Постанова № 18722748, 12.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.10.2011 р. справа №21/46

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бойченко К.І.

суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.,

при секретарі: Чантурідзе А.В.

За участю представників

сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: ОСОБА_1 - за дов. від 26.08.2011р. №Н-01/2291

ОСОБА_2 - за дов. від 05.04.2011р. №Н-01/952

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м.Маріуполь

на рішення господарського суду Донецької області:

від 31.08.2011р. у справі №21/46

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м.Маріуполь

до: Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк

про: стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 27 212,52 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 27 212,52 грн.

Рішенням від 31.08.2011р. у справі №21/46 господарським судом Донецької області (суддя: Матюхін В.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю позовних вимог.

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м.Маріуполь, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2011р. у справі №21/46 не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновку суду обставинам справи.

Відповідач на вимогу судової колегії письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.10.2011р., представники відповідача проти апеляційної скарги заперечили, вважають оскаржуване рішення законним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ” (“Постачальник”) та Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (“Покупець”) укладений договір постачання №ГРД-01/2011-701/К/380, за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю залізорудний концентрат виробництва ВАТ “СевГОК”, ВАТ “ЦГОК” або ВАТ “ИнГОК”, а Покупець зобовязується прийняти зазначений товар та сплатити за нього на умовах, передбачених цим договором та специфікаціями до цього договору, які є його невідємною частиною (далі за текстом договір).

01.04.2011р. зазначеними підприємствами у договорі підписано специфікацію до договору.

27.04.2011р. на виконання умов договору постачання від 30.12.2010р. №ГРД-01/2011-701/К/380 ПАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” за залізничною накладною на групу вагонів №47726088 в 16-ти вагонах, у тому числі у напіввагоні № 56225840 відвантажено концентрат залізорудний. За даними накладної у напіввагоні №56225840 вага нетто вантажу 69 000 кг, брутто не зазначено, тари 22 300кг. Згідно накладної №47726088 від 27.04.2011р. станцією відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без заперечень.

По прибуттю вказаного вагону на попутну станцію Волноваха Донецької залізниці 28.04.2011р. напіввагон №56225840 був відчеплений від потягу у звязку з його технічною несправністю, що підтверджено актом загальної форми №246 від 28.04.2011р., складеним станцією Волноваха Донецької залізниці.

У подальшому спірний вагон з вантажем був відправлений за призначенням за досилочною накладною №51285849 на станцію призначення - Маріуполь-Сортувальний.

Перевіркою маси вантажу у напіввагоні №56225840 на зазначеній станції призначення була встановлена нестача вантажу у кількості 21600кг, про що був складений комерційний акт від 03.05.2011р. БН№699459/99, згідно якого “з лівої сторони вагону над 1 люком є заглибина розміром: довжина 60см., ширина 60см, глибина 30см., над 7 люком з правої сторони вагону заглибина розміром: довжина 120см. на ширину вагону до підлоги вагону”.

Також станцією призначення (Маріуполь-Сортувальний) 03.05.2011р. складено акт №20 про технічний стан вагону (контейнера), у якому зафіксовано виявлену несправність спірного вагону ізлом 1-го люка з лівої сторони і 7-го люка з правої сторони (зазори до 300мм). Причина виникнення несправності неякісно проведений ремонт при підготовці вагону до навантаження на ППВ Грекувата, втрата вантажу можлива.

Згідно ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивачем у позові помилково вказано, що зазначений комерційний акт було складено на станції Волноваха.

Судова колегія звертає увагу на наступне.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. У спірному випадку спосіб захисту права є відшкодування збитків.

Підстава позову це фактичні обставини з посиланнями на конкретну норму матеріального права, на яких грунтується вимога позивача.

Згідно ст.43 ГПК України господарський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від перевізника причин.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт недостачі за спірним перевезенням підтверджено вищевказаним комерційним актом.

Вартість втраченого вантажу у даному випадку, з урахуванням норми природної втрати, становить 27212,52грн.

Виявлені на станції призначення несправність вагону, розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У переліку комерційних несправностей зазначено, що до комерційних несправностей належать завантажені вагони та контейнери, в яких є можливість доступу до вантажу через відкриті двері, люки, пошкодження кузова вагона, контейнера, із витікання вантажу з кузова вагона або котла цистерни.

У п.7.11 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008р. №417-Ц, надано повний перелік технічних несправностей вагонів, через які вагони заборонено подавати під завантаження. Конструктивні зазори не належать до технічної несправності вагона.

Відповідно до п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобовґязаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобовґязаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин.

У відповідності до статті 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил Приймання вантажів до перевезення, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, тобто визначити придатність вагону лише у комерційному відношенні, а не визначати технічну справність вагону.

Згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Стаття 115 Статуту залізниць України встановлює, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Позивачем надано до справи рахунок-фактуру СФ-116656 від 29.04.2011р., який підтверджує вартість відправленого вантажу (а.с.22).

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог, а тому рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2011р. у справі №21/46 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 27 212,52 грн.в повному обсязі.

Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2011р. у справі №21/46 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2011р. у справі №21/46 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м.Маріуполь про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 27 212,52грн.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062, м.Донецьк, вул.Артема, 68, р/р 2600101511508 в Укрексімбанку м.Донецька, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” м.Маріуполь (87504, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1, р/р №26002962487612 в ПАТ “ПУМБ” м.Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ банка 14282829, ЄДРПОУ позивача 00191129) ) 27 212,52грн. - збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 27 212,52 грн., судові витрати за позовом зі сплати державного мита в сумі 272,13грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн., а також витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в розмірі 136,07грн.

Доручити господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: К.І. Бойченко

Судді: Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надруковано 5 примірників:

1. позивачу

2. відповідачу

3. до справи

4. ДАГС

5. господ.суду