Рішення № 18719881, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/33103.10.11 За позовомАсоціації “Укрліссервіс”

ДоДержавного підприємства “Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики “Укрлісконсалтинг”

Простягнення 314584, 94 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., пред. за дов., б/н від 18.01.2011 р., Чикирис А.І., президент, протокол від 14.04.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, пред за дов. № 39 від 12.09.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Асоціація “Укрліссервіс” звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства “Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики “Укрлісконсалтинг” про стягнення 314584, 94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2011 року порушено провадження у справі № 58/331, розгляд справи призначено на 14.09.2011 року.

У судове засідання 14.09.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті

Представник 1 позивача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд зобовязав представника позивача надати кошторисну документацію.

Представник 2 позивача надав витребувані документи по справі для огляду.

Суд зобовязав представника відповідача надати письмові пояснення до акту звіряння розрахунків.

В звязку з необхідністю витребування додаткових документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 23.09.2011 року на 15:15

У судове засідання 23.09.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

14.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.09.2011 року через канцелярію Господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

22.09.20112 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд зобовязав представника позивача надати довідку з банківських рахунків щодо оспорюваної суми за відповідним договором.

Представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання судом задоволено.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в звязку з необхідністю витребування додаткових документів по справі, судом оголошено перерву до 03.10.2011 року на 15:30.

У судове засідання 03.10.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представник 1 позивача надав суду на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі - довідки банку про рух коштів по розрахунковому рахунку.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник 2 позивача надав усні пояснення по суті справи щодо збільшення суми вартості виконаних робіт.

Представник 2 позивача надав усні пояснення щодо оспорюваної суми боргу.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2006 року між Асоціацією «Укрліссервіс»(надалі Позивач) та Державним підприємством «Крона»(правонаступником якого є державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг»; надалі відповідач) було укладено Договір (надалі Договір від 09.08.2006 року).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, позивач зобовязується опосередковано, через підрядника, виконати роботи по ремонту покрівлі адміністративної будівлі по вул. Електриків, 29 в м. Києві, а відповідач погоджується з необхідністю здійснення ремонтних робіт і зобовязується сплатити їх вартість в сумі 200155,80 грн.

На виконання умов Договору від 09.08.2006 року договору Позивач залучив підрядника - виробничо-будівельну фірму «Арсенал»за договором №22/08-06 від 10 серпня 2006 року. Загальна вартість робіт по п.2.1 договору становила 304928,40 грн., а згідно додаткової угоди №1 від 29 серпня 2006 року до договору підряду №22/08-06 від 10 серпня 2006 року в зв'язку зі збільшенням об'єму робіт вартість робіт по договору збільшено на 161194.80грн.

Підрядником - виробничо-будівельною фірмою «Арсенал» були виконані, а Позивачем - асоціацією «Укрліссервіс»прийняті роботи по ремонту покрівлі адміністративної будівлі по вул. Електриків, 29 в м. Києві, що потверджується:

-актом виконаних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (КБ-3) за серпень 2006 року на суму 152898.00 грн..

-актом виконаних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (КБ-3) за вересень 2006 року на суму 161194,80 грн..

- актом виконаних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (КБ-3) за жовтень 2006 року на суму 152030,40 грн.

Загальна вартість виконаних виробничо-будівельною фірмою «Арсенал»робіт згідно кошторисів, актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт склала 466123,20 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 09.08.2006 року,за виконану роботу Відповідач перераховує Позивачу вартість виконаних робіт в сумі 200155,80 грн. згідно акту виконаних робіт, наданого Позивачем.

Між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000348 від 30 вересня 2006 року на суму 170092,50 грн. та № ОУ-0000356 від 31 жовтня 2006 року на суму 30063,30 грн., всього на суму 200155,80 грн. (170092,50 + 30063.30).

20.11.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір (надалі Договір від 20.11.2006 року). Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору від 20.11.2006 року Позивач зобовязується безпосередньо власними силами і своїм коштом здійснити ремонт і фарбування фасаду адмінбудівлі по вулиці Електриків, 29, в м. Києві, а відповідач погоджується з необхідністю здійснення ремонтних робіт і зобовязується сплатити їх вартість в сумі 18000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 20.11.2006 року,за виконану роботу відповідач перераховує позивачу вартість виконаних робіт в сумі 18000,00 грн згідно акту виконаних робіт, наданого позивачем.

30 листопада 2006 року між сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000424 на суму 18000,00 грн.

Загальна сума, яку Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу за ремонт адміністративної будівлі по вул. Електриків, 29 в м. Києві, згідно договорів б/н від 09 серпня та 20 листопада 2006 року за актами виконаних робіт склала 218155,80 грн. (200155.80 + 18000,00).

В грудні 2007 року Відповідач частково розрахувався на суму 4598,22грн. і залишок боргу Відповідача перед Позивачем станом на 1 грудня 2008 року по договорам б/н від 09 серпня та 20 листопада 2006 року у відповідності до акту звірки розрахунків № 0000014 від 11.12.2008р. становив 213557,58 грн.

07 серпня 2009 року між Позивачем і Відповідачем було укладено договір № 5/08, за яким сторони керуючись ч. 1 ст. 259 ЦК України змінили строк позовної давності щодо заборгованості відповідача в сумі 216184.36 грн. за договорами б/н від 09 серпня 2006 року та від 20 листопада 2006 року в сторону збільшення на термін до 9 серпня 2011 року. Фактично, заборгованість Відповідача за вказаними договорами від 09 серпня 2006 року та від 20'листопада 2006 року складала 213557,58 грн. що підтверджується актом звірки розрахунків № 0000014 від 11.12.2008р. та довідкою контрольно-ревізійного управління в місті Києві від 16.03.2009р. № 10-31/250 зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу, операцій та розрахунків з Дії «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг»в Асоціації «Укрліссервіс»за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008 р.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами (претензіями) щодо погашення відповідачем боргу, який утворився в наслідок проведеного ремонту адмінбудівлі по вул. Електриків, 29 в м. Києві:

-лист Позивача від 17.10.2007р. № 1-7/63 з відміткою про отримання його Відповідачем;

-лист Позивача від 18.01.2008р. № 1-7/01 з відміткою про отримання його Відповідачем;

-претензія Позивача від 12.11.2010р. № 1-7/95 з повідомлення про вручення.

Станом на момент розгляду справи відповідач суму заборгованості за Договором від 09.08.2006 року та за Договором від 20.11.2006 року не сплатив.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог від 14.09.2011 року та від 22.09.2011 року проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договори та документи на які посилається Позивач оформленні з численними порушеннями законодавства і ніяким чином не відображають дійсність виконання даних робіт.

Відповідно до тверджень відповідача, Договір, який був укладений між позивачем та відповідачем не містить обовязкових (істотних) умов договору будівельного підряду, а саме не визначено склад та зміст проектно-кошторисної документації, також під час формування ціни договору не було затверджено проектно-кошторисну документацію, без наявності якої неможливо оцінити реальний обсяг і зміст робіт.

Крім того, відповідач посилається на порушення позивачем вимог п. 3.1 Договору від 20.11.2006 року, а саме позивачем не було надано відповідачу акт здачі-прийняття робіт, а акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000424 від 30.11.2006 року, на який позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог підтверджує виконання робіт по договору № ДГ0000024 від 01.01.2006 року, тобто ніякого відношення до предмету спору не має.

Щодо нарахування позивачем втрат від інфляції у розмірі 82860,34 грн. та трьох процентів річних у розмірі 18167,02 грн., відповідач заперечує з тієї підстави, що дія Договору від 09.08.2006 року та Договору від 20.11.2006 року закінчується 09 серпня 2011 року, а порядок оплати по вищезазначеним договорам відповідно до пункту 3.1. здійснюється згідно акту виконання робіт (тобто конкретних термінів або порядку оплати за виконання робіт не зазначено), не можна вважати, що прострочка виконання грошових зобов'язань мала місце, адже час для погашення заборгованості на дату позову в суд не сплив.

Крім того, відповідач посилається на те, що форми КБ-2в та КБ-3 складені позивачем із порушенням вимог чинного законодавства, і тому не є документами, що відображають факт реального виконання робіт передбачених умовами договорів.

Відповідач також посилається на те, що акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000348 від 30.09.2006 року та № ОУ 0000356 від 31.10.2006 року складені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме на них не вказано дати і місця складання таких актів.

У запереченні на позовну заяву від 22.09.2011 року відповідач також проти задоволення позовних вимог заперечує, доповнюючи своє заперечення від 14.09.2011 року тим, що Позивач повинен був мати ліцензію на виконання будівельних робіт, і тому не мав права укладати вищезазначені договори.

У своїх запереченнях проти позовних вимог від 14.09.2011 року та від 22.09.2011 року відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити та визнати Договір від 09.08.2006 недійсним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з положеннями ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається із матеріалі справи, на виконання умов Договору від 09.08.2006 року договору Позивач залучив підрядника - виробничо-будівельну фірму «Арсенал»за договором №22/08-06 від 10 серпня 2006 року. Загальна вартість робіт по п.2.1 договору становила 304928,40 грн., а згідно додаткової угоди №1 від 29 серпня 2006 року до договору підряду №22/08-06 від 10 серпня 2006 року в зв'язку зі збільшенням об'єму робіт вартість робіт по договору збільшено на 161194.80грн.

Підрядником - виробничо-будівельною фірмою «Арсенал»були виконані, а Позивачем - асоціацією «Укрліссервіс»прийняті роботи по ремонту покрівлі адміністративної будівлі по вул. Електриків, 29 в м. Києві, що потверджується:

-актом виконаних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (КБ-3) за серпень 2006 року на суму 152898.00 грн..

-актом виконаних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (КБ-3) за вересень 2006 року на суму 161194,80 грн..

-актом виконаних робіт (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (КБ-3) за жовтень 2006 року на суму 152030,40 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 09.08.2006 року,за виконану роботу Відповідач перераховує Позивачу вартість виконаних робіт в сумі 200155,80 грн. згідно акту виконаних робіт, наданого Позивачем.

Між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000348 від 30 вересня 2006 року на суму 170092,50 грн. та № ОУ-0000356 від 31 жовтня 2006 року на суму 30063,30 грн., всього на суму 200155,80 грн. (170092,50 + 30063.30).

Щодо твердження відповідача стосовного того, що акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000348 від 30.09.2006 року та № ОУ 0000356 від 31.10.2006 року складені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме на них не вказано дати і місця складання таких актів, варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказані акти здачі-прийняття робіт підписав, та скріпив підпис печаткою підприємства. Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-000348 від 30.09.2006 року та № ОУ 0000356 від 31.10.2006 відповідачем не оспорювались.

В грудні 2007 року Відповідач частково розрахувався на суму 4598,22 грн. таким чином. Відповідно до перерахунку суду. Сума заборгованості за Договором від 09.08.2006 року становить 195557,58 грн.

Відповідач посилається на недійсність правочину, а саме Договору від 09.08.2006 року, проте суд не може погодитись з твердженням відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України,правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір від 09.08.2007 року спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим договором, оскільки сторони виконували умови передбачені договором, обома сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000348 від 30 вересня 2006 року на суму 170092,50 грн. та № ОУ-0000356 від 31 жовтня 2006 року на суму 30063,30 грн., укладений додатковий договір №5/08 від 07.08.2009 року, підписаний між сторонами Акт звірки взаєморозрахунків №0000014 за період 01.01.2008 по 11.12.2008 року на суму боргу213661,58 грн., крім того відповідач не заявляє самостійних зустрічних позовних вимог визнати договір недійсним, а лише наводить свої міркування про недійсність договору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних, необхідно зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем та відповідачем 07.08.2009 року укладено Договір №5/08 відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо зміни строків позовної давності у бік її збільшення на термін до 09.08.2011 року за Договором від 09.08.2006 року та Договором від 20.11.2006 року.

Таким чином, на момент подання позовної заяви строк виконання зобовязання ще не настав. А тому нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання зобовязання є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог за договором від 20.11.2006 року, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору від 20.11.2006 року Позивач зобовязується безпосередньо власними силами і своїм коштом здійснити ремонт і фарбування фасаду адмінбудівлі по вулиці Електриків, 29, в м. Києві, а відповідач погоджується з необхідністю здійснення ремонтних робіт і зобовязується сплатити їх вартість в сумі 18000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 20.11.2006 року,за виконану роботу відповідач перераховує позивачу вартість виконаних робіт в сумі 18000,00 грн згідно акту виконаних робіт, наданого позивачем.

Відповідач проти задоволення вимоги позивача заперечує, посилаючись на порушення позивачем вимог п. 3.1 Договору від 20.11.2006 року, а саме позивачем не було надано відповідачу акт здачі-прийняття робіт, а акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000424 від 30.11.2006 року, на який позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог підтверджує виконання робіт по договору № ДГ0000024 від 01.01.2006 року, тобто ніякого відношення до предмету спору не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог акт здачі-приймання робіт до Договору від 20.11.2006 року не надав.

Враховуючи вищенаведене, та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку. Що вимога позивача про стягнення з відповідача 18000, 00 грн. за Договором від 20.11.2006 року не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами , висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг»(04176, м. Київ, Подільський р-н, вул. Електриків, буд. 29, ідентифікаційний код 00994207) на користь Асоціації «Укрліссервіс» (04176, м. Київ, Подільський р-н, вул. Електриків, буд. 29, ідентифікаційний код 21611593) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 195557 (сто девяносто пять тисяч пятсот пятдесят сім) грн. 58 коп. боргу, 1955 (одну тисячу девятсот девяносто пять) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 146 (сто сорок шість) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 08.10.2011 року