Рішення № 18720994, 29.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.11 Справа № 29/178/2011

За позовом:Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал

Кривий Ріг», м. Кривий Ріг;

до відповідача:Приватного підприємства «Науково-технічна

виробничо-комерційна фірма

«Вуглехімпостачання», м. Красний Луч

Луганської області;

про стягнення 68 601 грн. 00 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:Опренко М.В.;

в присутності представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

№ 85-140-юр від 11.05.2011;

від відповідача: ОСОБА_2., представник за довіреністю

№ 1 від 18.08.2011.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»(далі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства «Науково технічна Виробничо - комерційна фірма «Вуглехімпостачання»(далі ПП НТВКФ «Вуглехімпостачання», відповідача у справі) про стягнення з останнього штрафних санкцій у сумі 68601 грн. 00 коп. за недопоставку товару за договором купівлі продажу № 126 від 05.01.2010.

Позивач з посиланням на норми статей 526, 530, 611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 193, 230 Господарського кодексу України (далі ГК України) обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем невиконані обумовлені обсяги поставок згідно специфікації № 4500040882/6 до договору № 126 від 05.01.2010.

Приватне підприємство «Науково технічна Виробничо - комерційна фірма «Вуглехімпостачання» (далі ПП НТВКФ «Вуглехімпостачання») відповідач у справі, надав заперечення на позов, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позову за необґрунтованістю, зокрема зазначив, що обсяг продукції був поставлений на замовлення позивача та погоджений сторонами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 21.04.2011 назва підприємства Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»змінена на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке є правонаступником всіх майнових і немайнових прав і обов'язків ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(пункт 1.1 Статуту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»зворот а.с.36).

В зв'язку з вибуттям у спірному правовідношені ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з вимогою про захист свого цивільного права звернулось ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

05.01.2010 між ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(Покупець) та ПП НТВКФ «Вуглехімпостачання»(Продавець) укладено договір купівлі продажу № 126 (далі договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Продавець (відповідач у справі) зобовязується передати у власність Покупцю низькосерністий навуглерожуватель (далі - товар), в обсязі і за цінами, зазначеним у договорі чи в специфікаціях до нього, а Покупець (позивач у справі) прийняти товар і здійснити оплату Продавцю в порядку, передбаченому даним договором (а.с.10,11).

Кількість товару поставляється продавцем щомісячно та вказується в доповненнях і специфікаціях до даного договору, (пункти 2.1, 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору Продавець поставляє товар на адресу Покупця на умовах: СРТ ст. Кривий Ріг Головний. Витрати, звязані з транспортуванням товару, несе Продавець. Покупець компенсує Продавцю вартість залізничного тарифу на підставі підтверджуючих документів, тариф у ціну товару не включається, у рахунках фактурах виставляється окремим рядком.

Згідно пункту 3.5 договору приймання товару по кількості здійснюється у Покупця шляхом зважування під час руху на автоматичних електронно тензометричних 200-тонних вагах. Документом, який підтверджує фактичну кількість прийнятого Покупцем товару є отвєсна.

Визначення ваги нетто товару здійснюється шляхом відрахування від ваги брутто ваги тари вагона, зазначеної в залізничній накладній, а при відсутності даних в залізничній накладній, вага тари вагона приймається за трафаретом (з бруса).

Відповідальна недостача товару визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1 % і норми надлишків у розмірі 0,2 % від ваги нетто у вагоні, вказаної в перевізних документах. Взаємини по недостачі товару регулюються між Продавцем і Покупцем без участі вантажовідправника.

Покупець на протязі 2 днів після приймання товару направляє Продавцю пакет документів (отвєсна і розрахунок відповідальної недостачі/надлишків), а Продавець виставляє рахунок на фактичну кількість отриманого Покупцем товару.

Орієнтовну вартість даного договору сторони визначили згідно пункту 4.3 у розмірі 35775000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 5962500 грн. 00 коп.

Так, 06.09.2010 між сторонами за договором було узгоджено специфікацію № 4500040882/6 до договору на поставку у вересні 2010 року навуглерожуватель у кількості по 25000 тн за місяць +/-5 %, вартістю 780 грн. 00 коп. за одну тонну, дата постачання 30.09.2010, загальна сума даної специфікації складає 2340000 грн. 00 коп. без урахування залізничного тарифу (а.с.12).

Додатковою угодою № 2 від 01.10.2010 внесено зміни до специфікації № 4500040882/6 до договору стосовно строку поставки вересень жовтень 2010 року (а.с.13).

Додатковою угодою № 3 від 05.11.2010 внесено нові зміни до специфікації № 4500040882/6 до договору стосовно дата поставки змінено на 30.11.2010 та строку поставки вересень листопад 2010 року (а.с.14).

У розділі 6 договору сторони визначили відповідальність сторін, зокрема, пунктом 6.2 встановлено, що у випадку невиконання поставки погодженого сторонами місячного обсягу товару, продавець сплачує штраф у розмірі 5 % вартості не поставленого товару.

Відповідач свої обовязки щодо поставки товару в повному обсязі не виконав, поставивши товар в обсязі 616,0 тон, а не 2500,0 тон, як передбачено специфікацією № 4500040882/6 до договору № 126 від 05.01.2010 (з урахуванням 5 % припустимого відхилення), про що свідчать залізничні накладні, реєстри та рахунки фактури (а.с.15-33).

Кількість недопоставленого товару складає 1759,0 тон.

З метою врегулювання спору позивач в червні 2011 року направив відповідачу претензію № 851-5/315 від 10.06.2011 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача штраф у сумі 68601 грн. 00 коп. за недопоставку продукції згідно пункту 6.2 договору № 126 від 05.01.2010 та статті 230 ГК України (а. с.8,9).

Втім, відповіді на претензію відповідач не надав та штраф на загальну суму 68601 грн. 00 коп. не сплатив, тому позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі проти заявлених вимог заперечує посилаючись на те, що товар поставлявся за домовленістю керівників підприємств, але доказів цих обставин не надав.

У судовому засіданні подав клопотання про зменшення суми штрафу на 50 % посилаючись на тяжкий фінансовий стан і збитковість підприємства.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору купівлі продажу № 126 від 05.01.2010 і до нього застосовуються загальні положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) про купівлю продаж, глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 ЦК України договір є обовязковим до виконання.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач недопоставив позивачу товар у кількості 1759,0 тон за специфікацією № 4500040882/6 до договору № 126 від 05.01.2010 на суму 1372020 грн. 00 коп. (1759,0 тон х 780 грн. 00 коп.).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.2 договору від 05.01.2010 № 126, сторони передбачили відповідальність продавця (відповідача) за порушення зобовязання за договором: у випадку невиконання поставки погодженого сторонами місячного обсягу товару, продавець сплачує штраф у розмірі 5 % вартості не поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Позивач на підставі пункту 6.2 договору № 126 від 05.01.2010 та статті 230 ГК України обґрунтовано нарахував штраф в загальній сумі 68601 грн. 00 коп. (1759,0 тон х 780 грн. х 5 %).

Відповідач заперечень щодо розрахунку штрафу не подав.

Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 50 % з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства та на те, що позивачем не надано належних доказів понесення будь яких збитків.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав баланс підприємства станом на 01.01.2011.

Позивач проти зменшення штрафних санкцій на 50 % у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, частиною 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина 2 статті 233 ГК України).

У даному випадку позивачем не доведений суду факт наявності збитків у звязку із невиконанням відповідачем умов договору.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги викладене, суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує штрафні санкції на 50 %, а тому до стягнення підлягає штраф у сумі 34300 грн. 50 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у справі.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Науково технічна Виробничо - комерційна фірма «Вуглехімпостачання», вул. Хмельницького, буд. 22, м. Красний Луч Луганської області, 94503, ідентифікаційний код 33685553 на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», вул. Орджонікідзе, буд.1, м. Кривий Ріг, 50095, ідентифікаційний код 24432974 штраф у сумі 34300 грн. 50 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 686грн. 01 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 04.10.2011.

СуддяР.Є. Якушенко