Рішення № 18720987, 26.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.11 Справа № 11/104/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківгазобладання”, м. Харків

до Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області

про стягнення 439183 грн. 64 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., дов. № 5 від 01.09.2011;

від відповідача ОСОБА_2., дов. № 20 від 22.03.2011;

в судовому засіданні 12.09.2011 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.09.2011, 12 годин 00 хвилин;

в судовому засіданні 15.09.2011 оголошено перерву до 22.09.2011, 12 годин 00 хвилин;

в судовому засіданні 22.09.2011 оголошено перерву до 26.09.2011, 11 годин 30 хвилин;

в судове засідання 26.09.2011 прибули повноважні представники сторін у справі;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 291614 грн. 00 коп. боргу, що утворився внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного сторонами у справі договору № 134-ЮК від 07.11.2005 в сумі, інфляційних нарахувань на суму боргу 100651 грн. 50 коп., пені у розмірі 22725 грн. 88 коп. та 3 % річних в сумі 24192 грн. 26 коп.

В процесі судового розгляду справи письмовою заявою від 09.09.2011 № 241 позовні вимоги позивачем були уточнені (фактично збільшені) та до стягнення з відповідача заявлено 391614 грн. 00 коп. заборгованості за укладеним сторонами у справі договором, 135166 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 30518 грн. 70 коп. пені, а також 3% річних у розмірі 32488 грн. 29 коп.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оплачена державним митом, тому прийнята господарським судом до розгляду.

Письмовим відзивом від 14.09.2011 № 626 на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того, посилаючись на те, що заборгованість за договором утворилася у січні 2008 року, відповідач письмовим клопотанням від 14.09.2011 № 625 заявив вимогу про застосування до вимог ТОВ «Харківгазобладнання»щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 391614 грн. 00 коп. строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

07.11.2005 між ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод», правонаступником якого є позивач у даній справі, як постачальником та відповідачем як покупцем укладений договір № 134-ЮК (далі за текстом договір) (том справи 1, а.с. 15 18), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач зобовязався поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до Специфікації до договору, яка є невідємною його частиною.

Відповідно до п. 5.1 договору продукція повинна була постачатися позивачем на підставі письмової заявки (факс) відповідача, за його рахунок та транспортом відповідача на склад останнього м. Попасна, склад ВРЗ на умовах EXW відповідно до вимог ІНКОТЕРМС (редакція 2000 p.), міс то відвантаження - Харків. Датою поставки продукції визначено дату отримання продукції відповідачем, що повинно бути підтверджено належно оформленою видатковою накладною, на яку від повідач повинен видати довіреність (п. 5.3 договору).

Як встановлено умовами пункту 6.1 договору, оплата за поставлену продукцію проводиться відповідачем протягом 15 банківських днів після дати надходження на його адресу в сумі вартості кожної поставленої партії продукції. Датою оплати вважається дата відправлення банком відповідача коштів за банківськими реквізитами позивача (пункт 6.2 договору).

Відповідно до Специфікації № 1 до договору (том справи 1, а.с. 19) сторонами договору досягнуто згоди щодо постачання магістральної частини 483М.010 у кількості 1200 шт., авторежиму 265 А-1 у кількості 1200 шт., головної частини 270.023-1 у кількості 1200 шт., робочої камери 295М-002 у кількості 1300 шт. на загальну суму 4755590 грн. 00 коп.

30.01.2006 сторонами у справі укладено Додаткову угоду № 1 (том справи 1, а.с. 20) до договору, відповідно до умов якої Специфікація № 1 до зазначеного Договору виконана на суму 56719 грн. 68 коп. Не виконана частина становить 4 698870 грн. 00 коп. та вважається сторонами договору такою, що втратила чинність. Вказаною Додатковою угодою № 1 сторони введи до договору Специфікацію № 2 на загальну суму 561120 грн. 00 коп. В подальшому сторонами договору також було підписано Специфікацію № 3 до договору.

За наявними у матеріалах справи видатковими накладними № РН-0033 від 28.02. 2007, № РН-0046 від 23.03.2007, № РН-0053 від 28.03.2007, № РН-0062 від 02.04.2007, № РН-0073 від 13.04.2007, № РН-0107 від 05.06.2007, № РН-0127 від 19.07.2007, № РН-0133 від 01.08.2007, № РН-0148 від 05.09.2007, № РН-0162 від 15.10.2007, № РН-174 від 05.11.2007, № РН-0184 від 26.11.2007, № РН-0193 від 17.12.2007 та довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей, виданими повноважному представникові відповідача (а.с. 25 60), позивачем відповідачеві поставлено обумовлену договором та додатковими угодами до нього продукцію.

Відповідач частково оплатив при йняту продукцію у сумі 2 579 680,00 грн., що підтверджу ється наявними у матеріалах справи банківськими виписками від 07.03.2007 на суму 9680 грн. 00 коп., від 23.03.2007 на суму 100000 грн. 00 коп., від 03.05.2007 на суму 100000 грн. 00 коп., від 18.05.2007 на суму 50 000 грн. 00 коп., від 22.05.2007 на суму 50000 грн. 00 коп., від 27.06.2007 на суму 50 000 грн. 00 коп., від 09.07.2007 на суму 100000 грн. 00 коп., від 11.07.2007 на суму 150000 грн. 00 коп., від 12.07.2007 на суму 75000 грн. 00 коп., від 25.07.2007 на суму 50 000 грн. 00 коп., від 27.08.2007 на суму 200000 грн. 00 коп., від 28.08.2007 на суму 400000 грн. 00 коп., від 03.10.2007 на суму 90000 грн. 00 коп., від 26.10.2007 на суму 100 000 грн. 00 коп., від 30.10.2007 на суму 150000 грн. 00 коп., від 19.11. 2007 на суму 250000 грн. 00 коп., від 11.12.2007 на суму 400000 грн. 00 коп., від 14.01.2008 на суму 55000 грн. 00 грн., від 16.01.2008 на суму. 50000 грн. 00 коп., від 08.04.2008 на суму 100000 грн. 00 коп. (том справи 1, а.с. 63 84)

Після здійснення часткових оплат за договором відповідачем на адресу позивача у справі було надіслано лист від 16.04.2009 № 1507 (том справи 1, а.с. 127), яким відповідач просив позивача вважати у платіжному дорученні № 1922 від 08.04.2008 у сумі 100000 грн. 00 коп. за вагонні запчастини згідно з договором № 032/12-х від 20.12.2007 вважати оплатою за договором № 132-ЮК від 07.11.2005 за вагонні запчастини.

Лист з боку відповідача підписаний начальником ОМТС Кулагою С.М.

Відповідач погодився з вказаною пропозицією відповідача.

Як на факт здійснення відповідачем останньої часткової оплати за договором позивач послався на банківську виписку щодо здійснення платежу 16.10.2008 у сумі 50 000 грн. 00 коп. (а.с. 84) Вказаний платіж здійснений відповідачем за платіжним дорученням № 29326/6152 від 16.10.2008 на суму 50000 грн. 00 коп. (том справи 2, а.с. 28). При цьому у рядку «призначення платежу»вказаного платіжного доручення зазначено: «Згідно дог 032/12 від 20.12.2007р за вагонні запчастини у т ч ПДВ 8333.33».

Листом від 31.10.2008 № 3722 про заміну призначення платежу, надісланим на адресу позивача у справі, відповідач просив у платіжному дорученні № 6152 від 16.10.2008 на суму 50000 грн. 00 коп. за вагонні запчас тини згідно Договору № 032/12-х від 20.12.2007 призначенням платежу вважати оплату за Договором № 134-ЮК від 07.11.2005 за вагонні запчастини.

Вказаний лист про зміну платежу також був підписаний посадовою особою відповідача заступником генерального директора ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод»Кулагою С.М., що свідчить про сталу практику взаємовідносин сторін щодо здійснення бухгалтерського обліку грошових коштів відповідача за участю Кулаги С.М.

В обґрунтування заперечень проти позову та заяви про застосування до позовних вимог позовної давності відповідач послався на те, що заміну платежу як вчинення правочину з боку відповідача мав право здійснювати тільки генеральний директор ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод»Криворучко С.Г. Повідомлення ж про заміну платежу в платіжному дорученні № 6152 від 16.10.2008 на суму 50000 грн. 00 коп. було підписано заступником генерального директора Кулагою С.М., який не мав на це повноважень.

У підтвердження вказаних доводів відповідачем суду надано Посадову інструкцію заступника генерального директора з комерційних питань, затверджену генеральним директором ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» Криворучко С.Г. (том справи 2, а.с. 34 36) (далі за текстом Інструкція).

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції заступник генерального директора з комерційних питань відноситься до категорії керівників.

Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що заступник генерального директора з комерційних питань має право представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства, та за довіреністю, наданою генеральним директором, з іншими підприємствами, організаціями й органами державної влади.

Разом з цим пунктом 3.6 Інструкції передбачене право заступника генерального директора з комерційних питань самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також іншими організаціями з питань, що повязані з діяльністю підпорядкованих структурних підрозділів.

Як встановлено пунктом 1.5 Інструкції, заступнику генерального директора з комерційних питань підпорядковуються відділ матеріально-технічного постачання та транспортний цех.

До повноважень заступника генерального директора з комерційних питань пунктами 2.3, 2.5.4, 2.6 Інструкції віднесено здійснення контролю за своєчасним укладенням договорів з матеріально-технічного постачання з постачальниками і споживачами сировини і продукції, розширенням прямих і тривалих господарських звязків, забезпеченням виконання договірних зобовязань з постачання продукції і їх відповідність господарським договорам; крім того, вказана посадова особа керує розробленням заходів щодо зміцнення фінансової дисципліни.

Посилаючись на часткове погашення заборгованості за договором, позивач звернувся до суду з даним позовом, заявивши вимогу про стягнення з відповідача решти заборгованості у розмірі 391614 грн. 00 коп. за укладеним сторонами у справі договором, а також 135166 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення з 01.11.2008 по 01.07.2011, 30518 грн. 70 коп. пені за період прострочення з 01.02.2001 по 01.08.2011, а також 3% річних у розмірі 32488 грн. 29 коп. за період прострочення 18.10.2008 по 01.08.2011 (розрахунки сум вказаних нарахувань надані позивачем до матеріалів справи том справи 1, а.с. 109,114 115).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем відповідачеві обумовленої договором продукції, а також наявність заборгованості відповідача за поставлений товар у розмірі 391614 грн. 00 коп., що відповідачем під час судового розгляду справи не спростовувалося.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обовязок з оплати поставленої позивачем продукції відповідачем у повному обсязі виконаний не був, що останнім також не спростовано.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 391614 грн. 00 коп. є обґрунтованою.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач послався на пропуск позивачем позовної давності для звернення з даним позовом.

Приписами статті 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку (ст. 264 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. З ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зара ховується.

Як на факт здійснення відповідачем останньої часткової оплати за договором позивач послався на банківську виписку щодо здійснення платежу 16.10.2008 у сумі 50 000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 29326/6152 від 16.10.2008 на суму 50000 грн. 00 коп. (том справи 2, а.с. 28). При цьому у рядку «призначення платежу»вказаного платіжного доручення було зазначено: «Згідно дог 032/12 від 20.12.2007р за вагонні запчастини у т ч ПДВ 8333.33».

Листом від 31.10.2008 № 3722 про заміну призначення платежу, надісланим на адресу позивача у справі, відповідач просив у платіжному дорученні № 6152 від 16.10.2008 на суму 50000 грн. 00 коп. за вагонні запчас тини згідно Договору № 032/12-х від 20.12.2007 призначенням платежу вважати оплату за Договором № 134-ЮК від 07.11.2005 за вагонні запчастини. Оригінал вказаного листа на фірмовому бланку відповідача оглянутий в судовому засіданні 26.09.2011.

Вказана пропозиція відповідача позивачем була прийнята, платіж у розмірі 50000 грн. 00 коп. зарахований саме за договором № 134-ЮК від 07.11.2005 за вагонні запчастини. За таких обставин саме з дат вказаного платіжного доручення та листа відповідача позивачем обчислюється трирічний строк позовної давності.

Посилання відповідача на відсутність відповідних повноважень у особи, що підписала лист про зміну призначення платежу з боку відповідача, судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Зазначеною вище Інструкцією заступникові генерального директора ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» з комерційних питань надані повноваження

представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими підприємствами (за наявності відповідної довіреності), організаціями й органами державної влади, передбачене право заступника генерального директора з комерційних питань самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також іншими організаціями з питань, що повязані з діяльністю підпорядкованих структурних підрозділів, керувати розробленням заходів щодо зміцнення фінансової дисципліни.

Відповідачем не доведено суду, що листування з позивачем з приводу зміни платежу у платіжних дорученнях вимагає окремої довіреності на вчинення таких дій. Крім того, судом встановлено непоодинокість випадків зміни платежу у платіжних дорученнях, якими відповідачем на користь позивача у справі перераховувалися грошові кошти на виконання умов відповідних договорів. Усі вказані листи були підписані саме Кулагою С.М. і в подальшому у бухгалтерському обліку сторін у справі вказані листи відповідача враховувалися як підстава здій здійснення заміни призначення платежу.

Крім того, лист відповідача від 31.10.2008 № 3722 про зміну призначення платежу відпові дач трактує як правочин відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, а саме як дію, що спрямована на на буття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому Відповідач посилається на ст. 13 власного статуту та перераховує органи управління товариством: Загальні збори, Наглядова Рада, Генеральний директор, Ревізійна комі сія.

Вказані доводи відповідача не стосуються повноважень конкретних посадових осіб товариства на підписання листів про зміну призначення платежу, тобто питань ведення бухгалтерського обліку підприємства за результатами виконання підприємством умов укладених з контрагентами договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Підписання заступником генерального директора відповідача з комерційних питань листа № 3722 від 31.10.2008 про заміну призначення платежу у будь-якому разі, навіть у випадку перевищення ним своїх посадових повноважень, породжує правові наслідки для самого відповідача і стосується питань внутрішньої організації діяльності відповідача.

Крім того, 08.08.2011 у межах провадження у справі № 28/142/2011, порушеній господарським судом Луганської області за позовом позивача про стягнення з відповідача заборгованості за іншим договором № 032/12-х від 20.12.2007 про поставку продукції.

У відзиві на позовну заяву вих. № 595 від 29.08.2011 відповідач перерахував всі платі жні доручення, на підставі яких ним здійснено оплату на користь Позивача за поставле ний за договором № 032/12-х від 20.12.2007р. товар. У переліку зазначених платіжних дору чень відсутнє посилання Відповідача на платіжне доручення № 6152 від 16.10.2008 р. на су му 50 000,00 грн.

Вказане свідчить про те, що відповідачем фактично визнано факт зарахування платежу за дорученням № 6152 від 16.10.2008 р. на суму 50000 грн. 00 коп. як оплату не за договором № 032/12-х від 20.12.2007, а за Договором № 134- ЮК від 07.11.2005, а отже і схвалив такі дії заступника генерального директора.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про те, що останній платіж: за договором здійснений відповідачем 17.10.2008, що підтверджується листом відповідача до позивача № 3722 від 31.10.2008 про зміну призначення платежу.

Такі дії відповідача є фактичними діями зобов'язаної особи, які свідчать про визнання ним свого боргу, що відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України є підставою для переривання строку позовної давності.

Таким чином, встановлений приписами ст. 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності для звернення позивача з вимогою про стягнення з відповідача боргу за договором не є пропущеним, оскільки повинен обчислюватися від 17.10.2011 дати останнього здійсненого за договором платежу, в той час як позивач звернувся до суду з даним позовом 08.08.2011.

За таких обставин вимога про стягнення 391614 грн. 00 коп. заборгованості за договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено 135166 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення з 01.11.2008 по 01.07.2011 та 3% річних у розмірі 32488 грн. 29 коп. за період прострочення 18.10.2008 по 01.08.2011 (розрахунки сум вказаних нарахувань надані позивачем до матеріалів справи том справи 1, а.с. 114 115).

Вказані вимоги відповідають фактичним обставинам справи, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі умов пункту 9.4 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 30518 грн. 70 коп. пені за період прострочення з 01.02.2001 по 01.08.2011 (том справи 1, а.с. 109).

Визначення позивачем періоду нарахування пені суперечить приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Умовами пункту 9.4 договору не визначено інших умов нарахування пені, ніж ті, що передбачені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тому період нарахування визначений позивачем без будь-яких правових підстав.

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про стягнення 30518 грн. 70 коп. пені слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 391614 грн. 00 коп., 135166 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення з 01.11.2008 по 01.07.2011 та 3% річних у розмірі 32488 грн. 29 коп. за період прострочення 18.10.2008 по 01.08.2011, з віднесенням на сторони судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», Луганська область, м. Попасна, вул. Залізнична, буд. 1, код 34502350, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгазобладнання», м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 24, код 32235965, заборгованістю у розмірі 391614 грн. 00 коп., 135166 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 3% річних у розмірі 32488 грн. 29 коп., 5592 грн. 69 коп. державного мита та 223 грн. 79 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 26.09.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 03.10.2011.

Суддя М.О. Москаленко