Рішення № 18722234, 05.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 61/326-10

вх. № 11364/4-61

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 05.01.2011 року, ОСОБА_3., за довіреністю від 05.01.2011 року;

відповідача - ОСОБА_2., за довіренстю №167-Ф/11 від 01.07.2011 року;

3-ї особи - не з`явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Корпорації "Уолтсем, ІНК", США , штат Мічіган, м.Брайтон 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" , м. Харків

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підпримець ОСОБА_4, м.Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Корпорація "Уолтсем, ІНК", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсним іпотечного договору №4/Zсмбмлвіп-07-01 від 20.12.2007р., укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" та Корпорацією "Уолтсем, ІНК".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.12.2010 р. порушено провадження у справі № 61/326-10 та призначено її до розгляду на 19.01.2011 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_4

17.05.2011р. від ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" через канцелярію господарського суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" просить суд стягнути з Корпорації "Уолтсем, ІНК" на користь ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" заборгованість за кредитним договором №4/МСБМКВЛ-07-ПЗУ на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 20.12.2007р. в сумі 5983001,81грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2011 р. у справі №61/326-10 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Укрпромбанк" повернуто без розгляду.

19.05.2011р. на адресу суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.05.2011 р. про повернення зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2011р. провадження у справі було зупинено до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.05.2011 р. про повернення зустрічного позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Укрпромбанк", ухвалу господарського суду Харківської області від 19.05.2011 р. по справі № 61/326-10 залишено без змін.

ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19.05.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2011р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Укрпромбанк" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2011р. поновлено провадження у справі №61/326-10 та призначено її до розгляду у судовому засіданні "05" жовтня 2011р.

Представники позивача в судовому засіданні 05.10.2011р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2011р. проти позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 05.10.2011р., не з"явився, документів, витребуваних судом не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 26.09.2011р., оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 26.09.2011р. за вих. №020139.

Вищезазначену ухвалу було надіслано третій особі на адресу, вказану позивачем у позовній заяві : 61150, м.Харків, пр.Московський, 97, кв.64.

Згідно п.п. 4.1.3 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене , суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи , в той час як третя особа правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась, процесуальне право на участь у судовому засіданні і не реалізувала, про причини неможливості направити у судове засідання свого представника не повідомила, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

20 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Харківської філії ТОВ «Український промисловий банк» (далі - банк, відповідач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (третя особа по справі) було укладено кредитний договір № 4/МСБМКВЛ-07-ПЗУ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Також 20 грудня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 4/МСБМКВЛ-07-ПЗУ від 20.12.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Харківської філії ТОВ «Український промисловий банк» та корпорацією «Уолтсем, Інк» (США) (далі - іпотекодавець, позивач по справі) було укладено іпотечний договір № 4/2смбмлвіп-07-01, відповідно до умов якого в заставу передано нерухоме майно - нежитлова будівля , літ. «А-3», загальною площею 1691,3кв.м., що знаходиться за АДРЕСА_1

Позивач вважає, що по даному договору іпотекодавцем повинно бути представництво корпорації «Уолтсем, Інк» (США), яке зареєстроване та діє на території України з 1997 року, а не корпорація «Уолтсем, Інк» (США), у зв"язку з чим іпотечний договір №4/Zсмбмлвіп-07-01 від 20.12.2007р. є недійсним на підставі п.2 ст.203 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечує проти позову та у своєму відзиві на позовну заяву вказує на те, що позивач дійшов невірного висновку стосовно того, що за іпотечним договором № 4/2смбмлвіп-07-01 від 20.12.2007р. іпотекодавцем повинно бути представництво корпорації «Уолтсем, Інк», вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими , що спрямовані на ухилення від виконання зобов"язань за іпотечним договором № 4/2смбмлвіп-07-01 від 20.12.2007р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку.

Статтею 63 Господарського кодексу України передбачено види підприємств, які можуть діяти в Україні, зокрема це підприємства з іноземними інвестиціями - у разі, якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, та іноземні підприємства - якщо в статутному фонді іноземна інвестиція становить сто відсотків.

Згідно ст.117 Господарського кодексу України іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України. Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування ( 93/96-ВР ), іншими законами.

Згідно ст. 378 Господарського кодексу України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб'єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини другої ст. 55 цього Кодексу, а також підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що Корпорація «Уолтсем, Інк», яка є стороною іпотечного договору, не відноситься до суб'єктів господарювання, передбачених ст. 55, 378 Господарського кодексу України, оскільки таким суб'єктом є Представництво корпорації «Уолтсем, Інк», яке діє на території України, має постійне місцезнаходження на території України та зареєстроване відповідно до діючого законодавства України, а саме відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як платник податків.

З наявного в матеріалах справи Положення про Представництво корпорації «Уолтсем, Інк» від 1997р. , вбачається, що Представництво було створено з метою здійснення господарської діяльності Корпорації на територіїУкраїни.

Пунктом 1.3 вказаного Положення передбачено, що Представництво не набуває права юридичної особи , користується правами , необхідними для здійснення діяльності згідно з цим Положенням та чинним законодавством України , має самостійний баланс , свій фірмовий банк, печатку зі своїм найменуванням , штамп, може від імені Корпорації та свого імені заключати договори.

Відповідно до п.1.6 Положення Представництво має юридичну адресу:м.Харків, Станційний в"їзд, 3.

В матеріалах справи також міститься свідоцтво Міністерства зовнішніх економічних зв"язків і торгівлі України про реєстрацію Представництва корпорації «Уолтсем, Інк» від 10.04.1997р., реєстраційний №: ПІ - 1668 (т.І, арк.спр.56).

Відповідно до п.1.17 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» постійне представництво нерезидента в Україні (далі-постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» під зовнішньоекономічною діяльністю розуміється - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Цим же законом, а саме ст. 3 визначено коло суб'єктів, які мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, в тому числі на території України. До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності відносяться:

-фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

-юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

-об'єднання фізичних, юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

-інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України;

- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України:

- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України.

Виходячи з вищевказаного, юридична особа набуває дієздатності та може бути суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності лише з моменту її реєстрації відповідно до законодавства України, а іноземні суб'єкти можуть здійснювати діяльність лише через свої структурні одиниці, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і відповідно зареєстровані як платники податків на території України.

З наявної в матеріалах справи довідки Про взяття на облік платника податків Представництво корпорації «Уолтсем, Інк» зареєстровано як платник податків 21.06.1999р. за №1168/22-209/363.

Відповідно до п.2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що корпорація «Уолтсем, Інк», яка є стороною іпотечного договору, не має необхідного обсягу дієздатності на території України в розумінні діючого законодавства. Необхідний обсяг дієздатності в цьому випадку має Представництво корпорації «Уолтсем, Інк», яке і повинно було б бути стороною іпотечного договору від 20.12.07 № 4/2смбмлвіп-07-01.

Відповідно до ст.208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами вчиняються в письмовій формі .

За змістом ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. При цьому, виходячи із кола суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності згідно із ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» особою, яка має право вчиняти (підписувати) правочин від імені іноземного суб'єкта господарювання саме на території України, є його представництво (структурна одиниця іноземного суб'єкта господарської діяльності, яка не є юридичною особою згідно з законами України -філія, відділення, тощо).

Така структурна одиниця іноземного суб'єкта господарювання діє на території України на підставі довіреності, положення, тощо.

В даному випадку Представництво корпорації «Уолтсем, Інк» діє на підставі положення.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом. На виконання норм цього Закону Державною податковою адміністрацією України розроблено та затверджено Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податків (наказ № 293 від 12.08.1997 р.). Враховуючи, що відповідно до п.7.9.5 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а відповідно виникає і обов'язок перерахувати податок до відповідного бюджету, неодмінною умовою договору іпотеки, за яким в заставу передається майно юридичної особи - нерезидента є підписання такого договору саме представництвом нерезидента, що зареєстровано як платник податку в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог , які встановлені частинами першою - третьою , п"ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України , зокрема відсутність у особи , яка вчиняє правочин необхідного обсягу дієздатності.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог Корпорації "Уолтсем, ІНК" про визнання недійсним іпотечного договору №4/Zсмбмлвіп-07-01 від 20.12.2007р., укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" та Корпорацією "Уолтсем, ІНК", оскільки позивач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення такого правочину в момент укладання спірного договору, так як необхідний обсяг дієздатності в цьому випадку має Представництво корпорації «Уолтсем, Інк», яке і повинно було б бути стороною іпотечного договору від 20.12.07 № 4/2смбмлвіп-07-01.

З урахуванням викладеного на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст.1, 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст.ст. 92, 203, 207, 208 , 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.55, 63, 117, 378 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати іпотечний договір №4/Zсмбмлвіп-07-01 від 20 грудня 2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (61022, м.Харків, вул.Сумська, 41/2, код ЄДРПОУ 26281769) та Корпорацією "Уолтсем, Інк" (США) (юридична адреса:48116, США, штат Мічіган, м.Брайтон, Хідден Пайнс Драйв, 5293, ідентифікаційний номер корпорації 138-565) недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (61022, м.Харків, вул.Сумська, 41/2, код ЄДРПОУ 26281769) на користь Корпорації "Уолтсем, Інк" (США) (юридична адреса: 48116, США, штат Мічіган, м.Брайтон, Хідден Пайнс Драйв, 5293, ідентифікаційний номер корпорації 138-565) 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішеннням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 10.10.2011р.

Справа №61/326-10.