Рішення № 18719461, 29.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/20529.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта рефайнінг маркетинг»

про стягнення 17908,12 грн. заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 09.12.2010р.;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафта рефайнінг маркетинг»про стягнення боргу в розмірі 17908,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 18.03.2011р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, розірвавши договір оренди та стягнувши з відповідача на свою користь 17377,78 грн. основного боргу по сплаті орендної плати, 358,56 грн. основного боргу по сплаті комунальних платежів, 171,78 грн. пені, а також 179,08 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 25.08.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 15.09.2011.

В судове засідання 15.09.2011 представник відповідача не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник подав доповнення до позовної заяви, в якій просив розірвати договір оренди та стягнути з відповідача на свою користь 17377,78 грн. основного боргу по сплаті орендної плати, 358,56 грн. основного боргу по сплаті комунальних платежів, 171,78 грн. пені, а також 264,08 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено до 29.09.2011р.

В судове засідання 29.09.2011 представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 23.08.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.08.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2011р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 87,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Радянська, 33-А.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача приміщення здійснюється на підставі Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.1. орендна плата становить 3946,50 грн. за місяць.

Відповідно до п. 4.2 Договору відповідач зобовязався вносити орендну плату не пізніше останнього числа поточного місяця.

Разом з тим, п. 4.5 Договору сторонами передбачено обовязковість сплати відповідачем вартості комунальних послуг, послуг з тепло-, водопостачання та енергопостачання, компенсації плати з користування земельною ділянкою, що сплачується відповідачем не пізніше 3-х днів з моменту отримання рахунку.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування обєкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 24.03.2011р., копія якого міститься у матеріалах справи.

Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщеннями у останнього станом на момент подачі позову до суду перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 17377,78 грн. (орендна плата) 358,56 грн. (комунальні платежі), на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 8.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 171,78 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 171,78 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить розірвати договір оренди.

Відповідно до ст. т.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору позивач має право в односторонньому порядку вимагати розірвання договору оренди та повернення орендованого майна в разі порушення відповідачем строків сплати орендних платежів протягом двох місяців підряд.

Як встановлено судом, позивач передав, а відповідач прийняв предмет оренди нежитлове приміщення, проте в порушення умов договору відповідач не здійснював орендні платежі.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору оренди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 18.03.2011, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта рефайнінг маркетинг».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта рефайнінг маркетинг»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, Код ЄДРПОУ: 34426846) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провул. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) 17377 (сімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 78 коп. основного боргу по сплаті орендної плати, 358 (триста пятдесят вісім) грн. 56 коп. основного боргу по сплаті комунальних платежів, 171 (сто сімдесят одну) грн. 78 коп. пені, а також 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 08 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 10.10.2011р.