Рішення № 18721526, 05.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.11 Справа № 18/147/2011

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом комунального закладу «Луганський обласний центр медико-соціальної експертизи», м. Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ

про стягнення 10158,59 грн.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 за дов. від 01.08.2011;

від відповідача:ОСОБА_2 за дов. від 17.02.2011;

ОСОБА_3 за дов. від 26.09.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених грошових коштів за постачання теплової енергії в сумі 10158,59 грн.

Заявою від 13.09.2011 № 573 позивач уточнив, що заявлені до стягнення зайво сплачені кошти слід вважати безпідставно набутим відповідачем майном, як це встановлено ст. 1212 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору на поставку теплової енергії від 01.01.2008 № 393 (з додатковими угодами до нього), укладеному між сторонами за позовом, відповідач в період з 1-го січня 2010 р. по 1-ше травня 2011 р. подавав позивачу (до межі балансової належності) теплову енергію для опалення, а позивач оплачував відповідачу її вартість відповідно до даних свого вузла обліку теплової енергії.

Згідно п. 7.2.43. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем.

Позивач у позовній заяві вказав, що його вузол обліку теплової енергії розташований на відстані 64 метрів від точки балансового розмежування (з відповідачем), тобто ця ділянка теплової мережі (64 метри) знаходиться на його (позивача) балансі.

У разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів (абз. 2 п. 7.2.43. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж).

Позивач зазначив, що таким чином він повинен оплачувати відповідачу теплові втрати у тепломережі довжиною 64 метри.

Кількість теплової енергії, яка підлягала оплаті відповідачу позивач визначав як кількість фактичної теплової енергії (у Гкал) (визначеної у вузлі обліку, тобто за даними лічильника) плюс кількість втрати теплової енергії (у Гкал) у тепломережі (64 метри), яка була розрахована при розробці проекту вузла обліку теплової енергії позивача (цей проект розроблено в 2006 році ТОВ «Теплосчет»).

Позивач у позовній заяві вказав, що застосовування вказаних у проекті вузла обліку теплової енергії показників є неправильним, так як згідно п. 3.1. КТМ 204 України 244-94 втрати теплоти в теплових мережах визначаються на підставі відповідних випробувань, результати яких оформлюються актом.

Разом з цим, відповідні випробування не проводилися, в тому числі і при розробці проекту вузла обліку теплової енергії.

Тому, на думку позивача при визначенні втрат теплоти в його тепловій мережі (64 метри) слід застосовувати положення пункту 3.1.8. КТМ 204 України 244-94 згідно якому, у разі неможливості визначення втрат теплоти в теплових мережах на підставі випробувань або тимчасово до їх проведення, величину цих витрат слід приймати у частках від відпущеної теплоти, зокрема, при протяжності теплотраси до 300 метрів 1 % на кожні 100 метрів теплотраси.

За розрахунком позивача втрати в тепловій мережі в період з 1-го січня 2010 р. по 1-те травня 2011 р. повинні становити 2,69199 Гкал. (при застосуванні вищевказаного розрахунку: 1 % відпущеної теплоти на 100 м).

Тоді як помилково були застосовані розрахункові втрати (зазначені в проекті вузла обліку теплової енергії) у розмірі 27,134 Гкал., що привело до безпідставної оплати позивачем відповідачу 10158,59 грн.

Вказаний факт був встановлений ревізією фінансово-господарської діяльності позивача, що проведена у червні 2011 р. КРУ в Луганській області.

04.07.2011 позивач надіслав відповідачу претензію № 443 з проханням на підставі ст. 1212 ЦК України зарахувати зайво сплачені кошти в сумі 10158,59 грн. у рахунок наступних платежів за теплову енергію.

Відповідач відповіддю на претензію від 14.08.2011 відмовив у її задоволенні посилаючись на її безпідставність, так як на думку відповідача теплові втрати у тепломережі визначені у проекті вузлу обліку теплової енергії позивача і саме вони повинні застосовуватися.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених грошових коштів за постачання теплової енергії в сумі 10158,59 грн.

Заявою від 13.09.2011 № 573 позивач уточнив, що заявлені до стягнення зайво сплачені кошти слід вважати безпідставно набутим відповідачем майном, як це встановлено ст. 1212 ЦК України.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 07.09.2011 проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість, так як теплові втрати у тепломережі визначені у проекті вузлу обліку теплової енергії позивача і саме вони повинні застосовуватися.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Договором на поставку теплової енергії від 01.01.2008 № 393 (з додатковими угодами до нього), який укладено між сторонами за позовом, встановлено, що з питань, які не врегульовано договором сторони керуються:

-Законом України «Про теплопостачання»;

-Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 (далі КТМ 204 України 244-94);

-Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затвердженими наказом Міністерства палива і енергетики України від 14.02.2007 № 71 (далі Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж);

-іншими діючими нормативно-правовими актами України.

Згідно абз. 2 п. 7.2.43. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж у разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів.

Вузол обліку теплової енергії позивача розташований на відстані 64 метрів від точки балансового розмежування (з відповідачем), на його (позивача) балансі, що підтверджується проектом цього вузла обліку теплової енергії та визнано відповідачем.

Відповідно до п. 3.1. КТМ 204 України 244-94 втрати теплоти в теплових мережах визначаються на підставі відповідних випробувань, результати яких оформлюються актом.

Пунктами 6.3.64., 7.7.23. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, встановлено, що випробування з визначення теплових втрат у теплових мережах здійснюються з періодичністю один раз на 5 років за програмою, затвердженою технічним керівником організації, що експлуатує теплову мережу, і погодженою технічним керівником ДТ.

Випробування здійснюються спеціалізованою організацією. Результати випробувань оформляють актом.

Судом встановлено, що випробування з визначення теплових втрат у тепловій мережі позивача не здійснювалися (що вказано позивачем, підтверджено ревізією КРУ в Луганській області (акт від 16.06.2011) та не спростовано відповідачем).

Докази проведення випробувань з визначення теплових втрат у тепловій мережі позивача при розробці проекту вузла обліку теплової енергії позивача також відсутні.

Технічними умовами № 427 на встановлення вузла обліку теплової енергії у позивача не було передбачено здійснення випробувань з визначення теплових втрат у тепловій мережі позивача.

Вказаними технічними умовами було передбачено необхідність виконання у проекті лише розрахунку теплових втрат у теплотрасі, а не випробувань (завірена копія технічних умов залучена до матеріалів справи).

Суд ухвалою від 27.09.2011 зобовязував ТОВ «Теплосчет»(яке здійснювало розробку проекту вузла обліку теплової енергії позивача) подати суду пояснення та докази щодо здійснення випробувань з визначення теплових втрат у тепловій мережі позивача при розробці проекту вузла обліку теплової енергії.

ТОВ «Теплосчет»витребуваних пояснень та доказів суду не подало.

Таким чином, випробування з визначення теплових втрат у тепловій мережі позивача не здійснювалися.

Згідно п. 3.1.8. КТМ 204 України 244-94 у разі неможливості визначення втрат теплоти в теплових мережах на підставі випробувань або тимчасово до їх проведення допускається приймати величину згаданих втрат у частках від відпущеної теплоти, зокрема при протяжності теплотраси до 300 метрів 1 % на кожні 100 метрів теплотраси.

Таким чином, враховуючи, що протяжність теплотраси позивача, від межі балансової належності до вузла обліку теплової енергії, складає 64 метри, втрати теплоти в теплотрасі слід було визначати як 1 % від відпущеної теплоти (кількість якої встановлена лічильником).

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача (а/с 35) за період з 01.01.2010 по 01.05.2011 зайве нараховані втрати теплоти склали 24,442 Гкал (слід було нарахувати 2,69199 Гкал, а було нараховано 27,134 Гкал).

Відповідно до встановлених тарифів та додаткової угоди від 01.03.2009 № 4 до договору від 01.01.2008 № 393, вартість 1 Гкал для позивача складає 415,62 грн.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача (а/с 35) всього за вказаний період позивачем було зайве безпідставно сплачено відповідачу грошові кошти в сумі 10158,59 грн.

Оплата позивачем коштів за теплову енергію відповідачу підтверджується платіжними дорученнями позивача (їх завірені копії залучені до матеріалів справи) та не спростовується відповідачем.

Висновки суду про неправильне нарахування позивачем втрат теплоти в своїй теплотрасі та про безпідставну сплату відповідачу грошових коштів в сумі 10158,59 грн., також підтверджуються матеріалами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, що проведена у червні 2011 р. КРУ в Луганській області (завірена копія акту ревізії від 16.06.2011 залучена до матеріалів справи).

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК України).

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч. 2 ст. 1213 ЦК України).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач безпідставно набув грошові кошти позивача в сумі 10158,59 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача зайве сплачених позивачем та безпідставно набутих відповідачем грошових коштів в сумі 10158,59 грн., підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що теплові втрати у тепловій мережі позивача можливо визначити без відповідних випробувань, лише на підставі даних проекту вузла обліку теплової енергії позивача, не приймаються судом до уваги в звязку з тим, що вони суперечать вищенаведеним положенням КТМ 204 України 244-94 та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на державне мито в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракина, 23-а, ідентифікаційний код 24047779, на користь комунального закладу «Луганський обласний центр медико-соціальної експертизи», м. Луганськ, вул. Шелкового, 1-б, ідентифікаційний код 04542985, грошові кошти в сумі 10158,59 грн., витрати на державне мито в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.; наказ видати.

05 жовтня 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10 жовтня 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко