довіреностей одержувачів товарно-матеріальних цінностей від покупців.

Але при цьому, Позивачем в акті перевірки зроблений запис, що всі витребувані перевіряючими первинні документи були їм надані. Отже, з цього можна зробити висновок, що перевіряючими, при проведенні перевірки дані довіреності не витребувалися, а тому вони не надавалися. З огляду на це, відмова суду у прийнятті і дослідженні наданих позивачем довіреностей одержувачів товарно-матеріальних цінностей від покупців з тих підстав –«дані довіреності не були надані Позивачем і при розгляді Відповідачем апеляційної скарги на оскаржуване рішення, тобто в той час як Позивач вже був ознайомлений з актом перевірки та мав доказувати неправомірність оскаржуваного рішення»–є незрозумілою та не переконливою.

Згідно до п. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХГУ (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №293/1318 (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 6, цієї ж Інструкції, встановлено, що у графах бланку довіреності обов'язково наводяться точна назва, одиниця виміру (натуральні - кг, тн, м, шт., кв. м, куб. м, комплекти тощо) і кількість цінностей, які довіряється особі одержати за нею, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на виділення цінностей (у нарядах, замовленнях, договорах, рахунках).

Довіреність на одержання цінностей, яка відповідно до пункту 8 цієї ж Інструкції видається на строк не більше 10 днів, і, в свою чергу, є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ -товарно-транспортну накладну на відпуск цінностей, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для її бухгалтерського обліку. Оформлення накладної здійснюється після подання довіреності (лист Міністерства фінансів України від 29.08.2005 №31-04200-30/23-7454/6784).

Між позивачем і ПМП "Восток-Трейд", ТОВ "Роял-Бі", з ТОВ "Кепіталторгмаш" було укладено договори купівлі-продажу де в складених до них специфікаціях зазначено місце поставки вугільної продукції - склад Продавця у м. Ізмаїл, вул.. Восточна, 1, та у селищі Новохолмське, ст. Аліяга. Як зазначено в акті відповідачем, ці складські приміщення є власністю Позивача.

Посадовими особами ДПІ не враховано тієї обставини, що за умовами договорів на поставку вугілля, покупець купує вугілля зі складу продавця і вивіз купленого товару зі складу здійснюється покупцем. У продавця, в цьому разі, немає потреби і можливості вести та зберігати транспортну документацію.

В п. «Б»Акту перевірки вказано, що згідно з видатковою накладною від 30.07.2008р. № РН-7301 Позивач придбав у ТОВ "Імпекс - Ель" дизпаливо в кількості 23 320 л. на суму 131 175 грн. без податку на додану вартість. При дослідженні наданої до перевірки картки рахунку 41 "Товари: Дизпаливо" вказана партія палива, в подальшому, Позивачем не реалізовувалась та не використовувалась для власних потреб, у розрахунку приросту/убутку балансової вартості запасів за 3 квартали 2008 року участі не приймала. У зв’язку з наведеним, ДПІ зроблений висновок про порушення Товариством п.5.9 ст.5 Закону № 334, що призвело до заниження останнім валових доходів у 3 кварталі 2008 року на суму 131 175 грн. (п.3.1.1, стор.9 акту перевірки). Крім цього, зазначено, що Позивач на підставі видаткової накладної від 11.07.2008р. № РН-7112 отримав від ТОВ "Імпекс-Ель" дизпаливо в кількості 23 320 л на суму 129 232,44 грн. без ПДВ. Тоді як, реалізував 22.07.2008р. ТОВ "Нива" 46 640 л. дизпалива на суму 260 407,44 грн. Перевіряючими зроблений висновок, що в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334, Товариство не включило до складу валового доходу вартість товарів дизпалива, безкоштовно отриманих у звітному періоді, що призвело до заниження суми валових доходів на 131 175 грн.

Представник позивача в судовому засіданні звернув увагу суду, що в результаті недопоставки Позивачем дизпалива в кількості 23 320 л. на суму 131 175 грн., згідно до видаткової накладної від 22.07.2008р. № 281236, Товариством 30.07.2008р. було придбано у ТОВ "Імпекс-Ель" відсутні 23 320 л. для подальшої передачі ТОВ "Нива". Обґрунтовуючи встановлені в ході перевірки факти стосовно операцій з дизпаливом, Позивач надав: копії договору купівлі-продажу від 01.01.2008р. № 01-01/01, укладеного з ТОВ "Нива"; накладну від 22.07.2008р. № 281236; акт про приймання матеріалів від 22.07.2008р. № 14; претензію ТОВ "Нива" від 22.07.2008р. до Товариства; лист від 24.07.2008р. б/н на адресу ТОВ "Нива".

Відмовляючи в цій частині у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на ту обставину, що, договір купівлі-продажу від 01.01.2008р. № 01-01/01, укладений Позивачем з ТОВ "Нива" в якості предмету купівлі-продажу містить товари народного споживання без зазначення конкретного виду кожного товару, його кількості, ціни. Специфікація ж, на яку є посилання в договорі, Товариством до суду не надана у зв'язку з чим неможливо зробити висновок щодо об'ємів, кількості, вартості дизпалива, поставити яке взяв на себе зобов'язання Позивач. Накладна від 22.07.2008р. № 281236 свідчить про прийняття ТОВ "Ніва" дизпалива в кількості 46 640 л., про що свідчить підпис представника ТОВ "Нива" про приймання товару в повному обсязі без посилань на будь-які інші документи. Акт про приймання матеріалів від 22.07.2008р. № 14, яким встановлена нестача дизпалива в кількості 23,32 л на суму 134 090 без ПДВ, складений невстановленою особою, відсутні підписи, прізвища уповноважених осіб та інші обов'язкові реквізити, які повинні містити первинні документи згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями). Крім іншого, Позивач під час перевірки не надав первинні документи, які свідчать про передачу ТОВ "Нива" 23 320 л дизпалива в якості до поставки, та інші докази які б підтверджували реальність здійснення господарської операції.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком з огляду на таке.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Підпунктами 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94 валовий дохід включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно до п.5.9 ст.5 Закону № 334/94, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

З наданої до суду позивачем накладної №281236 від 22.07.2008 року вбачається, що Товариством було поставлено ТОВ «Нива»бензин марки А-80 у кількості 4890 грн. і дизельне паливо у кількості 23320 л. на суму 46640 грн. За накладною №РН-7301 від 30.07.2008 року підприємством придбано у ТОВ «Імпекс-Ель»таку ж кількість бензину і дизельного палива. Отже, за накладною вказаною останньою, підприємство не реалізовувало пальне, а заповнювало недостачу, що виникла у зв’язку з поставкою палива ТОВ «Нива». Означене підтверджується накладними і наданою перевіряючим і суду карткою бухгалтерського обліку за рахунком 41 «Товари-дизпаливо».

З пункту, 3 Акту перевірки вбачається, що у періоді який перевірявся Товариством безпідставно списано у собівартість виробленої продукції вартість зерна, що не використано у виробництві відповідно до розрахунку максимально фактично можливого обсягу переробленого зерна згідно з технічними можливостями млинного комплексу у розрахунку до обсягу фактично спожитої електроенергії млинним комплексом. Зважаючи на це, перевіряючими зроблений висновок про безпідставне списання у собівартість виробленої продукції вартість зерна, яке фактично не використано у виробництві та відповідно вартість якого не врахована у залишках товарно-матеріальних цінностей при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у липні 2007 року у кількості 282,563 тони вартістю 147848грн., у жовтні 2007 року у кількості 169,125 тон вартістю 152212,5грн., у грудні 2007 року у кількості 35,846 тон вартістю 37339,53грн., у січні 2008 року у кількості 23,625 тони вартістю 24609,45грн., у квітні 2008 року у кількості 15,513 тон вартістю 15434,94грн., у травні 2008 року у кількості 47,071 тон вартістю 51568,92грн., у червні 2008 року у кількості 350,050 тон вартістю 428412,2грн." у липні 2008 року у кількості 38,192 тон вартістю 46740грн, чим порушено п.5.9 ст.5 Закону № 334. В результаті чого, встановлено заниження Позивачем суми валових доходів на 904 166 грн., в тому числі по періодам: у 3 кварталі 2007 року - на 147 848 грн., у 4 кварталі 2007 року - на 189 552 грн., у 1 кварталі 2008 року - на 24 609 грн., у 2 кварталі 2008 року - на 495 416 грн., у 3 кварталі 2008 року-46 741 грн.

Вказуючи на вищевикладене, перевіряючі та суд виходили з акту державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації від 30.10.1998р., затвердженого розпорядженням Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 09.11.1998р. №366 продуктивність млинного комплексу, що належить товариству, складає 40 тон зерна на добу. Згідно з договором про постачання електричної енергії №В-М-048 від 30.05.2007р. укладеного з ВАТ ЕК "Одесаобленерго", дозволена потужність млина складає 400 кВт. Тобто, на переробку 1 тони зерна використовується 240 кВт.

Керуючись цими даними, перевіряючими проведено розрахунок технічно можливого обсягу переробленого зерна млином на підставі даних про обсяги фактично спожитої електроенергії згідно рахунків-фактур виставлених ВАТ "Одесаобленерго" Великомихайлівський РЕМ, який було співставлено з даними бухгалтерського обліку (Дт 05.7 "Матеріали передані у переробку" Кт 05.1 "Сировина і матеріали" щодо передачі зерна у переробку; Дт 41 "Товари" Кт 05.7 "Матеріали передані у переробку" щодо оприбуткування готової продукції). Зазначений розрахунок наведено у додатку №6 до акту перевірки (а.с.201). При проведенні вказаного розрахунку перевіряючими взяли періоди споживання електроенергії та роботи млинного комплексу на підставі звітів щодо перероблення пшениці, які відповідають карткам рахунку №05.7 "Матеріали передані у переробку". Відповідно до наведеного розрахунку відповідачем зроблено висновок про невідповідність даних ;писання зерна у переробку у бухгалтерському обліку та фактично - можливим обсягом переробленого зерна млином.

Перевіряючі послалися на Інструкцією про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005р. №310. В цьому документі роз’яснено, що оформлення операцій з відпуску зерна (сировини) у переробку здійснюється шляхом складання відповідних документів, а саме (форма №109 - розпорядження щодо відпуску зерна для переробки; форма №110 - накладна, форма №111 - забірна карта, форма №119- вимога-накладна щодо відпуску зерна (сировини) для переробки; форма №113-а - рапорт про формування потоків борошна і використання зерна на борошномельному виробництві; форма №113-6 - рапорт про використання потоків борошна і вироблення продукції на борошномельному виробництві; звіти за формою №ЗХС-37: (про рух зерна й відходів, про рух продукції й тари); кількісно-якісного обліку зерна і продукції (форма №36 - книга кількісно-кісного обліку зерна); оформлення надходження зерна (супровідні документи на зерно із зазначенням даних щодо вологості, засміченості, зараженості та підписом матеріально відповідальної особи (товарно-транспортні накладні або інш.); форма №ЗХС-28 журнал 7 перевантажування вантажів, форма №ЗХС-3, №ЗХС-4 реєстр накладних щодо аналізу проби зерна; складська квитанція на зерно або складське свідоцтво на зерно; та інш.).

При цьому і працівники податкового органу в акті і суд в постанові зазначили, що Товариством надано наступні документи щодо роботи млинного комплексу: щомісячні акти перероблення пшениці млинним комплексом за довільною формою, в яких зазначено кількість зерна переробленого за місяць та кількість отриманої готової продукції (мука вищого та першого ґатунку, висівки); щомісячні довідки щодо виходу борошна та висівок за довільною формою, в яких зазначено кількість зерна переробленого за місяць, вихід готової продукції та втрати у питомій вазі (%) та у кількості (тон).; щомісячні відомості щодо собівартості борошна за ґатунками, в яких зазначено у розрізі готової продукції продажна вартість, виробнича собівартість та обсяги готової продукції та втрат. На підставі цих звітів посадовими особами Товариства зроблені записи у бухгалтерському обліку, а саме, готова продукція відповідно до карток рахунку №05.7 "Матеріали передані в переробку" за ознакою "дата" оприбуткована (Дт41"Товари"Кт05.7"Матеріали передані у переробку") у відповідні дати місяця (перша половина місяця) визначені у звіті щодо перероблення пшениці.

Пунктом 9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 3.2 ст. З, цього ж Закону, передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична на інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.03р. за №271/7592 зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Незважаючи на надані до перевірки та перелічені вище первинні документи, що відповідають вимогам, які вимагає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ та Інструкція про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005р. № 310 до документів, якими оформлюються операції з надходження, перероблення зерна (сировини) млинним комплексом, обліку зерна та виготовленої з нього продукції, судом зроблено висновок, що на підприємстві відсутні від повинні первинні документи. Разом з тим, ця обставина не завадила перевіряючим, використовуючи отримані первинні документи, акти державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації від 30.10.1998р., затвердженого розпорядженням Великомихайлівської райдержадміністрації від 09.11.98 №366, договору про постачання електричної енергії від 30.05.07 №В-М-048, рахунків-фактур виставлених ВАТ "Одесаобленерго" Великомихайлівський РЕМ та даних бухгалтерського обліку Товариства, зробити розрахунок на підставі якого, згодом, прийнято рішення щодо порушення Товариством п.5.9 ст.5 Закону № 334 І у зв'язку з не врахуванням у залишках товарно-матеріальних цінностей при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, вартості зерна, безпідставно списаного у собівартість виробленої продукції без відповідного документального підтвердження операцій з перероблення зерна (сировини) млинним комплексом.

При цьому, перевіряючі і суд першої інстанції не взяли до уваги, що: в рахунках за електроенергію вказується загальна кількість спожитої, всіма підрозділами і відділами товариства електроенергії, у тому числі: млинним комплексом, адміністративним корпусом, складами, котельнями і т.і.; акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об’єкта до експлуатації від 30.10.1998 року не несе в собі інформації про продуктивність млина. З часу прийняття комплексу в експлуатацію було проведено комплекс змін, які тягнуть за собою зміну технічних характеристик і продуктивність усього млинного комплексу.

В акті перевірки зазначено, що Товариством, в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість електроенергії не пов'язаної з борошномельним виробництвом. Внаслідок чого, завищені валові витати на суму 26407 грн., в том числі по періодам: у 3 кварталі 2007 року - на 1120 грн., у 4 кварталі 2007 року - на 13009 грн., у 3 кварталі 2008 року на 2148 грн.

На підставі договору про постачання електричної енергії №В-М-048 від 30.05.2007р. укладеного Товариством з ВАТ ЕК "Одесаобленерго" первинних документів, що були досліджені перевіряючими, де йшлося про те, що у серпні 2007 року та у серпні, вересні 2008 року не проводилася переробка зернопродуктів та поточний ремонту млинного комплексу, судом зроблено висновок про безпідставне списання на борошномельне виробництво вартості фактично спожитої, за цей час, млинним комплексом електроенергії.. З цих підстав суд дійшов висновку, що Товариством безпідставно віднесено до собівартості виробленої продукції та відповідно до складу валових витрат, вартість спожитої електроенергії, яка фактично не використана у виробництві: у серпні 2007 року згідно рахунку-фактури від 15.08.07р. №48/1/1872 та від 15.08.07р. №48/2/1872, виставлених до сплати Позивачу ВАТ "Одесаобленерго" Великомихайлівський РЕМ на суму 10934,59грн. та 315,35грн. відповідно., у листопаді 2007 року згідно рахунку-фактури від 20.11.07 №48/1/2706. та від 20.11.07 №48/2/2706, виставлених до сплати Позивачу ВАТ "Одесаобленерго" Великомихайлівський РЕМ на суму 12819,99грн. та 188,99грн. відповідно., у серпні 2008 року згідно рахунку-фактури від 15.08.08р. №48/1 та від 15.08.08р. №48/2, виставлених до сплати Позивачу ВАТ "Одесаобленерго" Великомихайлівський РЕМ на суму 2009,31грн. та 138,89грн. відповідно.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судова колегія вважає, перевіряючими не враховано тієї обставини, що Товариство крім переробки зерна займається і іншими видами господарської діяльності та має у власності: зерновий склад, склади готової продукції, побутові і адміністративні приміщення, приміщення охорони, які потребують постійної витрати електроенергії. Крім того, методика, застосована ДПІ при визначенні необхідної підприємству електроенергії є недосконалою та не враховує дуже великий перелік параметрів, які є визначальними.

У пункті «Б»Акту перевірки зазначено, що в порушення п.5.1 п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334, Товариством неправомірно віднесено до складу валових витрат у перевіряємому періоду сплачена на користь ТОВ "Об'єднана вантажно-транспортна компанія" плата за користування SІМ-картками в сумі 75 000 грн., в тому числі по періодам у 3 кварталі 2007 року - 15000 грн., у 4 кварталі 2007 року - 15000 грн., у 1 кварталі 2008 року - 15000 грн., у 2 квартал 2008 року - 15000 грн., у 3 кварталі 2008 року - 15000 грн.

Цього висновку ДПІ та суд першої інстанції дійшли зважаючи на укладений позивачем з ТОВ "Об'єднана вантажно-транспортна компанія" договір №01/06-Ак від 03.01.2006р. про надання Товариству в оренду SІМ-карт, що підключені до оператора UMС, за користування яких, останній, сплачує орендну плату та надані копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з оренди SІМ-карт, отриманих від ТОВ "Об'єднана вантажно-транспортна компанія", на суму 6000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 1000,0 грн. кожен, а також рахунки-фактури, виписані ТОВ "Об'єднана вантажно-транспортна компанія" на ті ж суми.

Приймаючи рішення щодо цього питання, ДПІ та суд першої інстанції виходили з тог, що Товариством не доведено факт використання SІМ-карт для потреб пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не надані документи, які підтверджують, що витрати у вигляді оплати послуг з оренди карт стільникового зв’язку придбавалися підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, зокрема документи, що свідчать про отримання послуг зв'язку за даними SІМ-картами (рахунків від оператору мобільного зв'язку UMС, розрахунків телефонних розмов зі списком номерів). На переконання суду, лише за наявності відповідних документів, які дозволять підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю суб'єкта підприємництва, вартість послуг з оренди SІМ-карт за допомогою яких здійснюється мобільний зв'язок може бути включена до складу валових витрат. До таких документів, зокрема, суд відносить розрахункові документи про сплату послуг мобільного зв'язку на підставі рахунків оператора.

Однак, перевіряючими і судом не врахована та обставина, що між апелянтом і ТОВ "Об'єднана вантажно-транспортна компанія" було укладено саме договір оренди (договір №01/06-Ак від 03.01.2006р.). Орендовані, у вказаного останнім підприємства, SІМ-карти підключені до оператора UMС. За користування послугами Товариство сплачує орендодавцю орендну плату. Апелянт не має змоги надати витребувані первинні документи, оскільки рахунків оператора не отримує. Ці документи є тільки у орендодавця і у оператора.

Разом з тим, заперечуючи зв'язок цих витрат з господарською діяльністю суб'єкта підприємництва ДПІ і судом не враховано тієї обставини, що структурні підрозділи, які належать апелянту, знаходяться на значній відстані один від одного і потребують постійного, сталого зв’язку. Договір оренди між підприємствами не був розірваний, або визнаний фіктивним.

Отже, під час розгляду справи, було встановлено, що суд першої інстанції не повно з’ясував обставини справи, що мають значення для її вирішення, висновки суду не відповідають обставинам справи, при прийнятті постанови порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на все вище викладене, та на підставі п., 1, 3, 4 ст.202 КАС України, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 року та прийняття нового рішення про задоволення позову Товариства.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу - товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»- задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення –скасувати та прийнято нову постанову суду.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»- задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0000822310/0 від 03.02.2009 року –скасувати.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: