Постанова № 18723083, 11.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5021/883/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі

за участю представників сторін:

позивача - Коваленко О.І.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3550 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 26.05.11 р. у справі № 5021/883/2011

за позовом Приватна фірма "Комагросервіс"

до ФОП ОСОБА_2

про стягнення 1291,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу у сумі 1291 грн. 40 коп. за поставлені будівельні матеріали відповідно до видаткової накладної № 4330 від 13.07.2010р., а також витрат по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та по сплаті витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.05.2011 р. по справі № 5021/883/2011(суддя Кіяшко В.І.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача 1291 грн. 40 коп. боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що відповідач не виконав свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що товар на суму 1500 відповідно до накладної № 4330 від 13.07.2010 р. він не отримував, підпис не ставив, а довіреність на підставі якої представника позивача отримав товар надавалася для отримання іншого товару. Відповідач вважає, що суд виніс рішення без участі однієї із сторін, що привело до неповного дослідження обставин справи.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на отримання товару по спірній накладній.

Відповідач в судовому засіданні визнав отримання товару по спірній накладній, але стверджує, що не отримував товар по іншій накладні, визнає заборгованість в сумі 68,60грн.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що за видатковою накладною № 4330 від 13.07.2010р. позивач поставив відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 1500 грн., які прийняти відповідачем, що підтверджується довіреністю № 65 від 12.07.2010р. та накладною підписаною відповідачем особисто.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.

Правочин до якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ч. 2 ст. 205 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладений правочин маючий ознаки поставки, сторони у накладних та довіреності узгодили найменування товару та його вартість, що є істотними умовами зазначеного договору та відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 208 грн. 60 коп., що підтверджується банківською випискою від 01.09.2010р., станом на 11.04.2011р. сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1291 грн. 40 коп., строк оплати сторонами не був встановлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлено або не визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 24.03.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № 07 про сплату заборгованості, але станом на 11.04.2011р. відповідач відповіді на претензію на надіслав, заборгованість не сплатив, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

Посилання відповідача на сплату товару по видатковій накладній № 4330 від 13.07.2010р. не підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав доказів оплати товару по спірний накладній, в платіжних дорученнях відсутнє посилання на зазначену накладну.

В звязку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача суму боргу 1291 грн. 40 коп.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального права необґрунтовано та спростовується матеріалами справи, відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі і безпідставно не зявився у судове засідання, тобто не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача за первісним позовом не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Рішення господарського суду Сумської області від 26.05.2011р. по справі №5021/883/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 11.10.2011 р.