Рішення № 18722153, 04.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року справа № 5020-1435/2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, 01030

вул. Г. Петрова, буд. 15, м. Севастополь, 99011)

до Військової частини А 3009

(вул. Горпіщенко, буд. 1, м. Севастополь, 99001)

про стягнення 13,37 грн. інфляційних втрат, 4,53 грн. 3% річних, а всього 17,90 грн.

Суддя Алсуфєв В.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 30.06.2011 № 259;

Від відповідача ОСОБА_2., представник, довіреність від 18.09.2011 № 290;

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»(далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Військової частини А 3009 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозвязку від 12.07.2007 № 235 у розмірі 736,79 грн., 13,37 грн. інфляційних втрат, 4,53 грн. 3% річних, а всього 754,69 грн.

Ухвалою суду від 04.10.2011 припинено провадження у справі в частині вимоги про стягнення суми основного боргу за договором про надання послуг електрозвязку від 12.07.2007 № 235 у розмірі 736,79 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 615, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору про надання послуг електрозвязку від 12.07.2007 № 235, щодо здійснення оплати за надані послуги за період з грудня 2010 по травень 2011 включно.

Відповідач проти позову не заперечує, невиконання умов договору пояснює відсутністю державного фінансування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,

в с т а н о в и в :

12.07.2007 між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг електрозвязку № 235 (надалі Договір від 12.07.2007 № 235) /а.с. 9-14/.

Відповідно до пунктів 1.1 та 3.2.8 Договору від 12.07.2007 № 235 підприємство звязку (Позивач) надає споживачу (Відповідачу) послуги електрозвязку, а Відповідач зобовязався своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Згідно із пункту 7.1 Договору від 12.07.2007 № 235 строк дії договору визначено з моменту його підписання сторонами на пять років, тобто, до 12.07.2012.

Відповідно до пункту 4.2 Договору від 12.07.2007 № 235 встановлено кредитну систему оплати за надані послуги з поданням рахунків.

Пунктом 4.5 Договору від 12.07.2007 № 235 встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяті днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом встановлено, що в порушення вказаних умов Договору від 12.07.2007 № 235 Відповідачем не сплачено суму у розмірі 15,14 грн. відповідно до за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, 190,28 грн. відповідно до рахунку від 31.01.2011 № 235 за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, 119,11 грн. відповідно до рахунку від 28.02.2011 № 235 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, 126,46 грн. відповідно до рахунку від 31.03.2011 № 235 за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, 129,22 грн. відповідно до рахунку від 30.04.2011 № 235 за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, 156,58 грн. відповідно до рахунку від 31.05.2011 № 235 за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, а всього 736,79 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною другої статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат з 01.02.2011 по 30.06.2011, період визначений Позивачем, склала суму у розмірі 13,37 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума заборгованості, грн.Період стягненняСередній індекс інфляції за періодСума індексу інфляції за період, грн.

15,14

(залишок боргу за грудень 2010)01.02.2011-30.06.2011104,90,74

190,2801.03.2011-30.06.2011104,07,61

119,1101.04.2011-30.06.2011102,512,98

126,4601.05.2011-30.06.2011101,201,52

129,2201.06.2011-30.06.2011100,40,52

156,5801.07.2011-31.07.201198,70,00

Всього: 13,37 Судом встановлено, що сума 3% річних з 21.01.2011 по 30.06.2011, період визначений Позивачем, склала суму у розмірі 4,53 грн., яка розраховується наступним чином: Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір 3% річних за 1 деньЗагальна сума процентів (грн.)

15,1421.01.2011-30.06.20111610,00008219 %0,20

190,2821.02.2011-30.06.20111300,00008219 %2,03

119,1121.03.2011-30.06.20111020,00008219 %1,00

126,4621.04.2011-30.06.2011710,00008219 %0,74

129,2221.05.2011-30.06.2011410,00008219 %0,43

156,5821.06.2011-30.06.2011100,00008219 %0,13

Всього: 4,53 На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача 13,37 грн. інфляційних втрат, 4,53 грн. 3% річних, а всього 17,90 грн. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при повному задоволенні позову покладаються на Відповідача. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. У звязку з тим, що припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу було наслідком її погашення вже після звернення позивача до суду із позовною заявою, державне мито покладається на Відповідача у повному розмірі, сплаченому під час подання позовної заяви. Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.

Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтею 11, статтями 525, 526, частиною другою статті 625, статтями 629, 901, частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України, частиною другою статті20, частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, статтями 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Військової частини А 3009 (вул. Горпіщенко, буд. 1, м. Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 08405713, п/р 35210002000246 в УДК в Гагарінському районі м. Севастополя, МФО 824509, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської філії ПАТ «Укртелеком» (вул. Луначарського, буд. 31, кв. 1, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01190103, п/р 2600613647 в Кримській Республіканській дирекції «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021 або на інші рахунки) 17,90 грн. (сімнадцять грн. 90 коп.), в тому числі 13,37 грн. інфляційних втрат, 4,53 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуфєв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 05.10.2011.