Рішення № 18720342, 21.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2011 р. Справа № 14/118-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1.(довіреність № 1 від 29.08.2011р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький долотний завод”, м. Дрогобич, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Вайліс”, м. Вишгород

про стягнення 2359 360,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Дрогобицький долотний завод ” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ “Компанія Вайліс” про стягнення 2 359 360,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 34/05-02.10 від 15.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011 р. порушено провадження у справі № 14/118-11 за позовом ВАТ „Дрогобицький долотний завод” до ТОВ “Компанія Вайліс” про стягнення 2359360,00 грн. основної заборгованості і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 31.08.2011 р.

31.08.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.09.2011 р.

21.09.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав всі документи, витребувані судом, позовні вимоги підтримав в повному обсязі вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 34/05-02.10 згідно п. 1.1. якого продавець зобовязується відвантажити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, названу надалі товар, відповідно до специфікацій (додаток), що додаються до договору і є його невідємною частиною.

Згідно до п. 2.1. договору назва і кількість товару вказується в специфікаціях.

Відповідно до п. 2.2. договору якість товару підтверджується наявністю сертифікату якості заводу-виробника.

Згідно з п. 3.1. договору поставка товару здійснюється партіями. Кількість товару в партії та термін поставки вказується у відповідних специфікаціях. Продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказуються в специфікаціях відповідно до вимог INCOTERMS-2000.

Відповідно п. 3.2. договору продавець надає на адресу покупця (вантажоотримувача) наступні супроводжувальні документи: паспорт виробу, сертифікат якості заводу виробника, накладну на відвантаження товару та податкову накладну.

Пунктом 4.1. договору ціна товару вказується у відповідних специфікаціях .

Відповідно до 4.2. договору загальна вартість договору орієнтовано складає 30000000 (тридцять мільйонів грн.) та визначається як сумарна вартість поставленого товару, визначеного у всіх специфікаціях, що підписані сторонами за весь період дії договору.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця. Допускається попередня оплата товару.

Відповідно до п. 4.4. договору датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на р/р продавця.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що умови оплати за кожну відвантажену партію товару вказуються у відповідних специфікаціях.

Згідно п. 6.5. договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі його першому перевізнику.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір набирає силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2010 року та до повного виконання обовязків обох сторін.

Пунктом 9.5. договору визначено, що всі доповнення, специфікації і додатки до договору є його невідємною частиною і вступають в дію, якщо зроблені в письмовій формі і підписані повноваженими представниками сторін та завірені печатками.

Виходячи з наданих документів, суду були надані на підтвердження поставки товару наступні докази:

специфікація №1 від 16.02.2010 р. на поставку продукції на суму 2859360,00 грн.; накладна № - 018 на відпуск товарно матеріальних цінностей від 04.03.2010 р. на суму 2859360,00 грн.; довіреність № N 012/10М від 25.02.2010 р.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату за поставлений позивачем товар в сумі 500000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 05.03.2010 р.; від 09.03.2010 р.; від 10.03.2010 р., за договором № 34/05-02.10 від 15.02.2010 р. та зараховано в рахунок оплати накладної № 018 на відпуск товарно матеріальних цінностей від 04.03.2010 р., наявними у матеріалах справи.

19.02.2011 р. позивачем було направлено відповідачу лист - вимогу № 4 від 10.02.2011 р. про сплату заборгованості по оплаті за товар у сумі 2359 360,00 грн. згідно договору від 15.02.2010 р. Факт належного отримання відповідачем листа - вимоги підтверджується копією реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції від 19.02.2011 р., копією чеку № 9847 від 19.02.2011 р.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 2359 360, 00 грн., що підтверджується специфікацією №1 від 16.02.2010 р. на поставку продукції на суму 2859360,00 грн.; накладною № - 018 на відпустку товарно матеріальних цінностей від 04.03.2010 р. на суму 2859360,00 грн.; банківськими виписками: від 05.03.2010 р.; від 09.03.2010 р.; від 10.03.2010 р., за договором № 34/05-02.10 від 15.02.2010 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по основному боргу у розмірі 2359 360,00 грн. за договором № 34/05-02.10 від 15.02.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Вайліс” (ідентифікаційний код 36445186) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький долотний завод ” (ідентифікаційний код 00217596) 2359 360 (два мільйони триста пятдесят девять тисяч триста шістдесят ) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості та судові витрати 23 593 (двадцять три тисячі пятсот девяносто три ) грн. 60 (шістдесят) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 жовтня 2011 р.