Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2011 р. Справа № 5021/755/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача -не з'явились,
відповідача -не з'явились,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі№5021/755/2011 за позовомРВ ФДМ України по Сумській області
до приватного підприємця ОСОБА_4
про стягнення 7145,18 грн. неустойки
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Сумської області від 12.05.2011 (суддя Кіяшко В.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 (судді: Сіверін В.І., Медуниця О.Є., Терещенко О.І.), позов задоволено повністю - на підставі ч.2 ст.785 ЦК України стягнуто з відповідача на користь позивача 7145,18 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна, нарахованої за період з 03.06.2010р. по 31.01.2011р.
Приватний підприємець ОСОБА_4 в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме ст.ст.218,785 ЦК України. Зокрема, скаржник вважає неправомірним нарахування позивачем неустойки за період, коли шляхом встановлення загороджувальної решітки орендодавець закрив відповідачу доступ до орендованого майна, внаслідок чого орендар не користувався і не міг користуватися цим майном.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Сумської області з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що укладений між сторонами договір оренди державного майна від 30.10.2009 №1421 припинився 02.06.2010р., однак, відповідач орендовані приміщення не звільнив та не повернув за актом балансоутримувачу, внаслідок чого орендодавцем на підставі ч.2 ст.785 ЦК України та п.10.12 вказаного договору за період з 03.06.2010р. по 31.01.2011р. нарахована неустойка в спірній сумі, яка підлягає стягненню.
Проте, касаційна інстанція не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення в повному обсязі позовних вимог про стягнення неустойки з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається пред'явлення орендодавцем вимог про стягнення неустойки, нарахованої за весь час прострочення повернення орендованого майна, а саме за період з 03.06.2010р. по 31.01.2011р.
Положеннями ч.2 ст.785 ЦК України чітко визначено, що у разі якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Однак, спеціальною нормою ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Тобто законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).
Натомість, норма ч.2 ст.785 ЦК України не містить застереження (в розумінні ч.6 ст.232 ГК України) як щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки (більш як за 6 місяців) в разі прострочення повернення орендованого майна орендодавцю, так і щодо можливості її нарахування за весь час неповернення орендарем об'єкта оренди. Отже, в даному випадку термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має повністю узгоджуватися з нормою ч.6 ст.232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, як-от, неустойка, штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Висновок місцевого господарського суду ґрунтується на помилковому розширеному тлумаченні змісту норми ч.2 ст.785 ЦК України, яка в дійсності не містить чітких положень щодо сплати орендарем неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення.
Отже, неправильно застосувавши ч.2 ст.785 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК України суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про стягнення з відповідача неустойки за весь період неповернення майна орендодавцю - з 03.06.2010р. по 31.01.2011р.
Вказаної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах про стягнення неустойки (постанова Верховного Суду України від 10.10.2006 у справі №13/757).
Окрім того, судом першої інстанції залишено поза увагою ті обставини, що договір оренди державного майна від 30.10.2009 №1421, зокрема, пункт 10.12 цього договору також не містить жодних застережень щодо можливості стягнення неустойки, нарахованої за більш ніж 6-місячний граничний термін, встановлений імперативною нормою ч.6 ст.232 ГК України.
Вищезазначене переконливо свідчить про неповне зясування судами попередніх інстанцій обставин справи та наявність підстав для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції з метою розмежування сум неустойки, нарахованих за періоди з 03.06.2010р. по 02.12.2010р. і з 03.12.2010р. по 31.01.2011р., та вирішення спору відповідно до вимог закону з врахуванням вищенаведеного.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі №5021/755/2011 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун
Судове рішення № 18714438, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 18.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5021/755/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: