Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"17" жовтня 2011 р. Справа № 21/108-11
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Вест Лайн Дистрибюшн», м. Київ
до Споживчого товариства «Юлія», Київська обл., с. Красилівка
про стягнення 5629,94 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність №20/01/11 від 20.01.2011р.)
від відповідача: Дасік С.І. (паспорт СМ №НОМЕР_1)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Вест Лайн Дистрибюшн» (далі-ПП «Вест Лайн Дистрибюшн»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства «Юлія»(далі-СТ «Юлія»/відповідач) про стягнення 5629,94 грн., з яких: 4386,61 грн. заборгованості за договором №636-Т/09 від 05.01.2009р., 426,46 грн. пені, 438,66 грн. штрафу, 81,68 грн. 3% річних та 296,53 грн. інфляційних втрат.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2011р. порушено провадження у справі №21/108-11 та призначено її до розгляду на 17.08.2011р.
16.08.2011р. та 16.09.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволені.
Ухвалами господарського суду Київської області від 17.08.2011р., 19.09.2011р. та 03.10.2011р. розгляд даної справи відкладався на 29.08.2011р., 03.10.2011р. та 17.10.2011р. відповідно.
В судовому засіданні 29.08.2011р. оголошувалась перерва до 19.09.2011р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
05.01.2009р. між ПП «Вест Лайн Дистрибюшн» (далі-продавець) та СТ «Юлія»(далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №636-Т/09 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 5.3 та 9.5 Договору передбачено, що продавець зобовязується продати/передати у власність покупцю тютюнову та іншу продукцію, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.
Оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 3-х календарних днів з моменту передачі товару, незалежно від того реалізував покупець товар чи ні.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на 1 календарний рік, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.
Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, липня 2010р., позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 4386,61 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на товарно-транспортних видаткових накладних:
- №073593 від 09.07.2010р. на суму 1116,42 грн.,
- №074905 від 13.07.2010р. на суму 1 129,37 грн.,
- №076591 від 16.07.2010р. на суму 2140,82 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.
Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 4386,61 грн. заборгованості.
Факт відсутності оплати відповідачем вартості поставленого товару за зазначеними накладними підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №026-04/719-БТ від 19.09.2011р., виданою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».
Наявний же у матеріалах справи реєстр оплат відповідача, внесених готівкою за період з 01.02.2010р. по 29.08.2011р., у відповідності до наданих суду пояснень представника позивача, свідчить лише про оплату відповідачем вартості товару поставленого за попередніми накладними, які не охоплюють спірні.
Наявність 4386,61 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №141-ВЛД від 17.08.2011р., виданою позивачем.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 4386,61 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №073593 від 09.07.2010р., №074905 від 13.07.2010р., №076591 від 16.07.2010р. згідно Договору.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами статей 655, 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець зобовязується продати/передати у власність покупцю тютюнову та іншу продукцію, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.3 Договору оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 3-х календарних днів з моменту передачі товару, незалежно від того реалізував покупець товар чи ні.
За таких обставин, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у відповідача обовязок по його сплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.
Посилання ж відповідача на повну оплату вартості поставленого товару за спірними накладними, що підтверджується наданою суду копією з внутрішнього журналу відповідача оцінюється судом критично, оскільки зазначена копія не є належним доказом проведення розрахунків між сторонами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Інших доказів, що підтверджують факт повної оплати відповідачем вартості поставленого товару за спірними накладними суду не надано.
Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість поставленого товару за спірними накладними, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 14386,61 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №073593 від 09.07.2010р., №074905 від 13.07.2010р., №076591 від 16.07.2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема:
- 426,46 грн. пені, нарахованої за періоди:
з 12.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1116,42 грн. заборгованості за накладною №073593 від 09.07.2010р.,
з 16.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1129,37 грн. заборгованості за накладною №074905 від 13.07.2010р.,
з 19.07.2010р. по 28.02.2011р. на 2140,82 грн. заборгованості за накладною №076591 від 16.07.2010р.;
- 438,66 грн. штрафу, нарахованого на 4386,61 грн. сукупної заборгованості.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до п. 7.2 Договору за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми бору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів стягується штраф у розмірі 10% від суми боргу.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.3 Договору оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 3-х календарних днів з моменту передачі товару, незалежно від того реалізував покупець товар чи ні.
Враховуючи строки оплати вартості поставленого товару, встановлені п. 5.3 Договору, остаточний розрахунок за накладними №073593 від 09.07.2010р., №074905 від 13.07.2010р., №076591 від 16.07.2010р. відповідач мав здійснити до 13.07.2010р., 17.07.2010р. та 20.07.2010р. відповідно.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, а також період обрахунку пені, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:
з 13.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1116,42 грн. заборгованості за накладною №073593 від 09.07.2010р.,
з 17.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1129,37 грн. заборгованості за накладною №074905 від 13.07.2010р.,
з 20.07.2010р. по 28.02.2011р. на 2140,82 грн. заборгованості за накладною №076591 від 16.07.2010р.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 426,28 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 426,46 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 426,28 грн.
До того ж, оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 438,66 грн. штрафу підлягає задоволенню.
При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 08.09.2010р., 13.07.2010р. та 06.07.2010р., у справах №29/256, 27/08-10 та 3/82 відповідно.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 81,68 грн. 3% річних та 296,53 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:
з 12.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1116,42 грн. заборгованості за накладною №073593 від 09.07.2010р.,
з 16.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1129,37 грн. заборгованості за накладною №074905 від 13.07.2010р.,
з 19.07.2010р. по 28.02.2011р. на 2140,82 грн. заборгованості за накладною №076591 від 16.07.2010р.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, зокрема, в частині строків оплати товару, а також період обрахунку 3% річних та інфляційних втрат, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат за наступні періоди:
з 13.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1116,42 грн. заборгованості за накладною №073593 від 09.07.2010р.,
з 17.07.2010р. по 28.02.2011р. на 1129,37 грн. заборгованості за накладною №074905 від 13.07.2010р.,
з 20.07.2010р. по 28.02.2011р. на 2140,82 грн. заборгованості за накладною №076591 від 16.07.2010р.
Враховуючи, що розмір 3% річних, обрахованих судом відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 81,68 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
До того ж, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 339,92 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 296,53 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Крім того, в судовому засіданні 17.10.2011р. представником відповідача заявлено усне клопотання про розстрочку виконання рішення у даній справі на 4 місяці у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.
Позивач проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до приписів пунктів 1.1-1.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996р. №02-5/333 застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Оцінюючи обґрунтування зазначеного клопотання відповідача, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти розстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та розстрочку виконання рішення у даній справі рівними частинами на 4 місяці.
Сума, що підлягає стягненню повинна бути погашена частинами відповідно до встановленого судом терміну.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути зі Споживчого товариства «Юлія»(07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, вул. Басова, 31, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30944876) на користь Приватного підприємства «Вест Лайн Дистрибюшн»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 45, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31356305) 4386 (чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 61 коп. заборгованості, 426 (чотириста двадцять шість) грн. 28 коп. пені, 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 66 коп. штрафу, 81 (вісімдесят одну) грн. 68 коп. 3% річних, 296 (двісті девяносто шість) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Виконання даного рішення розстрочити строком на 4 місяці з жовтня 2011р. по січень 2012р. включно, зі щомісячною сплатою по 1491 (одній тисячі чотириста девяносто одній) грн. 94 коп.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 18.10.2011р.
Судове рішення № 18720474, Господарський суд Київської області було прийнято 17.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 21/108-11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: