Рішення № 18721522, 10.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.11 Справа № 8/164/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "Коровай", м. Київ,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про стягнення 1837 грн. 08 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача представник не зявився,

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію у сумі 1599,04 грн., інфляційних нарахувань у сумі 182,58 грн. та 3% річних у сумі 55,46 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки хліба, хлібобулочних, кондитерських виробів № 264, укладеного між сторонами 14.12.04 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26.09.11 року до 10.10.11 року у звязку з неявкою відповідача.

До судового засідання 10.10.11 року позивач не зявився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.46;48).

Станом на день розгляду цього спору від позивача не надійшла заява про зміну позову або про відмову від нього.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;48; та ін.); від здійснення взаємозвірки стану розрахунків за цим спором ухилився.

Суд на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (АДРЕСА_1, - що підтверджується також довідками: з ЄДР за №11195486 від 22.09.11 року та обласного адресного бюро №б/н від 17.09.11 року), спрямував ухвали про порушення провадження по справі та призначення до слухання (15.09.11 року за вих. №530), а також про відкладення її розгляду (28.09.11 року за вих. №566).

Оператор поштового звязку повернув до суду письмове повідомлення про вручення 07.10.11 року останнього поштового відправлення особисто відповідачеві, який з невідомих причин не зявився до судового засідання, призначеного на 10.10.11 року.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити вирішення цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності сторін, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

14.12.04 року між позивачем, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Коровай" (постачальник), та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір №264 на постачання хліба, хлібобулочних, кондитерських виробів, згідно якому постачальник зобовязався впродовж терміну дії договору постачати покупцеві хліб, хлібобулочні, бараночні та кондитерські вироби, питну воду (далі товар), а покупець зобовязався приймати та своєчасно оплачувати його (п.1.1), асортимент та ціна якого вказуються у специфікаціях до договору, які є його невідємною частиною (п.1.2).

Товар централізовано доставляється покупцеві постачальником спеціалізованим транспортом у контейнерах та лотках, пластикових ящиках (далі інвентарна тара), які повертаються покупцем після вивантаження товару (п.3.4).

Порядок прийняття товару покупцем врегульовано пунктом 5.1 договору. Ним, крім того, передбачено, що у випадку, коли покупець листом за підписом керівника та головного бухгалтера повідомив постачальника про зразок штампу (печатки), яким матеріально-відповідальна особа буде засвідчувати на ТТН свій підпис, відпуск товару може здійснюватися без довіреності, але з посиланням на номер, орган та дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності, посаду матеріально-відповідальної особи, його прізвища, ініціалів, підпису, засвідченого штампом (печаткою) покупця (абз. 3 п.5.1).

Оптово-відпускні ціни на хліб та хлібобулочні вироби, вироблені з житньої муки, пшеничної 1, 2 та вищого ґатунку, затверджується ВАТ "Коровай" для усіх його філій та є єдиними, регульованими, такими, що включають у себе вартість транспортних витрат з доставки товару до торгових точок (п.6.1).

Зміна цін на товар, що поставляється за регульованими цінами, здійснюється постачальником за узгодженням з облдержадміністрацією, про що повідомляється покупець (п.6.2.2).

Розрахунки за товар, відшкодування у розмірі 50% затрат по обслуговуванню та підтриманню у належному технічному та санітарному стані тари, відшкодування вартості доставки товару здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних (далі ТТН) форми ТПГ-1, які мають силу протоколу узгодження ціни (п.7.1). Форма оплати попередня. У випадку поставки товару без попередньої оплати покупець зобовязаний не пізніше наступного дня здійснити оплату у повному обсязі (п.7.2).

У разі прострочення оплати вартості поставленого товару впродовж 3-х днів з моменту виникнення заборгованості постачальник має право припинити поставку товару до повної оплати вартості поставленого товару, при цьому постачальник не несе відповідальності за спричинені покупцеві збитки (п.7.4).

У випадку прострочення оплати товару та відшкодування затрат по ремонту тари згідно розділу 7 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми вартості отриманого та не оплаченого товару та вартості ремонту тари (лотків) за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки оплати (п.8.4).

У разі прострочення повернення тари до 15 днів покупець сплачує штраф у розмірі 150% вартості несвоєчасно повернутої тари, а у випадку неповернення тари у термін понад 15 днів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 300% вартості несвоєчасно повернутої тари (п.8.5).

Договір набирає чинності з 01.01.05 року та діє до 31.12.05 року (п.11.1); з можливістю пролонгації терміну його дії за умов, визначених у п.11.2 договору (а.с.16-20).

14.12.04 року сторони уклали додаткову угоду до договору, яка не впливає на вирішення цього спору (а.с.21;22-23)

Позивач стверджує, що він за період 18.05.10 року по 31.05.10 року поставив на користь відповідача товар на загальну суму 1599,04 грн., що підтверджується наданими ним до справи товарно-транспортними накладними за вказаний період (а.с.24-35), але відповідач не сплатив його вартість, у звязку з чим станом на 29.07.11 року (а.с.36) утворилася заборгованість на вказану суму.

Відповідно до умов пункту 7.2 договору, укладеного між сторонами, термін сплати боргу настав не пізніше 01.06.10 року, але відповідач до цього часу не вжив заходів до його погашення, у звязку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Керуючись чинним законодавством та умовами договору позивач на суму основного боргу нарахував:

3% річних за період з 02.06.10 року по 29.07.11 року у сумі 55,46 грн.;

інфляційні нарахування за період з червня 2010 року по червень 2011 року у сумі 182,58 грн., які, разом з основним боргом, просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

З матеріалів справи вбачається, що позов предявлено у межах терміну позовної давності, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України.

ІІ.Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а в силу ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З умов договору вбачається, що строк сплати боргу є таким, що настав.

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити його вартість, однак зробив це не у повному обсязі, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні умов договору, а тому він як особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач не ставить питання про стягнення пені, що є його правом.

При вирішенні спору в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47-1,49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - на користь Публічного акціонерного товариства «Коровай», ідентифікаційний код 00381350, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Ялтинська, 5-б, - основний борг у сумі 1599 (одна тисяча пятсот девяносто девять) грн. 04 коп., інфляційні нарахування у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 58 коп., 3% річних у сумі 55 (пятдесят пять) грн. 46 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 10.10.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 жовтня 2011 року.

Суддя А.П.Середа