Рішення № 18719888, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/41110.10.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Житлово-будівельного кооперативу «Медік-2»

про стягнення 7134,04 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 62 від 02.08.2011

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Медік-2»заборгованості у розмірі 7134,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № D 21 POG/M (2) № 300 від 01.01.2008 за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року позивачем виконано на користь відповідача роботи з ремонту ліфтів на загальну суму 7134,04 грн., за які відповідач не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 порушено провадження у справі № 53/411, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

В судовому засіданні 10.10.2011 представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу до 7046,69 грн., у звязку з тим, що у вересні 2011 року з Комунального підприємства Головного інформаційно-обчислювального центру надійшли кошти по розщепленню з квартирної плати в сумі 2489,97 грн., частина яких в розмірі 87,35 грн. віднесена на погашення частини боргу за листопад 2010 року.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.01.2008 між Житлово-комунальним підприємством «Медік-2», як замовником (надалі відповідач) та Закритим акціонерним товариством "ОТІС", як підрядник (надалі позивач) укладено договір № D 21 POG/M (2) № 300 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач передав, а підрядник прийняв на себе обовязки щодо виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за формою часткового технічного обслуговування № 2.

Часткове технічне обслуговування включає: місячні профілактичні роботи (МПР), квартальні профілактичні роботи (КПР), заміна комплектуючих виробів у міру зносу, згідно з переліком послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту (наказ Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150), цілодобового звільнення пасажирів ліфтів з кабін, що зупинилися, непланові ремонти за викликом у разі несанкціонованої зупинки ліфта (п. 1.2 договору).

П. 1.3 договору сторони погодили, що додаткові ремонтні роботи, які рекомендовані Держпромгірнагляду України або заводами-виготовлювачами ліфтів з метою заміни чи доробки вузлів і електричних схем для забезпечення безпечної експлуатації ліфтів, а також додаткові роботи, звязані з відновленням ліфту у випадках залиття ліфтового обладнання, хуліганських дій, пограбувань, підпалів, порушень електропостачання, правил користування ліфтами виконуються за проханням замовника на умовах попередньої оплати.

Замовник і Виконавець домовились, що ціна послуг з технічного обслуговування ліфтів визначається відповідно до «Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 № 369, на основі базової ціни на технічне обслуговування ліфтів, задекларованої Головному управлінню ціновою політики Київської міської державної адміністрації (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору щомісячна вартість робіт за договором у відповідності з розрахунками (додаток до договору) складає 2657,04 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 442,84 грн.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт та довідок про їх вартість, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 7134,04 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору, Замовник щомісячно до 5-го числа наступного місяця проводить оплату вартості робіт згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт поточного ремонту.

Як стверджує позивач у позовній заяві та уточненні позовних вимог, оскільки відповідач не виконав свого обовязку по повній оплаті виконаних позивачем (підрядником) та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 7046,69 грн. основного боргу та судових витрат.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, а саме: ним було виконано ремонт ліфтів на загальну суму 7134,04 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними та посвідченими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про їх вартість, однак відповідач, всупереч умов договору № D 21 POG/M (2) № 300 від 01.01.2008, виконані позивачем роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Медік-2»(02192, м. Київ, вул. Малишка, 3, код ЄДРПОУ 22933117, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС»(фактична адреса: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, юридична адреса: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) суму основного боргу у розмірі 7046,69 (сім тисяч сорок шість) грн., 102,00 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 11.10.2011