Рішення № 18719877, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/20826.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс»

простягнення 263860,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 01-х від 04.02.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс»про стягнення 257500,00 грн. основного боргу, 5408,00 грн. інфляційних втрат, 952,00 грн. 3% річних та судові витрати.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати поставлених товарів.

Ухвалою від 28.07.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.08.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 26.08.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 26.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 року.

В судовому засіданні 26.09.2011 року представник позивача подав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі продажу, укладеного між відповідачем та ТОВ «Поліпласт Укр», останнє здійснило відповідачу поставку товарів на загальну суму 320000,00 грн., що засвідчується видатковими накладними № ПУ-0000159 від 13 травня 2008 року на суму 160000,00 грн., № ПУ-0000202 від 17 червня 2008 року на суму 160000,00 грн. та довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого в останнього перед ТОВ «Поліпласт Укр»виникла заборгованість в сумі 172500,00 грн.

30.12.2009 року ТОВ «Поліпласт Укр»та відповідач уклали Договір № 2 про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Поліпласт Укр»відступило позивачу право вимоги до відповідача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 172500,00 грн., штрафних санкцій, річних, а також всі інші права первісного кредитора.

В подальшому, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 120000,00 грн., на доказ чого надано видаткову накладну № РН-0000037 від 12.09.2008 року на суму 120000,00 грн., однак, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у звязку з чим в останнього перед позивачем виникла загальна заборгованість згідно останньої накладної в сумі 85000,00 грн.

14 квітня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 35-х, відповідно до якої просив останнього погасити існуючу заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком № 3966 від 15.04.2011 року.

Листом № 1-01/071Гр від 01.07.2011 року відповідач повідомив позивача, що загальна сума заборгованості складає 257500,00 грн., яка буде погашатися щомісячно рівними частинами, проте розрахунки не проводились, в результаті чого позивач звернувся з даним позовом.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 257500,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 257 500,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 952,00 грн. 3 % річних та 5408,00 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, дати направлення претензії та семиденного строку для виконання зобовязання від дня отримання вимоги, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 2060,00 грн., перерахунок яких здійснено за період з 27.04.2011 року по 10.06.2011 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р н, вул. Чорногірська, буд. 17/14; фактична адреса: 03035, м. Київ, вул. Л. Толстого, 63, код ЄДРПОУ 24917660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт Україна»(місцезнаходження: 01033, м. Кив, вул. Володимирська, буд. 89, код ЄДРПОУ 35839874) 257 500 (двісті пятдесят сім тисяч пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2 060 (дві тисячі шістдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 952 (девятсот пятдесят дві) грн. 00 коп. 3% річних, 2 605 (двісті тисячі шістсот пять) грн. 12 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

07.10.2011 року