Рішення № 18720178, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/21526.09.11 За позовомВійськової частини 3055

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Туристично оздоровчий комплекс «Академія»

простягнення 8077,13 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 805 від 25.08.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина 3055 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично оздоровчий комплекс «Академія»про стягнення 4403,82 грн. пені, 2886,73 грн. інфляційних втрат, 786,58 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в добровільному порядку рішення суду, згідно якого був встановлений факт існуючої заборгованості відповідача по Договору № 49 надання послуг по забезпеченню безпеки від 10 квітня 2008 року за несвоєчасну та неповну оплату вартості наданих послуг, а тому позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення.

Ухвалою від 28.07.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.08.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 26.08.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 26.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 26.09.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2011 року по справі № 23/54, стягнуто з відповідача на користь позивача 10140,00 грн. заборгованості та судові витрати.

Станом, на 22.07.2011 року заборгованість на користь позивача відповідачем не сплачена, у звязку з чим 25 липня 2011 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 4403,82 грн. пені за період з 27.04.2008 року по 26.04.2010 року, 2886,73 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2008 року по 31.12.2010 року та 786,58 грн. 3% річних за період з 27.04.2008 року по 31.12.2010 року.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Таким чином, з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обовязок сторони сплатити кошти, зобовязання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник зобовязаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач керуючись пунктом 5.5 Договору за прострочення строків сплати заборгованості за надані послуги, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4403,82 грн. за період з 27.04.2008 року по 26.04.2010 року.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, не сплаченої суми заборгованості, встановлених дат прострочення по кожному акту, порядку розрахунків визначеного сторонами, а також обмеживши нарахування пені шестимісячним строком з дня коли зобовязання мало бути виконано, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1222,98 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В абзаці 5 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»від 15.03.2011 р. N 01-06/249 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (постанова від 20.01.2011 N 10/25).

Позивач керуючись статтею 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 2886,73 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2008 року по 31.12.2010 року та 786,58 грн. 3% річних за період з 27.04.2008 року по 31.12.2010 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням суми заборгованості та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично оздоровчий комплекс «Академія»(місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р н, просп. Червонозоряний, буд. 119, літ. ХХ, код ЄДРПОУ 33494742) на користь Військової частини 3055 (місцезнаходження: 97400, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Матвеєва, 4, код ЄДРПОУ 23316473) 1 222 (одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 98 коп. пені, 2886 (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 58 коп. 3% річних, 61 (шістдесят одну) грн. 83 коп. державного мита та 143 (сто сорок три) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

07.10.2011 року